Клімат став основною причиною зниження темпів виробництва молока у світі

14-бер-2019

Темпи росту світового виробництва молока продовжують знижуватись. Так в 2018 році, у порівняні з даними 2017 року, він становить 1%, тоді як у 2017 порівняно з 2016 роком він становив 2,5%. Всього в 2018 році було вироблено 318,5 млн т.

Скорочення темпів приросту спостерігалося в топових експортерів: загальне виробництво в ЄС склало 157,4 млн т, що на 0,9% більше ніж у 2017 р. (+2,8% 2017/16 рр.), у США — 98,6 млн т, що на 0,9% більше, ніж у 2017 р. (+2,4% 2017/16 рр.), Нова Зеландія — 21,9 млн т, що на 2,3% більше, ніж у 2017 р. (+3,7% 2017/16 рр.). Основною причиною стала аномальна спека влітку 2018 року у Європі та Австралії.

Складні погодні умови в Європі мають вплив на виробництво молока і в поточному році. За чотири тижні 2019 року виробництво молока у Франції показало 3% зниження. Загалом низхідний тренд виробництва молока в Європі триває із серпня 2018 року.

Виробництво молока в Німеччині також показує нижчі темпи зростання, ніж рік до того. А як відомо, саме ці дві країни забезпечують 37% всього молока Союзу.

Виробництво молока в Голландії, яка забезпечує 9,4% європейського молока, у 2018 році скоротилося на 2,92%. Це пов’язано з обмеженнями поголів'я, як джерела викиду фосфатів в атмосферу.

Приріст виробництва в минулому році показували такі учасники Союзу, як Данія (+2,5%), Польща (+2,6%), Ірландія (+4,3%). На Польщу припадає 7,3% всього молока Європи, Ірландія забезпечує 4,5%, а Данія — 4%.

Інтервенційні запаси сухого молока, які були сформовані у 2014/2015 році, вже розпродані. Проте, європейські фермери залишилися незадоволені цією програмою, адже вона недала можливість зберегти ціни на молоко та уникнути збитків. Рік закінчився зі зниженням — середня закупівельна ціна в Європі опустилася на 2,4% за рік. Збитків також зазнали і фермери Нової Зеландії — там ціни опустилися на 8,5%, а у США — на 12%. Варто не забувати і про те, що потрібен час, щоб використати і переробити цей обсяг.

avm-ua

Більше новин
Попит на кормову протеазу в світі буде швидко рости в найближчі роки
22-трав-2018

У найближчі кілька років виробництво протеази стане самим швидкозростаючим сегментом світового ринку кормових ферментів. Причини цього криються в вибухове зростання попиту на цей компонент з боку фермерів, розвідних велику рогату худобу (ВРХ), відзначається в результатах маркетингового дослідження міжнародної аналітичної компанії MarketsandMarkets.

Протеаза дозволяє виробникам тваринницької продукції знизити обсяг викидів азоту в атмосферу, що сьогодні є одним із пріоритетів для цієї галузі, особливо в розвинених країнах. Крім сегмента ВРХ, протеаза активно використовується в годуванні і інших видів продуктивної худоби. Цей компонент додається в комбікорми птиці, сприяючи досягненню кращих показників зростання і більш сильного імунітету.

Разом з тим, на думку дослідників, найбільше зростання на кормову протеазу в світі в період з 2017 по 2022 роки буде спостерігатися в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Зокрема, сьогодні цей фермент активно впроваджується в кормову галузь в Китаї, і відповідно до більшості прогнозів цей тренд буде тільки наростати.

За матеріалами All About Feed

Детальніше
Чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти? — Андрій Ярмак
28-черв-2022

Україна та світ будуть з хлібом та м’ясом? Проблему логістики вирішили? Або чому в серпні Україні критично важливо звільнити південь та розблокувати порти. Відповіді на ці питання знайдете у лонгріді від Андрія Ярмака, економіста департаменту технічного співробітництва Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй (ФАО).

«Отже, до фактів та цифр про те, як Україна справляється з блокадою портів та низкою інших логістичних проблем? А також що це означає для майбутнього агросектору країни і глобальної продовольчої безпеки.

Я приємно вражений — майже вдвічі більше вивозити зараз, ніж попередні найоптимістичніші оцінки — тобто майже 2 млн тонн на місяць. Сюди входять зернові, олійні, рослинні олії, продукти їх переробки — тобто те, що ми називаємо #commodities.

Правду відразу додам трішки неативу до цих приємних цифр — 2 млн тонн — це те, що «випхали», тобто те, що відмітилося на митниці. Але це не означає, що ці товари так швидко потраплять до адресатів, як раніше морем, бо пробки на Дунаї і на залізницях просто шалені. Терміни очікування доставки, відповідно, теж. А чим довше йде товар, тим пізніше прийдуть кошти. Ну й про ціну поговоримо окремо, нижче.

Ще гірше те, що, навіть експорт в 2 млн тонн — це приблизно 20% від того, що нам реально було б потрібно. Якщо ви вивчали теорію обмежень, то ви знаєте, що це означає - це означає, що з часом, якщо не розширити цю пляшкову шийку, то все виробництво буде налаштовано на цей обсяг. Але про це теж пізніше.

Більшість агро-аналітиків прогнозує експорт зерна з України, без врахування олійних та олій, на рівні 22−24 млн тонн. Я вважаю, що без портів, цього обсягу досягти буде надзвичайно важко. І не тільки тому, що це майже неможливо логістично.

Навіть якщо Україна експортує протягом сезону 2021/22 років 24 млн тонн зернових, це буде рівно вдвічі менше, ніж в сезоні 2020/21 років. Отже, світ недоотримає приблизно 24 млн тонн українських зернових. Адже у рашистів не буде де їх красти тим разом.

Експорт олійних, рослинних олій, шротів знизиться ще більш різко, а соняшникова олія — це дуже важливий продукт для харової промисловості світу, а шроти та олійні - джерело білка для тваринництва (молоко, м'ясо, яйця, риба).

Світовий ринок почне відчувати зниження експорту з України лише у другій половині року, оскільки досі світ використовував запаси врожаю 2021 року, що були зібрані до війни. Також до війни було закуплено насіння та матеріали для посівної кампанії 2022 року. З урожаєм 2023 року ситуація значно погіршиться.

Але в п’ятницю я спілкувався з людьми, що працюють в Ємені та Сирії. В Ємені ситуація з доступністю продуктів харчування є критичною. В Сирії з продуктами теж все дуже скрутно, причому настільки, що місцевий кривавий диктатор, на фоні відсутності рашистської підтримки, реально боїться, що його скинуть. А ще думаєте чому турки купують у рашистів крадене в Україні зерно? (якщо не знаєте, читайте Османа Пашаєва і піднімайте цю проблему!). А тому, що у них теж диктатор, під яким хитається трон і якому буде важко на ньому втриматися без українських кормів, бо Туреччина — другий після Китаю споживач наших кормів.

Виробництво зерна та олійних в Україні 2022 році різко скоротиться. Зерна, за різними оцінками, на 35−37 млн тонн (-40%), а олійних на 6−7 млн тонн (-30−35%).

Причини зниження дві: Площі та врожайність. Площі знизиться бо дефіцит дизелю, частина площ під орками, частина з мінами, забруднення дизелем та іншими елементами війни, частина під постійними обстрілами тощо, а частина фермерів, навіть маючи дизель та насіння, приймає рішення не сіяти, через дуже низькі ціни.

Другий фактор — зниження врожайності через брак ресурсів: фінансових, людських, добрив, техніки, хімікатів тощо.

Але 2022 рік — це ще квіточки. З посівом під врожай 2023 року, який, нагадаю, почнеться вже за 2 з гаком місяці, ситуація дійсно виглядає досить критично. Критично для нашого експорту і критично для світу, а не так критично для внутрішнього ринку. Правда, нагадаю, що експорт — це джерело доходів країни і джерело стабільності нашої валюти, і джерело доходів сільського населення. Тому не варто думати, що це не якось там не важливо.

