Агросектор може отримати $200 млн від Світового Банку

В цьому році сприятливі врожаї в Південній і Північній Америці серйозно загострять конкуренцію на ринку кормових культур в регіоні, наголошується в звіті Департаменту сільського господарства США (USDA). Згідно представленої інформації в минулому році зернова індустрія США відчувала себе непогано завдяки експортним поставкам. Ціни перебували на комфортному рівні і мотивували виробників розширювати посівні площі. Багато в чому ця ситуація була зумовлена ​​спадом врожайності в Південній Америці, в першу чергу в Бразилії і Аргентині.
Однак цього року ситуація кардинально змінилася, оскільки прогнози щодо врожаю знаходяться на високому рівні як в Північній, так і в Південній Америці. У той же час значні перехідні запаси і відсутність серйозного зростання попиту чинять тиск на ціни. Таким чином, для зернової галузі континенту цей рік буде не таким благополучним, оскільки ціни на ринку в кращому випадку залишаться на нинішньому рівні, а в базовому прогнозі - серйозно знизяться. Деякий оптимізм в цьому році пов'язаний з ростом попиту на кормові культури з боку Китаю і ЄС, сукупно на 0,3 млн тонн у порівнянні з минулим роком.

Feed Navigator

Компанія «Епіцентр Агро» вже розробила декілька сценаріїв щодо роботи елеваторів і зберігання зерна на випадок затяжної війни. Враховуючи проблеми з вивозом збіжжя, яке зараз знаходиться на елеваторах, та надходження зернових нового врожаю, альтернативою для холдингу залишатимуться силобеги. Досвід такої технології зберігання компанія має з попередніх років.

Про це розповіла керівниця центрального офісу департаменту з аграрних питань холдингу «Епіцентр Агро» Світлана Нікітюк.

«Якщо в 2021/2022 МР ми заклали в силобеги 220 тис. т кукурудзи, то за найбільш песимістичним сценарієм, коли вивіз буде відсутній, для забезпечення розміщення збіжжя ранньої групи (пшениця, ріпак) та пізньої групи (соняшник, кукурудза) в силобеги потрібно буде закласти приблизно 400 тис. т збіжжя», — зазначає Світлана Нікітюк.

За її словами, наразі однією з головних задач для аграріїв є своєчасне проведення посівної та забезпечення України якісним зерном. Потім буде стояти завдання вчасних жнив і логістики для завезення збіжжя на елеватори.

«Інша не менш важливіша задача — це зберігання, продаж та вивіз зерна. Фіналізація цього процесу — це отримання коштів, з яких сплачуються податки державі, виплачуються заробітні плати працівникам, забезпечуються робочі місця, оскільки сільськогосподарська галузь була і залишається локомотивом економіки держави».

Вона додає, що першочергові задачі елеваторів «Епіцентр Агро» навіть під час війни незмінні — забезпечити якісне зберігання зерна. В умовах сьогодення — це зберігання на невизначений термін. Компанія відкрила свій фронт допомоги та приймає збіжжя інших холдингів, допомагаючи вивозити зерно з небезпечних областей. 

«Декілька наших елеваторів відвантажують пшеницю на наші млини на переробку для забезпечення продовольчої безпеки держави в борошні. Також елеватори відвантажують наше зерно і зерно сторонніх поклажодавців за підписаними контрактами до Європи. Але з цим маємо проблеми — відсутня логістика. При можливості оперативно завантажувати зерном вагони на наших маршрутних елеваторах ми маємо проблеми з погодженням планів перевезень та електронних заявок в АС «МЕСПЛАН». Окрім того, станції Ізов, Чоп, Ужгород вкрай перевантажені», — розповідає Світлана Нікітюк.  

Вона додає, що попри всі складнощі аграрії вірять в наші ЗСУ, вірять в найскорішу Перемогу і сподіваються, що вже найближчим часом всі гравці агроринку зможуть повернутися до повноцінного формату роботи і можливостей експорту через порти для забезпечення продовольчої безпеки світу в тому числі

AgroPortal.ua

Цьогоріч у світі вироблять 105,3 млн т свинини. Це на 4% менше порівняно з 2019-м, насамперед через вплив африканської чуми свиней (АЧС) в азійських країнах. Обсяг виробництва у ЄС також дещо знизиться  —на 0,4%, враховуючи ситуацію у Німеччині, спричинену АЧС та, як наслідок, експортною ізоляцією за межі ЄС.

На противагу, зростання виробництва у 2020-му прогнозують у США, РФ, Бразилії, Канаді та Мексиці. Для приклад, у США приріст поголів’я складе 2%, а загальний обсяг виробництва свинини — 12,8 млн т. У Росії виробництво свинини додасть 6% за підсумками 2020-го — сягне 4,2 млн т.

Загальний обсяг експорту свинини в світі сягне 11,1 млн т в 2020 році, що на 16% більше, ніж минулоріч.З них 47% припадуть на поставки до Китаю  — понад 5 млн т, що на  80% більше в річному численні. США, Бразилія, ЄС, а також Канада, Мексика, Росія і Чилі отримують максимальну вигоду від сплеску попиту з боку Китаю та інших азійських країн. Так, до жовтня США майже втричі збільшили поставки в Китай: з 303 тис. т до 775 тис. т. Незважаючи на заборону, накладену на поставки свинини з Німеччини до низки країн, ЄС завершить рік зі збільшенням продажів на 6%. Мексика продала в Китай у вісім разів більше свинини за перші дев'ять місяців цього року, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Для експорту свинини з Росії до В’єтнаму підтримував ключову роль відіграв доступ до в’єтнамського ринку, куди направили 31% від усіх обсягів поставок. Нарощування експортних потужностей Чилі також пов'язано з відкриттям китайського ринку.

pig333.com

2017 рік для молочарів був найприбутковішим за останні 5 років. Прибутковість від виробництва молока по відношенню до 2016 року збільшилась на 32,5%. Такі цифри озвучує на своїй сторінці у facebook Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО.

«Що це означає? А це означає, що середній ефективний виробник молока, що має 500 голів ВРХ, отримав додатково2−3 млн грн. прибутку за 2017 рік. По рівню умовної прибутковості виробництва ми повернулися до 2014 року. Однак ефективність за цей період підвищилася суттєво в більшості підприємств. Тому можна сміливо говорити, що 2017 рік для молочників був найприбутковішим за останні 5 років!», — пише Андрій Ярмак.

Також пан Андрій зазначає, що минулий рік був і найстабільнішим. Тому, що загальна сума абсолютних коливань УМІ за рік склала 46%. Іншими словами, прибутковість галузі коливалася в 2,1 рази менше, ніж лише рік тому. Нічого подібного ще ніколи в історії українського молочного бізнесу не було.

«Значить професійність нашого молочного скотарства зростає, сезонність цінових коливань знижується, і це дуже добре. Бо всі ми прагнемо до прогнозованості і стабільності. То ж фіксована ціна на молоко на рік — це вже цілком можлива і не така вже віддалена перспектива. Відповідно, виробництво молока в професійних господарствах, за нашими попередніми оцінками, зросте досить різко вже в 2018 році», — зазначає пан Ярмак.

Світовий ринок за прогнозами Андрія Ярмака, тим часом, після кількох місяців руху вниз, трошки стабілізувався. Аналітики розходяться в прогнозах — хто говорить, що ціни будуть падати, а хтось стверджує, що будуть рости. Тому потрібно орієнтуватися на те, що ми маємо в Україні:

збільшення пропозиції якісного молока від професійних господарств;

здешевлення молока від господарств населення завдяки потенційному вилученню молока другого ґатунку з офіційної переробки;

занадто повільне підвищення ефективності переробки молока в Україні і занадто слабка робота з просування експорту молочних продуктів порівняно з розвитком виробництва.

Тому, якщо нас не підтримає світовий ринок, прибутки виробників молока в 2018 році, з високою імовірністю, знизяться. На думку Андрія Ярмака, варто очікувати зниження УМІ на 10 процентних пунктів. Тому, тим, хто хоче заробити стільки само грошей, як в цьому році, варто пошукати способів підвищення ефективності десь на 10%. Для більшості виробників, що й далі доять 4−6 тонн на корову за рік, це цілком до снаги. Звичайно, якщо є бажання.

milkUa.Info