24 січня 2019 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №1 (101), січень 2019

Аналітики ІА «АПК-Інформ» підвищили оцінку виробництва зернових і зернобобових культур в Україні в 2021/22 МР до ​​75,6 млн т. Даний показник на 2% перевищує червневу оцінку аналітиків (73,8 млн т) і на 16% - результат врожаю в 2020 р. (64,9 млн т).

Так, валовий збір пшениці в Україні в поточному сезоні оцінюється в 28,3 млн т (+14% до показника 2020/21 МР, +4% до червневої оцінкою), ячменю - 8 млн т (+5%; +0,5 %) і кукурудзи - 36,2 млн т (+22%; +2%), говориться в повідомленні «АПК-Інформ».

«Прогноз виробництва зернових в Україні був збільшений на підставі високих показників врожайності ранніх зернових, згідно з оперативними даними з полів. Але не слід забувати про погодний чинник. Сильні зливи, які пройшли на території України, стримують збирання врожаю, а також викликали локальне вилягання посівів, що ускладнює процес збору пшениці і ячменю, і може привести до збільшення втрат. Що стосується збільшення оцінки виробництва кукурудзи, то погодні умови, що склалися, і достатня кількість вологи в ґрунті сприяють зростанню і розвитку її посівів, і, можливо, в 2021 році українським аграріям вдасться зібрати новий рекордний урожай», - пояснила аналітик «АПК-Інформ» Вікторія Рожко.

При цьому, за її словами, на сьогоднішній день поки складно оцінювати якісні характеристики зерна врожаю-2021. Адже, якщо на території України продовжаться зливи, то це може відбитися на якості зерна, а саме на показниках вологості, вмісту білка і клейковини, а також викликати розвиток згубної мікрофлори.

«На даний момент є різна інформація за якістю пшениці: деякі аграрії повідомляють про високу якість зерна нового врожаю, інші - про недостатній рівень клейковини зернових і вважають, що в цьому сезоні буде більше фуражу, ніж продовольчої сировини. Так що робити якісь оцінки щодо даного питання поки рано», - зробила висновок аналітик.

Темпи росту світового виробництва молока продовжують знижуватись. Так в 2018 році, у порівняні з даними 2017 року, він становить 1%, тоді як у 2017 порівняно з 2016 роком він становив 2,5%. Всього в 2018 році було вироблено 318,5 млн т.

Скорочення темпів приросту спостерігалося в топових експортерів: загальне виробництво в ЄС склало 157,4 млн т, що на 0,9% більше ніж у 2017 р. (+2,8% 2017/16 рр.), у США — 98,6 млн т, що на 0,9% більше, ніж у 2017 р. (+2,4% 2017/16 рр.), Нова Зеландія — 21,9 млн т, що на 2,3% більше, ніж у 2017 р. (+3,7% 2017/16 рр.). Основною причиною стала аномальна спека влітку 2018 року у Європі та Австралії.

Складні погодні умови в Європі мають вплив на виробництво молока і в поточному році. За чотири тижні 2019 року виробництво молока у Франції показало 3% зниження. Загалом низхідний тренд виробництва молока в Європі триває із серпня 2018 року.

Виробництво молока в Німеччині також показує нижчі темпи зростання, ніж рік до того. А як відомо, саме ці дві країни забезпечують 37% всього молока Союзу.

Виробництво молока в Голландії, яка забезпечує 9,4% європейського молока, у 2018 році скоротилося на 2,92%. Це пов’язано з обмеженнями поголів'я, як джерела викиду фосфатів в атмосферу.

Приріст виробництва в минулому році показували такі учасники Союзу, як Данія (+2,5%), Польща (+2,6%), Ірландія (+4,3%). На Польщу припадає 7,3% всього молока Європи, Ірландія забезпечує 4,5%, а Данія — 4%.

