У Мінагрополітики підбили підсумки 2017 року

09-січ-2018

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк визначив short-list факторів, які вплинули на аграрну галузь. Десять галузевих подій і трендів були опубліковані в його авторській колонці в одному з видань.

Серед перших дефініцій у списку — послідовність державної підтримки та преференції для дрібних і середніх виробників. Так, на розвиток фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації на 2018 рік закладено 1 млрд гривень.

Також важливими трендами, які сформувалися у 2017 році і будуть впливати на галузь у майбутньому, на думку першого заступника Міністра, є зближення вартості оренди землі з ринковими реаліями, укрупнення гравців в аграрному і продовольчому секторах, подальша розбіжність полюсів СНД-ЄС у структурі експорту. Щодо останнього, за підсумками дев'яти місяців 2017 року аграрний експорт в ЄС зріс на 39,7% до 4,03 млрд дол, тоді як у країни СНД — всього на 16,1% до 937,5 млн дол.

Крім того, у підсумковому списку — синхронізація реєстрів (Реєстр речових прав Мін'юсту і Державний земельний кадастр почали обмінюватися даними в режимі онлайн) та гармонізація стандартів з ЄС (ухвалені закони «Про державний контроль у сфері безпеки та якості харчових продуктів» та «Про безпеку та гігієну кормів»).

На думку Максима Мартинюка, відновлення тваринництва все ще є негативним трендом, але завдяки значній підтримці у 2018 році (4 млрд грн.), можна сподіватись на позитивну динаміку.

Незаперечний вплив на сектор мало продовження земельного мораторію. «З плюсів — учасники земельних відносин отримали річний перепочинок і можливість провести більш якісну підготовку до реформи. З мінусів — збереження неприйнятного статус-кво на сільських територіях, переважна сировинна модель виробництва, посилення позицій крупного бізнесу», — зазначив перший заступник Міністра.

Завершує short-list усвідомлення про необхідність перегляду режиму оподаткування, що є одним з важливих завдань на 2018 рік. Також серед невирішених питань, над якими необхідно працювати у новому році, Максим Мартинюк визначив земельну реформу та китайський контракт ДПЗКУ. В цілому, за його словами, у галузі вплив позитивних факторів переважав.

Прес-служба Мінагрополітики

Більше новин
Латвія відкликала з продажу українські яйця
30-бер-2021

Латвійські ветеринари не впевнені в тому, що кури в Україні утримуються у відповідності зі стандартами ЄС.

Продовольчо-ветеринарна служба Латвії (PVD) відкликала з продажу на території країни всі імпортовані з України курячі яйця з неправильним маркуванням, передає Delfi.

Як зазначає видання, в ході проведених перевірок було виявлено, що в місцях торгівлі доступні поставлені з України яйця з маркуванням «Яйця кур, що утримуються на фермі».

При цьому, в PVD заявляють, що не мають гарантій того, що в Україні несучки утримуються у відповідності зі стандартами Європейського Союзу.

«При імпорті яєць в ЄС на маркуванні повинна міститися наступна інформація -«Метод утримання несучок НЕ відповідає стандартам ЄС», - пояснили в PVD.

У службі зазначили, що в подальшому маркуванню яєць буде приділятися більше уваги при контролі на кордоні, щоб подібна продукція не надходила в країну.

ptichki.net

Детальніше
В Україні найдешевша курятина у всій Європі
29-бер-2017

Експерти Асоціації постачальників заявляють, що серед європейських країн куряче філе в Україні є найдешевшим, а інші види м'яса мають однакову з Польщею ціну.

Дані оприлюднив генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в Facebook.

Згідно з даними моніторингу європейських торгових мереж вартості курячого м'яса в Україні та країнах ЄС, в Україні бройлер обійдеться в € 1,4, крила в € 1,5, гомілку в € 1,6, стегно € 2, а філе в € 2,4 .

При цьому в Естонії можна знайти куряче м'ясо як охолоджене, так і заморожене. У країні є, як м'ясо власного виробництва, так і литовське. Стегна продаються по € 2,8 за кілограм, бройлер по € 3,9, філе по € 4,6.

У Литві кілограм бройлера обійдеться в € 3,7, так звана "сімейна колекція", в яку входить стейк і м'ясо стегна, коштує € 4,7. Філе продається по € 5,9.

Угорці купують крила по € 2,2, курячі стегна і бройлера по € 2,6, грудки по € 5,1, а філе по € 8,3. У Франції за кілограм стегон необхідно віддати € 8, за філе € 15,2, а грудки € 16,4.

У Польщі, як країні з найбільш дешевими продуктами, ціна бройлера і крилець становить € 1,4 за кілограм, ніжки в € 2,3, а філе € 3,7.

Як повідомляли Українські Новини, ближче до Великодня в Україні підніметься в ціні свинина - в залежності від її якості на 5-20 грн і коштуватиме 85-140 грн за кілограм. М'ясо птиці залишиться на нинішньому рівні.

 Джерело: ukranews.com

Детальніше
У ЄАЕС змінюють вимоги до відновленого молока
15-лют-2021

Зміни до технічного регламенту Євразійського економічного союзу “Про безпечність молока і молочної продукції”, прийняті рішенням Ради Євразійської економічної комісії від 10 липня 2020 року №62, вступили в силу з 13 лютого.

Про це повідомили БЕЛТА в прес-службі Євразійської економічної комісії.

Зміни в техрегламент відносять відновлене молоко до готового молочного продукту, розфасованого в споживчу упаковку, визначають вимоги щодо його ідентифікації та показників його безпеки, а також відповідного маркування. «Це дозволить сумлінним виробникам випускати його в обіг як відновлене молоко, — підкреслили в ЄЕК. — До теперішнього часу виробники такого молока, розфасованого в споживчу упаковку, при підтвердженні його відповідності та маркування змушені були використовувати менш привабливе для споживачів найменування продукції «молочний напій» замість найменування «відновлене молоко».

Відповідно до техрегламенту, «відновлене молоко» — молочний продукт, розфасований у споживчу тару, або сировина для виробництва продуктів переробки молока, крім питного, вироблені з концентрованих, згущених або сухих молочних продуктів і води.

belta.by

Детальніше
ФАО дає поради щодо консолідації українських земель
21-лист-2017

За підтримки міжнародних організацій та проектів, Україна зараз перебуває на заключній стадії підготовки законодавства, що необхідне для відкриття ринку сільськогосподарських земель.

Про це повідомляє АгроПерспектива.

У рамках цього процесу ФАО допомагає впровадженню консолідації земель та розробці проекту закону про консолідацію земель.

Сьогодні ФАО надала Міністерству аграрної політики та продовольства та Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокодекс) свої висновки щодо оцінки правової бази про консолідацію земель в Україні та проекту закону про консолідацію земель, що було сформовано Державним геокатастром. Звіт включає правову оцінку проекту закону та рекомендації ФАО щодо перегляду поточного проекту.

«ФАО рекомендує повністю адаптувати нове законодавство до Добровільних керівних принципів з питань володіння та користування земельними, рибними та лісовими ресурсами в контексті національної продовольчої безпеки та найкращого міжнародного досвіду. Оцінка ФАО полягає в тому, що поточний законопроект не відповідає даним принципам», — коментує фахівець із юридичних питань ФАО Маргрет Відар, яка працювала над звітом.

Уряд України розглядає консолідацію земель як важливий інструмент для усунення фрагментації земель, котра, як очікується, набере нових обертів після відкриття ринку сільськогосподарських земель.

«Дані щодо техніко-економічних обґрунтувань землеустрою, що проводяться в рамках проекту ФАО у Фастівському та Білозерському районах, підтверджують, що результатом відкриття земельного ринку буде збільшена фрагментація як у володінні землею, так і в землекористуванні. Однак зрозуміло, що в перші роки після відкриття ринку землі проекти консолідації земель не зможуть встигнути за темпами росту фрагментації», — сказав фахівець ФАО із питань землеустрою Мортен Хартвіксен.

Законопроект про консолідацію земель передбачає консолідацію земель в Україні як на добровільній основі, так і мажоритарній, коли більшість учасників можуть прийняти рішення про реалізацію проекту, навіть якщо меншість не погоджується. ФАО, навпаки, рекомендує, щоб консолідація земель проводилася виключно на основі добровільного підходу, принаймні, для початку.

«Якщо Україна вирішить прийняти закон з положеннями про консолідацію земель на основі більшості, — ФАО чітко рекомендує встановити належні гарантії безпосередньо в рамках закону, щоб забезпечити повагу і захист законних прав володіння та користування землею. Законопроект потрібно адаптувати до провідної міжнародної практики у питаннях консолідації земель на основі більшості з гарантіями, які захищають власників землі і користувачів, які можуть не захотіти брати участь у проекті», — сказала Відар.

Іншим важливим пунктом у звіті є прозорість процесу прийняття рішень. ФАО рекомендує включити в проект закону положення, що регулюють створення та функціонування директивних органів в проектах консолідації земель. На сьогоднішній день проект не містить таких положень.

Окрім того, ФАО рекомендує, щоб консолідація земель здійснювалася в рамках більш широкої програми по плануванню розвитку громад.

«У даному форматі законопроект фокусує свою увагу виключно на зміні форми власності на землю і зміні землекористування. В ідеалі консолідація земель повинна супроводжуватися підготовкою планів розвитку громади — разом із місцевим населенням і урядом. Це повинен бути інклюзивний процес, коли всі говорять», — стверджує Хартвіксен.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок