Вчені з Китаю припустили, що пташиний грип може викликати нову пандемію

Українські компанії станом на 18 січня 2022 р. закрили річну квоту на безмитний експорт меду до Європейського Союзу. 

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Як зазначається, окрім меду, на звітну дату повністю використана квартальна квота на м’ясо птиці (частини) та яйця курячі.

Експерти також зазначили, що експорт української агропродовольчої продукції до країн ЄС за підсумками 2021 р. зріс на 33% в грошовому вимірі у порівнянні з минулим роком і склав $8,3 млрд. 

Частково таке зростання зумовлене збільшенням вартості більшості категорій товарів на світовому ринку, частково — збільшенням відвантажень.

При цьому Україна закрила 9 квот на безмитний експорт до ЄС, а саме на такі позиції як: мед, крупи і борошно, крохмаль, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, м'ясо птиці (частини), оброблена продукція із зернових.

«Якщо порівнювати з 2020 роком, то змінилася ситуація з використанням квот по поставкам в ЄС цукру та кукурудзи, а точніше з їх неповним використанням. Щодо цукру, то квота в 2021 році була використана на 87% через дефіцит на внутрішньому українському ринку даного виду продукту. В той же час квота на кукурудзу була «закрита» лише на 5% через підвищений попит на цей вид зернових у 2021 році та наявність більш привабливих експортних каналів для українських аграріїв», — розповідає  аналітик УКАБ Світлана Литвин.

Філіппіни можуть стати втраченим ринком для експортерів свинини та курятини, якщо Міністерство сільського господарства та Бюро тваринництва країни відреагують на запит восьми сільськогосподарських та суміжних організацій, які просять припинити імпорт до кінця року.

«Видавання дозволів на імпорт м’яса та обмеження місцевого виробництва в цей критичний перехід призведе до зупинки роботи деяких господарств. Через конкуренцію дешевого імпорту відновлення виробництва свинини та птиці може затягнутись на 12-18 місяців. Можна просто уявити той грізний збиток, який це може принести мільйонам філіппінців, залежних від м’ясного сектора. Допомога нашим місцевим виробникам, включаючи виробників м’яса, комбікормів, транспортні компанії, потрібна для зменшення виснажливого впливу COVID-19 на економіку сільського господарства», – йдеться у спільному зверненні представників галузі до влади.

Документ підписали лідери Філіппінської асоціації виробників кормів; Федерація виробників свинини Філіппін; Філіппінська палата сільського господарства та продовольства; Об’єднана асоціація виробників бройлерів та ін.

Згідно із заявою, філіппінський ринок уже насичений імпортним м’яса, що становить загрозу для місцевої промисловості. У відповідь міністр сільського господарства Вільям Дар зазначив, що уряд допускає лише імпорт знежиреної птиці, яку не можуть виробляти філіппінські фермери.

Meat-Inform

Можливість навчатися, участь в конфренціях, або втрата працівників — що «безвіз» дасть аграріям на думку експертів ринку.

Вчора Європейський парламент проголосував за надання безвізового режиму з ЄС для громадян України. Голосування відбулося під час другої частини пленарної сесії. За затвердження проекту законодавчої резолюції про внесення України до переліку третіх країн, громадянам яких скасовуються візові вимоги, проголосували 521 депутат Європарламенту. 75 депутатів проголосували проти, 36 утрималися. Зараз соцмережами ширяться скептичні настрої із серії «хто останнім після відкриття безвізу виїзджатиме з України, вимкніть світло в Чопі». Водночас українські агровиробники ведуть складні переговори про розширення квот на постачання своєї продукції до ЄС. Agravery.com вирішив спитати експертів аграрного ринку — а раптом «безвіз» обернеться позитивом для наших аграріїв?

Андрій Ярмак, консультант FAO в Україні

— Безсумнівно, безвізовий режим, якщо остаточно буде прийнятий, стане стимулом для активізації ділової активності, а також для обміну знаннями та досвідом. Наведу невеликий приклад — недавно на зустрічі аграріїв виникла унікальна можливість відвідати дуже цікаво підприємство в ЄС. Вилітати потрібно було через два дні. І ось серед присутніх аграріїв майже ні у кого не було чинного шенгену, тому вони не змогли скористатися цією можливістю.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради

— Наскільки я розумію безвіз це просто без віз — легше буде розвивати бізнес з європейськими партнерами.

Сергій Рубан, директор з маркетингу і комерції агрохімічної компанії GROSSDORF

— Моя думка, що аграрії отримають від безвіза ті самі бонуси, що й інші громадяни України. Ми матимемо можливість частіше і без проблем відвідувати профільні виставки, конференції. Виїжджати на перемовини без додаткових ускладнень. 
Що до можливих негативів? повязаних з трудовою міграцією, я вважаю, що більшість тих, хто хотів виїхати, робили це і без безвізу.

Мар’ян Заблоцький, голова Українського товариства економічних свобод

— Історії успіху аграріїв, які займаються виробництвом нішевих продуктів та працюють на експорт, як один ідентичні — поїхав закордон, побачив, як хтось інший робить щось цікаве, і вирішив — а чому б мені не зробити щось таке в Україні? Усі ж ці продукти, які лежать на полицях Good Wine, вироблені аграріями, які взяли приклад із своїх європейських колег.

