Конкуренція на світовому ринку кормових культур загострюється

Україна, за прогнозом Організації економічного співробітництва та розвитку і Всесвітньої продовольчої організації, протягом наступних 10 років продовжить покращувати свою позицію на світовому ринку і, потенційно, увійде в топ-5 країн експортерів зернових, збільшивши свою частку до майже 14%.

Про це повідомляє прес-служба асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ.

Згідно з повідомленням, очікується, що на світовому ринку збережеться тенденція до збільшення виробництва зернових. Так, згідно з оцінкою, в зв'язку зі збільшенням врожайності світове виробництво зросте на 375 млн тонн і перевищить 3 млрд тонн, зокрема, виробництво пшениці збільшиться на 86 млн тонн - до 839 млн тонн.

За прогнозами, виробництво пшениці в Україні на кінець 2029 року сягне 34 млн тонн або 4,1% світового виробництва. Для порівняння, в 2019 році виробництво пшениці було 28 млн тонн або 3,7% світового виробництва.

«Не дивлячись на те, що посівні площі під пшеницею, очікувано, залишаться майже незмінними, нарощування виробництва буде досягнуто за рахунок збільшення продуктивності на 20% - з 4,11 т / га в 2019 році - до 4,94 т / га в 2029 році . Також очікується, що Україна і надалі буде збільшувати експорт пшениці і на кінець 2029 він становитиме трохи більше 25 млн тонн», - наголошується в повідомленні.

ptichki.net

Британське державне агентство аграрних платежів опублікувало правила розподілу безмитної тарифної квоти на яйця птиці і альбуміни з України.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ України.

Як зазначається, правила розподілу безмитної тарифної квоти на зазначену продукцію здійснюються відповідно до положень Угоди про політичну співпрацю, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

Адміністрування безмитних тарифних квот на яйця птиці і альбуміни з України в Великобританії здійснюється через систему імпортних ліцензій. Обсяг квоти розподіляється рівними частинами щоквартально - по 25% від загального обсягу квоти.

За інформацією МЗС, британський уряд оголосив про початок прийому заявок на імпорт українських яєць птиці на II квартал 2021 року. Оскільки заявок на імпорт яєць і альбумінів з України за перший квартал поточного року не приймали, безмитна тарифна квота на другий квартал 2021 року становить 50% від визначеного угодою кількості (204,5 тонни продукції).

Крайній термін подачі заявки імпортером для здійснення безмитного імпорту в другому кварталі 2021 року - 5 березня.

Заявку на отримання ліцензії на імпорт може подати будь-яка британська компанія, яка імпортувала щонайменше 25 тонн аналогічної продукції в період з 17 вересня 2019 року до 16 вересня 2020 року або з 17 вересня 2018 року до 16 вересня 2019 року. Термін дії ліцензії на імпорт - 9 місяців (до 31 грудня 2021 року).

agroportal.ua

У період з 16 по 22 вересня 2017-го країни повідомили до Світової організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 70 осередків хвороб.

За цей період Росія проінформувала про п'ять спалахів африканської чуми свиней, які виявили у домашніх свиней у Саратовській (2) і Володимирській (1) областях, а також у диких кабанів - у Нижегородській (1) і Волгоградській (1) областях.

Також АЧС зареєстрували у Латвії (3), Литві (20), Польщі (16) та Чеській Республіці (2). Вогнища ящура виявили у Ботсвані (1), Бутані (1), Намібії (1) і Монголії (9). Ветеринарні служби Італії (1) і ПАР (8) повідомили в МЕБ про спалахи високопатогенного грипу птахів. У Греції виявили два вогнища віспи овець і кіз, у Румунії - вогнище сибірської виразки.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru 

Україна на даному етапі однозначно має орієнтуватись на стратегію «технологій та інновацій» у молочній галузі.

Про це говориться у повідомленні Telegram-каналу UA-82.5 Максима Фастєєва.

«По-перше, це зумовлено, звісно, ресурсною базою (тобто конкурентними перевагами щодо собівартості виробництва сирого молока) і варіативністю щодо форм і розмірів господарювання. По-друге, за умови зниження пропозиції молока в ЄС експортно орієнтований вектор молочної галузі буде поступово трансформуватись у збалансований — це можливість для українського сектору як наростити присутність усередині Європи, так і посилити конкуренцію на третіх ринках», — вважають аналітики.

І визнають, що така стратегія потребує ще більших інвестицій, які в даний момент майже повністю обмежені. Тим не менш, акцент у майбутньому має бути не на «бездумне» нарощування поголів’я та обсягів переробки, а на ефективність систем. Зокрема, йдеться про:

• інвестиції та використання поточного потенціалу збільшення продуктивності корів (в ЄС та США, наприклад, такого потенціалу вже немає);
• інвестиції у високопродуктивне поголів’я та системи виробництва молока;
• інвестиції в сучасні лінії/потужності переробки сирого молока при виробництві твердих/напівтвердих сирів і біржових молочних товарів (ці категорії переробки в Україні переважно «зношені» і значно відстають за ефективністю від модернізованих ліній «свіжої» категорії та м'яких сирів).

«Інвестиції, інвестиції, інвестиції… А також захист цих інвестицій. У межах майбутньої успішності, або просто нормального функціонування української молочної галузі, це має бути пріоритетним напрямом роботи державних інституцій і профільних асоціацій, в т.ч. і в комунікаціях із закордонними партнерами (і судячи з діяльності, вони це прекрасно розуміють). Зрозуміло також, що втілення таких планів напряму залежить від перебігу війни і наближення нашої перемоги», — підсумували експерти.

agroportal.ua