Інтервенційні запаси сухого молока, які були сформовані у 2014/2015 році, вже розпродані. Проте, європейські фермери залишилися незадоволені цією програмою, адже вона недала можливість зберегти ціни на молоко та уникнути збитків. Рік закінчився зі зниженням — середня закупівельна ціна в Європі опустилася на 2,4% за рік. Збитків також зазнали і фермери Нової Зеландії — там ціни опустилися на 8,5%, а у США — на 12%. Варто не забувати і про те, що потрібен час, щоб використати і переробити цей обсяг.

avm-ua

У звіті Global Dairy Quarterly Q3 2021 Rabobank повідомляє, що на сьогоднішній день попит на молочні продукти виявився стійким до всього, крім найсуворіших форм ізоляції, обумовлених пандемією.

Регіонально збої попиту, як і раніше, відбуватимуться і невизначеність залишиться, але ймовірність великих глобальних змін попиту невелика. Тим не менш, на ринках Південно-Східної Азії, що розвиваються, умови введених локдаунів часто бувають суворими і навіть екстремальними, і, оскільки в цьому році очікується менша державна допомога, економічні наслідки можуть проявитися в довгостроковій перспективі.

У більшості країн світу ціни на молоко сировину, як правило, високі, але зростаючі витрати на виробництво молока і ризик зниження цін викликають у багатьох виробників засмучення. Ціни на молоко в США вже знизилися після року сильного зростання виробництва, що призвело до насичення ринку молока.

Збої в логістиці призводять до збільшення витрат, але не впливають на фундаментальні пропозицію і попит, що лежать в основі ринку. Експорт залишається високим протягом всієї пандемії, а покупці стали більш запасливими, превентивно накопичуючи запаси продукції за наявності контейнерів. Однак у довгостроковій перспективі зростання витрат потенційно обмежить попит.

Очікується, що зниження потреби в імпорті Китаєм відбудеться в другій половині 2021 року і може чинити тиск на світові ціни на молочні продукти. У Китаї пропозиція випереджає попит, при цьому зростання внутрішнього виробництва супроводжується зростанням запасів. Ці фактори вказують на можливість скорочення запасів у кінці цього року і в 2022 році.

Світові ціни на молочні продукти в другому кварталі знизилися, і очікується, що вони змінюватимуться у вузькому діапазоні до четвертого кварталу 2021 року. У 2022 році ризик зниження ймовірніший, якщо імпортерам не вдасться впоратися зі зниженням попиту з боку Китаю.

Інфагро за матеріалами Rabobank Global Dairy Quarterly Q3 2021

Україна збільшила експорт та імпорт агропродовольчої продукції за період січень–серпень 2021 р. у порівнянні з аналогічним періодом.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, імпорт зріс на 20,5%, експорт — на 9,5%, сальдо —  на 5%.

У товарній структурі міжнародної торгівлі агропродукцією у січні — липні 2021 року найбільше з України експортують: олія сояшникова — 25,2%; кукурудза — 23,8%; пшениця — 13,9%.

«Азійські країни займають найбільшу нішу в експорті української агропродукції понад 50%», — зазначили у міністерстві.

За період січень — серпень 2021 року Україна найбільше експортувала до країн Азії — на $7,57 млрд, ЄС — на $4,09 млрд, Африки — $1,91 млрд, країн СНД — на $0,84 млрд, Північної та Південної Америки — на $0,16 млрд. 

«До ТОП-5 країн за експортом української аграрної продукції увійшли Китай ($2,7 млрд), Індія ($1,06 млрд), Нідерланди ($1,02 млрд), Єгипет ($0,8 млрд) та Туреччина ($0,6 млрд)», — йдеться у повідомленні.

Найбільша частка імпорту в Україну з ЄС становить 48,8% ($2,34 млрд), з Азії –20% ($0,96 млрд) та з Північної та Південної Америки –13,3% ($0,64 млрд). 

Найбільше імпортують в Україну морожену рибу — 4,9%, насіння соняшнику — 4,2% та інші харчові продукти — 4,4%.

agroportal.ua