Держпідтримка-2022: ВАР назвала пріоритетні напрямки для стабільного функціонування агросектору

05-жовт-2021

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

  1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

  1. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

  1. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

  1. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

  1. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

  1. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

  1. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Більше новин
В уряді з’явиться відділ органічного виробництва та стандартів якості
27-груд-2019

24 грудня 2019 року Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України підписав наказ, який передбачає формування відділу органічного виробництва та стандартів якості.

Про це повідомляє Organic.ua.

«Створення давноочікуваного відділу органічного виробництва та стандартів якості в Мінекономіки України є важливим кроком до здійснення державного регулювання відносини у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції у державі», — йдеться в повідомленні.

Зазначимо, що відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, яким є Мінекономіки, належать:

забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

здійснення державного управління та регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

розроблення та прийняття нормативно-правових актів відповідно до цього Закону;

розробка та затвердження державного логотипу для органічної продукції;

сприяння розвитку ринку органічної продукції;

виконання міжнародних договорів України у цій сфері;

забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації інспекторів з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції відповідно до положень згаданого закону.

«Влада й раніше переймалася питаннями розвитку органіку, однак лише нині, коли у Міністерстві створено відділ з однозначною назвою та відповідними функціями, є сподівання на те, що вже з нового року прискориться процес завершення підготовки всієї необхідної нормативно-правової бази, яка б дозволила повноцінно запрацювати вітчизняному органічному ринку, що врешті-решт сприятиме розвитку внутрішнього ринку органічної продукції, задоволенню потреб споживачів в широкому асортименті органічної продукції», — відзначив Євгена Милованова, голова правління «Федерації органічного руху України».

milkua.info

Детальніше
27 грудня 2019 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №12 (112), грудень 2019
28-груд-2019

Тільки «наївшись хімії» і потонувши в ній по самі вуха в усіх напрямках побуту і виробництв, ми стали цінувати «натуральну життя». За останні десятиліття це, напевно, саме правильний напрямок, куди потрібно дивитися і рухатися. Ось і битва з антибіотиками в розпалі. Але щоб не занапастити стада, просто відмовитися недостатньо. Мікробів, вірусів та інших патогенів ніхто не відміняв, і вони не дрімають. У зв'язку з цим дуже перспективна тема - додавання в корми для сільськогосподарських тварин і птиці фітобіотиків. Зверніть увагу, будь ласка, на стор. 12-13 - наш партнер, компанія «АгроПлюсІнвест», завозить з Європи для вас безпечні натуральні кормові добавки. Також ТОВ «Фід Формула», компанія, яка є офіційним представником в Україні німецького виробника - DOSTOFARM (стор. 23-25), пропонує господарствам відмінну альтернативу антибіотикам - добавку на основі масла рослини орегано. Ефективність продукту шокує, в хорошому сенсі слова.

Немає нічого поганого в тому, щоб подивитися, у кого що є хорошого, новенького, корисного, придбати для себе і застосувати, отримавши при цьому позитивні результати. Ось білоруські колеги приємно здивували наших фахівців демонстрацією своїх напрацювань та інноваційних технологій в розведенні та годівлі великої рогатої худоби - компанія «ФІДЛАЙФ», відомий вітчизняний виробник комбікормів, організувала поїздку в Білорусь для наших тваринників в рамках форуму «Молочні ріки - сирні береги 2020». Українська делегація відвідала найбільший комплекс ВАТ «Журавлине», флагман білоруського тваринництва в області ВРХ, де міститься 16 тис. голів дійного стада, аналога такому гіганту ніде більше немає. Про цю подію, що це було і для чого - читайте репортаж на стор. 4-7.

Незважаючи на передчуття свят, журнал ми все-таки зробили серйозним і масу актуальних тем висвітлили. Але і поздоровлень з Новим Роком - теж тут багато! Тобто гарний, радісний і ділової одночасно ... Ось він такий, новорічний «Корми і Факти».

Корисного читання!

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Детальніше
Новий закон щодо маркування продуктів харчування недосконалий
17-груд-2018

Так, Максим Несміянов, виконавчий директор Союзу споживачів України розповів про те, які законодавчі норми тепер викликають побоювання.

За його словами, одне з положень, яке викликає питання — це те, що для харчових продуктів, які зберігаються понад 18 місяців, у даті досить буде вказати тільки рік виробництва.

«Наприклад, якщо товар зроблений 01.2018 р, то це одна розмова, а якщо він зроблений в листопаді 2018 року, то я як покупець, цього не знаю. Я зроблю висновок, що вже пройшов цілий рік, і відрахував 6 місяців наступного року. І вже в районі травня я буду розуміти, що товар прострочений, хоча він ще не прострочений. Це законодавча дурість, вони якось хотіли це спростити, але зробили тільки гірше», — підсумував Несміянов.

Експерти впевнені, що нові законодавчі норми здебільшого правильні, але ось хто буде здійснювати контроль за їх реалізацією — залишається загадкою. Та й для бізнесу, який працює за всіма правилами, норми нічого не змінять, а ось ті, хто намагалися всіляко приховати важливу інформацію, будуть продовжувати це робити.

segodnya

Детальніше
В Україні дефіцит азотних добрив майже 2 млн т
14-лют-2022

Станом на січень-лютий 2022 р. дефіцит азотних добрив у Європі становить приблизно 7 млн тонн, в Україні — майже 2 млн тонн.

Про це розповів Ярослав Гадзало, президент НААН України, академік, пише SuperAgronom.com.

«7 млн тонн — велика цифра для європейських країн. Тому імпортом звідти перекрити нестачу виробництва добрив вітчизняними підприємствами буде дуже складно. Органічних добрив теж не вистачає, через зменшення поголів'я великої рогатої худоби», — розповів Ярослав Гадзало.

За його словами, далеко не всі аграрії зможуть внести необхідну кількість міндобрив у період весняних польових робіт, зокрема під час сівби ярих культур та підживлення озимих. За таких умов важко прогнозувати врожай 2022 р., зберегти його хоча б на рівні 2021 р.

«Ми направили свої пропозиції і до Мінекономрозвитку, і до Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо того, як можна забезпечити більш-менш стабільну роботу хімічної галузі, підприємств-виробників мінеральних добрив. Це дуже важливо врахувати, бо земля не є нескінченним ресурсом. Неможна забрати всю поживу. Хоча в останні роки з грунту виноситься на 15 млн тонн більше поживних речовин, ніж вноситься. І якщо зараз ще обмежити внесення міндобрив, ми навряд чи можемо розраховувати на гарний врожай», — наголосив академік.

Він також зазначив, що цю проблему треба вирішити хоча б до кінця лютого, щоб агропромисловий комплекс міг стабільно працювати весь рік. Для цього держава має надати підтримку виробникам.

Як додав академік, відповідно до законопроєкту 5600, селянин чи орендар землі має сплатити 1,4 тис. грн податку з 1 га паю. В цілому по Україні це приблизно 50 млрд грн.

«Так от, вважаю, що ці кошти якраз можна спрямувати на те, щоб забезпечити здешевлення мінеральних добрив аби не зменшувати їх внесення в грунт. Бо традиційно кошти, які надходили від податку на землю, від реалізації земельних ділянок спрямовувались на покращення родючості грунтів», — підсумував фахівець.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок