Елеватори готують план Б у разі затяжної війни

Верховна Рада України сьогодні, 4 листопада 2021 р., прийняла у другому читанні і в цілому проєкт закону «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» (№ 3205-2).

Відповідне рішення підтримали 235 народних депутатів, повідомляє кореспондент AgroPortal.ua.

«Законопроектом передбачається створення Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві з метою підтримки малих та середніх суб'єктів підприємництва, включаючи фермерські господарства, шляхом часткового гарантування виконання зобов«язань таких суб»єктів перед фінансовими установами за кредитними договорами з метою створення умов для стабільного функціонування сільського господарства в Україні», — говриться у пояснювальній записці до документу.

Фонд надаватиме підтримку суб'єктам підприємництва, у власності та/або користуванні яких знаходяться землі сільськогосподарського призначення в обсягах, що не перевищують 500 га.

За попередніми даними 2017 року, у структурі споживання м’яса українцями частка птиці залишається найбільш вагомою — 48%, майже в 1,5 раза перевищуючи рівень раціональних норм. При цьому на свинину припадає 37%, на яловичину — лише 14%, на інші види м’яса — 1% м’ясного раціону.

Про це поінформувала старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко, повідомляє прес-служба ННЦ.

За її словами, такий дисбаланс в обсягах споживання різних видів м’яса зумовлений низьким рівнем купівельної спроможності населення та більшою конкурентоспроможністю курятини за роздрібною ціною порівняно з яловичиною і свининою.

Читайте також: У світі зростає попит на м’ясо, молоко і яйця

Якщо роздрібна ціна м’яса птиці (тушки) у грудні 2017 року становила в середньому 53,91 грн/кг, то свинина з кісткою (відруби стегна) коштувала 93 грн/кг, а свинина без кістки — 113,46 грн/кг.

У тому ж місяці за один кілограм тазостегнової частини яловичини у середньому слід було заплатити 92,18 грн/кг. Яловичина без кістки коштувала 117,77 грн/кг.

«У середньому яловичина і свинина були дорожчі за м’ясо курей в тушках в 1,7–2,2 рази. Такий ціновий розрив і зумовив збільшення споживання м’яса птиці», — пояснила Світлана Пашко.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, при існуючому рівні конкурентоспроможності структура споживання м’яса буде зберігатися й у 2018 році. Тобто частка м’яса птиці і надалі займатиме близько половини у м’ясному раціоні українців.

«При цьому споживання яловичини та свинини може зменшуватися. Серед основних причин — існуючі тенденції скорочення поголів’я великої рогатої худоби, часті спалахи вірусу африканської чуми свиней, а також цінові тренди в Україні та низька купівельна спроможність населення», — зауважила Світлана Пашко.

PigUA.info за матеріалами agravery.com

За рік український молочний індекс знизився майже на 20%, порахували у ФАО.

В серпні індекс прибутковості українських молочних підприємств вкотре знизився — на 1,3%.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook економіст інвестиційного відділу ФАО Андрій Ярмак.

За словами експерта, загалом за рік прибутки молочників скоротилися на 19,6%. Причини падіння УМІ — не низькі ціни на молоко, а зростання вартості кормів через подорожчання кукурудзи та фуражної пшениці.

«Нижчим в серпні УМІ був лише двічі — в кризових для молочної галузі 2015 та 2016 роках. В інші роки в серпні значення УМІ було значно вищим. Отже, це був третій найгірший серпень для професійних молочників з точки зору прибутковості виробництва молока», — зазначив Ярмак.

Аналогічна ситуація з прибутковістю молока за період січень-серпень. У ФАО підрахували — за вісім місяців 2018 року професійні виробники молока отримали в середньому на 13,1% менше прибутку, ніж за аналогічний період 2017 року і на 7% менше, ніж в середньому за такий самий період 2012−2017 років.

За прогнозами організації, у вересні український молочний індекс умовної прибутковості професійних господарств зростатиме. Підтверджують такі очікування й зростання ціни на сухе молоко у світі, втім водночас нівелюються зниження цін на масло.

milkua.info

Єдиний можливий шлях для агроекспорту в умовах війни — суходолом через кордони країн ЄС. Аграрні асоціації закликають уряди сторін забезпечити безмитний перетин наших кордонів з Євросоюзом для всіх товарів с/г виробництва. Схоже, їх почули.

