Експорт м’яса птиці з України скоротився на 12%

02-черв-2020

Експортні обмеження через спалах пташиного грипу на початку року та пандемію коронавірусу, а також зниження цін на курятину на світовому ринку призвели до зменшення обсягів експорту м’яса птиці з України.

За даними Державної митної служби України, у травні вітчизняні виробники продали за кордон м’яса та їстівних субпродуктів мяса птиці свіжих, охолоджених та заморожених на загальну суму 45,12 млн доларів США. У травні 2019 року продуктів цієї товарної групи було експортовано на суму 56,97 млн доларів.

Загалом за січень-травень 2020 року українські експортери відвантажили м’яса та субпродуктів птиці на суму 225,67 млн доларів США. Це на 12% менше, ніж за той же період 2019 року, оскільки тоді було експортовано продукції на суму 256,5 млн доларів.

Варто зазначити, що низхідний рух спостерігався і щодо імпорту. Так, у січні-травні 2019 року імпортували птиці та її субпродуктів на суму 20,42 млн доларів. За той же період цього року було імпортовано продукції на суму 15,35 млн доларів.

Meat-Inform

Більше новин
Бельгія відновлює статус благополучної щодо АЧС
05-лист-2020

Заяву про це вже подано у Європейську комісію і Всесвітню організацію охорони здоров'я тварин (ВООЗТ).

У разі позитивного рішення, буде скасовано більшість обмежень, які запроваджувалися в країні з кінця 2018-го року після реєстрації перших випадків АЧС.  

Разом із цим, щоб гарантувати статус благополучної щодо АЧС країни, заплановано низку заходів:

контроль цілісності та технічне обслуговування огорож, встановлених довкола територій, де реєстрували спалахи, до квітня 2021;

скорочення популяції диких кабанів та винагорода за знайдені трупи;

дослідження на АЧС трупів диких кабанів, знайдених у лісі, та туш впольованих  тварин. За негативного результату, дозвіл на продаж м’яса впольованих диких кабанів незалежно від зони, де їх впольовано.

Спрощене зонування: зокрема, зони, де реєстрували спалахи АЧС, змінять статус з інфікованих на зони спостереження.

www.pig333.com

Детальніше
Держпідтримка-2022: ВАР назвала пріоритетні напрямки для стабільного функціонування агросектору
05-жовт-2021

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

  1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

  1. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

  1. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

  1. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

  1. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

  1. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

  1. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Детальніше
У Євросоюзі помітно прискорилось поширення АЧС
23-квіт-2020

За 3 місяці 2020 року в країнах ЄС було зареєстровано майже 4,5 тис. спалахів африканської чуми свиней. Такі дані було опубліковано з допомогою Системи сповіщення про хвороби тварин в ЄС (ADNS). Варто зазначити, що за весь 2019 рік у Євросоюзі зафіксували 6,4 тис. випадків АЧС, тому різке зростання показників поширення захворювання у першому кварталі 2020 року занепокоїть представників галузі свинарства.

АЧС реєструють переважно серед диких кабанів. Так, у січні-березні у господарствах виявили лише 222 спалахи захворювання, решта випадків (більш ніж 4 тис.) була зафіксована серед диких тварин.

Наразі АЧС-позитивними вважаються 11 країн Євросоюзу. Попри те, що Чеській Республіці вдалося подолати африканську чуму свиней і країна була офіційно визнана такою, що вільна від захворювання, у 2020 році АЧС поширилась ще на одну європейську країну – Грецію. Країна повідомила про перший спалах у лютому. АЧС виявили у свиней в селянському господарстві в Серрі, приблизно за 60 км від болгарського кордону.

Найбільше спалахів АЧС серед диких свиней у першому кварталі було зафіксовано у Польщі (1976) та Болгарії (1536). Найбільше випадків захворювання на господарствах Румунії (203).

Meat-Inform

Детальніше
Гриби можуть стати екологічною заміною добрив для зернових культур
03-груд-2019

Вчені Лідського університету (Велика Британія) встановили, що гриби можуть стати екологічною заміною добрив для зернових культур.

​Так, науковці провели досліди зі зниження обсягів внесення добрив. Вони вирішили зупинитися на спорах грибів, які ввели в корені пшениці та інших зернових культур. В результаті вдалося покращити засвоєння культурами таких поживних елементів, як азот і фосфор.

Під час подальшого дослідженні фахівці встановили, що ці речовини постачали самі гриби під час росту рівня вуглекислого газу.

Вони припустили, що це пов’язано з партнерством грибів і рослин, при якому останні отримують від перших велику кількість додаткових поживних речовин із ґрунту.

Відкриття, на думку авторів, може стати основою для нових систем землеробства, а саме — допоможе фермерам менше залежати від використання добрив.

Agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок