У Євросоюзі помітно прискорилось поширення АЧС

9 листопада, між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Міністерством сільського господарства і розвитку села Республіки Польща підписано Угоду щодо виконання програми боротьби зі сказом на території України у 2018 році.

Від української сторони документ підписав перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, від польської — Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло. Також у заході взяли участь представники Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, Посольства Республіки Польща в Україні.

«Підписання цієї Угоди проводиться не вперше і є послідовним продовженням нашої спільної роботи для епізоотичного та епідеміологічного благополуччя як України та Польщі, так і країн Європейського Союзу», — зазначив перший заступник Міністра Максим Мартинюк.
Він додав, що впродовж останніх років Україна та Польща активно розвивають двостороннє співробітництво у сфері сільського господарства, зокрема, у питаннях забезпечення здоров’я та благополуччя тварин, науково-технічного співробітництва та органічного виробництва.

У свою чергу Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні подякував за багаторічне партнерство та висловив сподівання на його системне продовження і розширення.

Довідково:

Метою підписання Угоди є забезпечення двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Польща у сфері боротьби зі сказом у буферній зоні, обмеження поширення вірусу сказу на території буферної зони в областях, що межують з Республікою Польща.

В рамках виконання цієї Угоди передбачається проведення пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин на території областей України.

Прес-служба Мінагрополітики

PigUA.info підбили підсумки з поширення африканської чуми свиней (АЧС) у світі за жовтень 2019-го року.

У жовтні, за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) нові спалахи АЧС зафіксували у: Польщі — 266 спалахів, Угорщині —207, Румунії — 181, Лаосі — 47, Латвії —38, Південній Кореї — 21, Болгарії — 16, Росії — 12, на Філіппінах — 9, у Словаччині — 4, Кот-д'Івуар — 3, Україні — 2, Китаї — 2, Молдові — 1 та Кенії — 1.

В Україні після певного «затишшя», виявили одразу два нових спалахи на Полтавщині: у ДП ДГ імені «Декабристів» Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН, що знаходиться в с. Декабристів Миргородського району та у приватному господарстві у м. Лохвиця.

На Філіппінах минулого місяця хвороба поширилася на 4 нові провінції: Кавіте, Нуева-Есіха, Панґасінан та на метрополію Маніла. Згідно з інформацією Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) кількість забитих через АЧС свиней на території цієї країни сягнула вже 62 тис. Також місцевим «присадибникам» збільшили суми виплат за свиней, знищених у ході ліквідації спалахів.

У Південній Кореї зафіксували 4 випадки АЧС на промислових свинофермах, в наслідок чого знищили понад 11 тис. тварин. Також влада країни, за прикладом Франції та Німеччини, розпочала будівництво паркану для запобігання проникненню з КНДР диких кабанів.

Міністр сільського господарства В’єтнаму Нгуен Зуан Куонг повідомив, що темпи поширення захворювання в країні сповільнилися. З огляду на це міністерство закликало великі господарства з високим рівнем біобезпеки нарощувати обсяги виробництва, адже через поширення вірусу в країні знищили близько 5 млн свиней (18% від національного поголів’я).

У Данії на берег острова Ер'є вимило 7 трупів мертвих кабанів. Тварин знищили, але на наявність вірусу АЧС не перевірили, адже за словами Стіга Меллергаарда — головного радника Міністерства навколишнього середовища та продовольства країни — навряд чи ці втоплені тварини «данці». Тому якщо результат тестування виявиться позитивним, буде важко пояснити світу, що, по суті, це не випадок Данії, а відображає проблему іншої країни.

Австралія та Великобританія в свою чергу посилюють міри, направлені на попередження спалаху АЧС. Зокрема, в обох країнах почали використовувати службових собак для перевірки вантажів та багажу подорожуючих.

pigua.info

На Полтавщині вже успішно працюють п’ять сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК) із заготівлі молока.

Члени цих кооперативів розповіли, що молочний кооператив в обов’язковому порядку повинен мати власну матеріально-технічну базу, інформують в Департаменті агропромислового розвитку Полтавської ОДА.

Для того, щоб розпочати свою діяльність, молочному кооперативу, в першу чергу, знадобиться молокоприймальний пункт (МПП).

«Це означає, що треба буде інвестувати у приміщення. В такому випадку ці витрати ляжуть на собівартість послуг у вигляді амортизації. В іншому випадку приміщення необхідно буде орендувати. Але тоді на собівартість ляжуть витрати на оренду», — говорить директор Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби «ПОРАДА» Світлана Андрієнко.

Потрібно також придбати або орендувати охолоджувальний танк і відповідне лабораторне обладнання, підвести воду й електроенергію.

Ще буде необхідно придбати власні транспортні засоби й відпрацювати логістику (скласти раціональні схеми та маршрути збирання молока). Це важливо, аби максимально повно використати наявний спеціалізований транспорт.

Коли МПП почне працювати, з’являться витрати на електроенергію, миючі засоби, витратні матеріали тощо. Але це все є складовими успіху кооперативу, тому що вища ціна на молоко є підсумком, у першу чергу, ретельної роботи з підвищення якості молока, що приймається МПП.

«Дійсно, так склалися всі фактори в п’яти регіонах Полтавщини, що вдалося об'єднати зневірених, ошуканих заготівельниками молока сільських мешканців для провадження спільної господарської діяльності. А для селян молочний кооператив — це не просто можливість постійної реалізації молока за справедливою ціною, а й шанс відчути себе справжніми підприємцями», — пояснює Світлана Андрієнко.

milkua.info

Протягом двох місяців 2018 року Україна експортувала в інші країни товарів на $7,4 млрд. Про це на своїй сторінці у Facebook написав прем'єр—міністр України Володимир Гройсман.

Повідомляється, що це — на 17,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

37,6% — а це майже $3 млрд від загального експорту — становить продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості.

Не менше світові ринки зацікавлені в українській продукції металургійного комплексу. Її продали на майже $2 млрд — 26,8% від загального експорту.

За продукцію машинобудування імпортери заплатили українцям $840 млн — 11,4%. Трохи менше експортували мінеральних добрив — на суму $375 млн.

Попитом також користується українська продукція хімічної та легкої промисловості, деревина та паперова маса, різні промислові товари.

Найбільше українських товарів купують країни Європейського Союзу. За два місяці ми експортували до них продукції на суму в $3,3 млрд. Це на 36,2% більше, ніж торік.

Після ЄС найчастіше товари, зроблені в Україні, купують у Росії. Після них у нашій продукції зацікавлена Туреччина, Індія та Єгипет.

Позитивна динаміка у торгівлі спостерігається з Сингапуром, Білоруссю, Молдовою та Іраком. Водночас менше українського стали купувати в Індії, Ірані, Алжирі, Південній Америці та Саудівській Аравії.

Найбільше європейські країни зацікавлені в українських напівфабрикатах зі сталі, рудах та залізних концентратах, пшениці, ізольованих проводах та кабелях, соєвих бобах, кукурудзі, м’ясі свійської птиці та телефонних апаратах й їх частинах. Тоді як українську соняшникову олію, круїзні судна, маргарин та двигуни стали купувати менше.

milkua.info