Через блокаду морських портів сьогодні вивозити українську аграрну продукцію можливо лише залізницею та вантажівками до країн ЄС. В той час українські виробники можуть постачати обмежену кількість та видів товарів до Європи з нульовим митом. Це суттєво ускладнює експортні можливості між найбільшим покупцем вітчизняної продукції ЄС, а тепер майже єдиним транзитером, та Україною. До війни пропускна здатність товарів через ці кордони складала 1 млн тонн на місяць. В той час наші потреби лише у експорті сільгосппродукції складають 5 млн тонн на місяць. Ускладняється експорт тим, що через названі кордони спрямовано і весь імпорт.

Безмитні поставки агропродукції в ЄС обмежені

Після старту дії Угоди про зону вільної торгівлю між Україною та ЄС у 2016 році, для 36 видів сільськогосподарської та харчової продукції застосовуються безмитні тарифні квоти. Понад їх норму можна експортувати, але вже постачальники мали сплачувати ввізні мита, визначені митним регулятором ЄС. Угода про ЗВТ дала поштовх для розвитку торгівлі між Україною та ЄС. З кожним роком обсяги торгівлі між країнами лише зростали. Врешті решт Євросоюз став найбільшим торговельним партнером для України із часткою 40% від усієї торгівлі нашої країни. Загальний обсяг торгівлі між ЄС та Україною у 2019 році досяг $ 46 млрд, при цьому експорт до ЄС склав $ 19,1 млрд.

В умовах війни з росією український агросектор почав потерпати від цілої низки проблем: окупація нових територій, мінування ріллі, обстріли, крадіжки техніки та зерна, руйнування господарських об'єктів. Найболючіший удар по аграрній галузі росія завдала вдавшись до блокування українських портів. Це обмежило експорт з України, до цього морськими шляхами вивозили біля 90% агропродукції. Над перерозподілом експорту на сухопутні шляхи заходу почали працювати всі учасники ринку.

Полегшити експорт

Одними з перших побачили спосіб збільшити пропускну здатність і зняти зайві перешкоди експорту — у Всеукраїнській Аграрній Раді. Там запропонували скасувати мита на поставки агропродукції до Європи.

«Нищівного удару по аграрній галузі завдала блокада РФ морських портів і територіального моря України, оскільки унеможливила вивіз сільськогосподарської продукції до інших країн при тому, що українське сільське господарство є експортноорієнтованим. Продовження війни, як й повоєнне відновлення, вимагає кардинальної перебудови українського сільського господарства та його переорієнтацію на постачання готових харчових продуктів з високою доданою вартістю. Однак, зараз це не є можливим через тарифні квоти для безмитного імпорту українських товарів до ЄС, які жорстко обмежують можливі обсяги експорту із України», — йдеться у зверненні ВАР до прем'єр-міністра України та міністра аграрної політики та продовольства із закликом розпочати роботу із скасуванням мита до ЄС.

Вже через кілька днів скасовує всі мита на поставки з України колишній член ЄС — Великобританія. Ще через два дні Єврокомісія звертається до свого парламенту з вимогою призупинити на рік дію мит на український експорт. Пропозиція включатиме тимчасове скасування існуючих тарифів та квот на сталь, промислові товари та сільськогосподарську продукцію, які поки що не підпадають під дію торговельної угоди між ЄС та Україною, яку підписали у 2016 році.

«Цей крок допоможе виграти війну, а також відбудуватися після. Цей крок показує що ЄС безкомпромісно підтримує Україну у важкі часи», — написав віцепрезидент Єврокомісії та комісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.

Вільний ринок

Зняття мит — потужний та безпрецедентний крок до лібералізації торгівлі між Україно та ЄС, вважають у ВАР. Але шкода, що це лише на рік.

«Ми вітаємо таку ініціативу Єврокоімісії. ВАР багато разів зверталась до європейських колег і нещодавно ми відправили лист і до прем'єр-міністра України і міністра аграрної політики, щоб дати хід скасуванню мит для українських виробників аграрної та продовольчої продукції на території ЄС. В умовах війни, коли ми не можемо експортувати свою сировину в необхідних обсягах, скасування мит дасть додатковий інструмент експортувати не тільки сировину, а й продукцію з доданою вартістю. Шкода, що пом’якшення лише на рік. Тому що виробникам продовольчих товарів за цей час потрібно встигнути витратитись на рекламу, подолати потужну конкуренцію та завоювати покупця», — каже Денис Марчук.

Тепер звернення щодо скасування мита до країн ЄС повинно бути узгоджено з усіма 27 державами-членами та Європейським парламентом.

agravery.com