Професійність вітчизняного молочного скотарства зростає — Андрій Ярмак

Структура ринку курячих яєць в Україні близька до олігополії, проте є конкурентною.

Про це повідомляється в звіті Антимонопольного комітету України (АМКУ) за 2017 р

Ринок курячих яєць відрізняється сезонними коливаннями попиту з боку кінцевих споживачів і пропозиції з боку виробників, що підтверджується інформацією найбільших торгових мереж і Держстату.

За обсягами виробництва курячих яєць основними учасниками ринку є:

«Авангард»;

«Овостар Юніон»;

«Інтер-Агросистеми»;

«Ландгут Україна».

Сукупна частка 3 найбільших промислових груп-учасників ринку («Авангард», «Овостар Юніон» і «Інтер-Агросистеми») становить 46,61%.

Як зазначає АМКУ, ринок - експортоорієнтованих з тенденцією до збільшення обсягів експорту.

З огляду на динаміку виробництва, реалізації в Україні яєць і на експорт АМКУ продовжив на 2018 р дослідження цього ринку на предмет дотримання законодавства про захист економічної конкуренції у зв'язку з ціновими коливаннями.

Раніше повідомлялося, що Україна за січень 2018 р експортувала 7,2 тис. Т яєць на суму $ 7,06 тис.

www.poultryukraine.com

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) подала пропозиції до Плану відновлення України, який розробляється в рамках роботи Національної ради з відновлення України від наслідків війни, створеної Президентом України.

Пропозиції ВАР передбачають пріоритетні ініціативи як на період війни та післявоєнний період, так і довгострокову стратегію.

У фазу війни головними проблемами визначено обмеження експорту через блокаду портів; загрози втрати частини врожаю 2021/2022 МР; збільшення в рази вартості логістики, дефіцит палива через знищення паливних складів та складну логістику; прогнозований дефіцит зерновозів та автомобілів для переміщення палива; кризу переробки, через неможливість зберегти її побічні продукти. «До прикладу, макуху, шрот — псуються швидше ніж є можливість їх експортувати, або спожити в середині країни», — пояснюють у ВАР.

Рішення ВАР — це активне лобіювання в ООН та НАТО запровадження «Блакитних конвоїв» суден, які заходитимуть в порти України з метою експорту агропродовольчої продукції, квотування пропускної здатності УЗ на різні види продукції, перерозподіл квот на користь товарів з більшою доданою вартістю та короткими термінами зберігання.

«Без збільшення долі експорту зернових та олії з 14% до 44% (довоєнна доля валютної виручки) посівна наступного року опиниться під загрозою», — відзначають у ВАР.

Акценти у пропозиціях до Плану відновлення України зроблено на проблему зрошення та розвиток тваринництва.

У свинарстві головною проблемою на сьогодні є експортна ізоляція, пов’язана з АЧС (африканська чума свиней). Рішення, які пропонуються:

встановлення ДПСС регіонів, які є вільними від АЧС,

заборона подвірного забію та обов’язкова ідентифікація тварин в господарствах населення,

задля прискорення будівництва сучасних великих переробних підприємств включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Як результат очікується збільшення поголів'я на 1 млн голів (до 4,5 млн голів) та зростання до 25 тис. робочих місць у галузі.

Головними проблемами скотарства названо жорсткі тарифні обмеження на експорт в Країни ЄС; руйнування потужностей в регіонах військових дій, експорт племінних нетелів, через міграцію населення та купівельну спроможність накопичення продукції переробки у переробників, низьку ефективність та неконкурентноздатність наявних потужностей до 1000голів та переробних заводів.

ВАР пропонує:

безстрокове скасування тарифних квот на імпорт в ЄС або встановлення графіку їх збільшення;

включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7- 9%»,

надання окремої квоти на першочерговий експорт нетелів та продуктів переробки, — прийняти закон про патронажні дивіденди в кооперативах для будівництва великих сучасних кооперативних заводів.

«За умови відкриття експортних ринків країн ЄС, можна очікувати інвестиції ($ 30−80 млн) на будівництво 2−3 заводів із переробки мʼяса, зростання промислового поголівʼя до 1 млн гол (+5−7 тис. робочих місць), плюс 500 млн дол. експортної виручки, а також конверсію 3 млн тонн зерна у тваринництво. Будівництво та реконструкція (відновлення пошкоджених) молочних комплексів ($ 11 млн, 10 тис. корів) із виділенням біометану», — коментують у ВАР необхідність розширення можливостей експорту для галузі скотарства.

Щодо меліорації, заходи, які пропонують запровадити у ВАР, дадуть змогу залучити 4 млрд дол. США інвестицій у галузь та здійснити енерго- та водомодернизацію меліоративних систем, будівництво нових систем, будівництво та реконструкцію насосних станцій, наблизити галузь до екологічних стандартів, а також отримати плюс 11 млн тонн додаткового валового виробництва та плюс 135 млрд грн вартість валової продукції.

uacouncil.org

Зараз ціни на ріпак знаходяться на найбільш високому рівні серед олійних культур — близько 13 тис. грн/т. І це дає надію на те, що площі під озимим ріпаком не будуть скорочені.

Про це повідомила аналітик ІА «АПК-Інформ» Світлана Киричок під час онлайн-конференції «Український ринок олійних: оптимістичний чи песимістичний прогноз».

«Під урожай-2022 озимий ріпак був засіяний на рекордній площі — 1,5 млн га. Але через те, що зараз значні території знаходяться в окупації або на них ведуться бойові дії, ми очікуємо на суттєве скорочення площ збирання. Це буде найменший показник збору до сівби за всю історію України», — зазначає Світлана Киричок.

Вона додає, що очікується непоганий урожай — близько 2,7 млн т, а за експортом ріпак ймовірно залишиться в трійці лідерів. Щодо основних імпортерів — ними залишаться країни ЄС, на український ріпак припадає третина імпортованого обсягу.

AgroPortal.ua

Міністерство охорони здоров'я України повідомляє про оприлюднення проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України Про затвердження Показників безпечності харчових продуктів «Максимальні межі (рівні) залишків діючих речовин ветеринарних препаратів в харчових продуктах тваринного походження».

Проект наказу розроблено Міністерством охорони здоров’я України з метою гармонізації законодавства України з Регламентом Комісії (ЄС) № 470/2009 від 06 травня 2009 року, що встановлює процедури Співтовариства по визначенню рівнів залишків фармакологічно активних речовин (ветеринарних препаратів) в харчових продуктах тваринного походження, Регламентом Комісії (ЄС) № 124/2009 від 10 лютого 2009 року, який встановлює максимально допустимі рівні залишків кокцидіостатиків та гістомонстатиків у харчових продуктах тваринного походження внаслідок неминучого потрапляння цих речовин у корми та з Регламентом Комісії (ЄС) № 37/2010 від 22 грудня 2009 року, щодо фармакологічно активних речовин (ветеринарних препаратів) і їх класифікації відносно максимальних меж залишків в харчових продуктах тваринного походження.

Проект наказу розроблено з метою контролю та регулювання відносин у сфері обігу харчових продуктів тваринного походження та/або їх інгредієнтів, у разі, якщо такі продукти містять залишки діючих речовин ветеринарних препаратів. Важливим моментом, є те, що даний проект наказу затвердить максимально допустимі рівні залишків діючих речовин ветеринарних препаратів в харчових продуктах тваринного походження. Також буде сформульовано власне перелік діючих речовин ветеринарних препаратів, максимально допустимі рівні залишків яких не можуть бути встановлені, та їх класифікація і приведено у відповідність до норм європейського законодавства.

moz.gov.ua