EFSA заявило, що ризик передачі АЧС через комбікорми низький

Українські виробники молока та молочних продуктів мають бути зацікавлені у підвищенні якості своєї продукції, оскільки це розширює експортний потенціал України. На цьому наголосив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час робочої поїздки до Тернопільської області, в рамках якої він взяв участь у відкритті проекту з виробництва молока найвищої якості на одному з українських молокопереробних підприємств.

«Для того щоб нарощувати обсяги поставок молока та молочних продуктів до країн світу та розширювати перелік підприємств-експортерів, необхідно відповідати високим вимогам з безпечності та якості цих продуктів. В Україні виробляється молоко ґатунку «Екстра», вищого, першого, другого ґатунків і, навіть, неґатункове. Але експортувати українські фермери можуть лише молоко «Екстра» та вищого ґатунків, в залежності від вимог країни призначення», - зазначив Володимир Лапа.

Голова Держпродспоживслужби також додав, що до країн ЄС можна експортували молоко виключно екстра класу, тому що воно виробляється за сучасними технологіями, які дозволяють забезпечити відповідність високим стандартам за кількістю мікроорганізмів та соматичних клітин.

На сьогодні 18 українських підприємств отримали право експорту цієї продукції на європейський ринок. Ці підприємства впровадили у себе систему НАССР, що дозволяє контролювати усі небезпечні фактори, які можуть бути у харчовому продукті. Однак, перспективним ринком експорту української молочної продукції є Китайська Народна Республіка. Право експорту до цієї країни отримали 27 українських підприємств, зокрема, молоко та молокопродукти українського виробництва постачаються в країни СНД, ПАР, Марокко, Ірак, Чорногорію.

За словами Володимира Лапи, процес переходу на виробництво молока та молочних продуктів тільки з сирого коров’ячого молока ґатунку «Екстра» в Україні просувається досить повільно. Такий процес переходу вимагає не лише серйозних капіталовкладень та організації належних умов при заготівлі та транспортуванні, але й формування відповідної суспільної думки серед виробників та споживачів.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Уряд підтримав проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Постанова дозволить розширити коло суб'єктів господарювання АПК та створить рівний доступ таких суб'єктів до отримання державної підтримки за залученими в банках кредитами. На підтримку аграріїв передбачені кошти у розмірі 1,2 млрд грн.

Зокрема, учасниками програми стануть суб'єкти господарювання АПК, які займаються усіма видами сільськогосподарської діяльності (наразі такий доступ мають лише суб'єкти, які займаються тваринництвом та використали кредитні кошти на цілі тваринництва або які мають чистий дохід від реалізації продукції за останній рік до 20 млн грн). Діятиме обмеження для таких суб'єктів та пов’язаних із ними осіб — не більше 5 млн грн на суб'єкта (крім позичальників, які провадять діяльність у галузі тваринництва, для яких обмеження не більше 15 млн грн).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» передбачено можливість купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення громадянами України, починаючи лише з 1 липня 2021 року.

У зв’язку з цим та з огляду на фінансову ситуацію, у якій опинились всі суб'єкти господарювання АПК, через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, вивільнені кошти пропонується спрямувати на підтримку аграріїв з 2020 року.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк визначив short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку — послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку — синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони «Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів» та «Про безпеку та гігієну кормів»).

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», — зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Прес-служба Мінагрополітики

Незважаючи на складнощі з логістикою, статистика експорту молокопродуктів виглядає відмінно. 

За три квартали вкрай складного 2022 року продажі сухого знежиреного молока зросли на 65%, масла на 37%,  казеїну на 48%. Навіть продажі сиру збільшились на 39%. І це все завдяки відкриттю ринку ЄС для України.

Поточні продажі також непогані. Вересневий експорт СЗМ та казеїну став рекордним за дуже тривалий період, продовжують збільшуватись продажі сиру.

Імпортна статистика також радує вітчизняних виробників. Нарешті суттєво знизилось постачання європейських сирів. Схоже, в категорії напівтвердих сирів Україна вже знову стає нетто-експортером. Закупки свіжих молочних продуктів знижуються, масло Україна не закуповує.

infagro.com.ua