Тобто сам факт, що українці зможуть вільно їздити в Європу, обмінюватись інформацією з фактично найбільшою економікою світу є дуже великим позитивом. В ЄС обертається 25% всіх грошей на світі, тому звісно, що відкриття «безвізу» — це великий позитив. Звісно, що менеджери великих аграрних компаній і так мають візи у половину країн світу. Тому «безвіз» важливий саме для малих фермерів.

Олександр Журавель, шеф-редактор радіо АгроФМ

— Як не дивно, але мабуть безвіз більше нашкодить фермерам. Фермера і так їздили по Європі, скуповували техніку, навчалися і так далі — у них візи є. Але якщо бригади різноробочих поїдуть не в Херсон чи інші ферми на збір овочів, ягід і так далі, а поїдуть цілими бригадами в Європу. Хто в нас тоді збиральництвом займатиметься? Для людей це однозначно добре — більше можливостей заробити.

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

— З однієї сторони, для українських аграріїв важливішим питанням є розширення квот на безмитне постачання своєї продукції до ЄС. А відкриття кордонів — це скоріше політичне рішення, яке стосується всіх без винятку громадян України. В принципі, фермер або середній сільгоспвиробник і так не мав труднощів з тим, аби поїхати до Європи, наприклад, щоб обмінюватись досвідом зі своїми європейськими справами. На мою думку, не варто боятись, що через безвізовий режим молодь масово покидатиме Україну. Для працевлаштування в іншій країні, зокрема в країні ЄС, все рівно потрібна віза. А «безвіз» працюватиме скоріше для туризму.

Богдан Шаповал, голова Ради з питань експорту продовольства (UFEB)

— Єдиний практичний наслідок через відкриття «безвізу» з ЄС для наших аграріїв — спрощення процедури перетину кордону. Не доведеться витрачатись на консульські та візові збори, і стане трохи простіше виїхати в Європу, аби взяти участь у виставці і перейняти досвід своїх європейських колег. Старт безвізового режиму з Євросоюзом, на мою думку, не дає більше ніяких результатів.

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації

— При роботі з малими та середніми агровиробниками, особливо з тими, що працюють на ЄС, при встановленні ділових контактів, доволі часто виникає потреба термінового виїзду закордон. Візові процедури і так займають багато часу, якого не завжди вистачає фермерам. Зняття бар’єрів на кордонах з ЄС може дати поштовх нашій економіці. Наші аграрії зможуть вільніше їздити закордон, оперативніше вирішувати питання із своїми закордонними партнерами, які потребують особистої присутності. Тому можна говорити, що непрямим наслідком старту «безвізу» буде збільшення обсягів експорту продукції від малих та середніх агровиробників.

Полтавська облдержадміністрація підготувала проект обласної Програми поводження з побічними продуктами тваринного походження і забезпечення діагностики та оперативного виявлення збудників інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин, на території Полтавської області на 2021-2025 роки.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Один із напрямів Програми передбачає розробку інвестиційного проекту по створенню в області підприємства з переробки продукції тваринного походження.

«Щодо його будівництва повинна бути здорова конкуренція між громадами. Зацікавлені сторони повинні виступити ініціаторами розміщення підприємства на своїй території … Щоб інвестор зайшов на вашу територію, ви запропонувати вигідні для нього умови. Крім того, це має приносити і користь суспільству", — зазначив заступник голови облдаміністраціі Євген Греков.

У відомстві зазначили, що Полтавщина має одне з найбільших серед регіонів України поголів'я тварин. У всіх категоріях господарств налічується понад 190 тис. голів великої рогатої худоби, понад 320 тис. свиней, близько 4,7 млн ​​птиці, майже 45 тис. овець і кіз.

«При здійсненні господарської діяльності утворюються побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Зараз ситуація, яка склалася з їх утилізацією, є незадовільною. В Україні є лише 18 підприємств з утилізації відходів тваринного походження, 6 з яких не працюють, а частина функціонують не на повну потужність. В області працювали два утильзаводи — в Новосанжарській і Хорольській територіальних громадах. Зараз вони не функціонують. Новосанжарський приватизований, там почалася, але поки припинена ?? реконструкція", — йдеться в повідомленні.

На території 48 територіальних громад області налічується 221 одиниця скотомогильників і біоям. 64 оператора ринку на Полтавщині утворюють побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною. Щорічно на підприємствах області утворюється близько 8 тис. т побічних продуктів тваринного походження. В даний час близько 3 тис. тонн продуктів на рік направляють на переробку, утилізацію або знищення на переробні підприємства, які розташовані за межами області, решта переробляють власними силами — спалюють, ховають в спеціальних резервуарах, переробляють у власних мініцехах.

Уточнюється, що фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів обласного та місцевих бюджетів і ресурсів інвесторів. Після обговорення проект Програми буде винесено на розгляд депутатів обласної ради.

agroportal.ua