Україна найбільшим експортером кормових компонентів (білкових шротів, висівок, кукурудзи, ячменю, фуражної пшениці, а також соєвих бобів, які переробляються на соєвий шрот) в регіоні. Всі інші великі експортери знаходяться в Америках. Замінити Україну просто нічим і неможливо фізично. Фактор відсутності України на ринку почне впливати на світові ціни м’яса та молочних продуктів вже наприкінці літа — на початку осені 2022 року.

Найбільша ж проблема, часто, чомусь не згадується взагалі. Нині фермери в Україні отримують дуже низькі ціни на свою продукцію, і навіть за таку ціну її важко продати, а витрати дуже різко зросли. На даний момент витрати на вирощування зернових перевищують ціни, тобто виробництво є збитковим (див вище про пляшкову шийку).

Та логістика, яку ми такими зусиллями з підтримкою багатьох країн зараз налагоджуємо, є недостатньою і дуже дорогою. Тому цінам на зерно в світі потрібно буде ще зрости мінімум на $ 150 доларів за тону, якщо світ хоче, щоб Україна й далі вирощувала зернові.

Зауважу, що весь цей час загрози дефіциту продуктів переробки зерна та олійних в Україні немає, і дефіциту кормів також. Більше того, все це відносно доступне, порівнюючи з цінами в будь-якій іншій країні світу. Але за це доплачують власники агропідприємств з власної кишені, тому не забувайте їм за це хоча б дякувати.

А що буде з врожаєм зернових в Україні в 2023 році? Знаю, це далеко. І теж сподіваюся, що порти розблокують, але рішення про посів озимини приймати потрібно вже зараз — купувати насіння, запасати дизпаливо, і т.п. А зараз рішення буде не на користь вирощування зернових, бо ціни не покривають витрати.

Тому, якщо ЗСУ не звільнить від рашистської погані південь і не розблокує судноплавство хоча б Чорному морі, не здивуюся, якщо виробництво зернових та олійних в Україні впаде до такого рівня, коли експортувати буде практично нічого — звичайно не до нуля, але до обсягів, коли не експорт є рушійною силою агробізнесу, а внутрішній ринок.

А тепер до глобальної ситуації. Не забуваймо, що зараз весь світ платить набагато більше за добрива та хімікати для захисту рослин, а це означає, що споживання зменшується, особливо в країнах, що розвиваються.

Чудес не буває - якщо використовується менше МТР, знижується врожайність. Таким чином, зниження врожайності в багатьох інших країнах є невідворотнім. А тут ще й посухи цього року аномальні. Відповідно, ціни на зерно, після певної стабілізації влітку, коли Північна Півкуля збирає врожай, знову почнуть стрімко зростати ближче до кінця року. Можливо навіть раніше.

Отже, нинішні високі ціни на зерно, рослинне масло, м'ясо, рибу, молочні продукти зараз далекі від своїх потенційних піків. У другій половині року світ може побачити серйозне зростання цін на всі продукти харчування, яке триватиме і в 2023 році.

Відновлення агровиробництва в Україні буде досить тривалим. Але, якщо ви, як і я, не маєте жодних сумнівів в нашій перемозі, прямо зараз тримайтеся аграрних активів. Ці збиткові активи перетворяться на справжнє золото.

Ось так вимушено мені довелося повернутися до того, з чого починав кар'єру — до зернової аналітики. Тримаймося і бережіть себе!»

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Детальніше
Озвучено схему розподілу дотацій органікам
15-квіт-2021

У 2021 році на державну підтримку виробників органічної сільськогосподарської продукції виділено 50 млн грн, які будуть спрямовані за двома напрямками, пише agroportal.ua.

Про це повідомила заступник директора директорату державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів — начальник головного управління з питань підакцизної продукції та органічного виробництва Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Людмила Хомічак під час круглого столу «Підтримка органічного виробництва в Україні: механізм 2021 року та нові перспективні напрямки».

«Виділення бюджетних субсидій з розрахунку на одиницю оброблюваних угідь передбачається в розмірі 30 млн грн, на бюджетну субсидію з розрахунку на одну голову великої рогатої худоби — 15 млн грн, а на відшкодування вартості витрат проведення сертифікації органічного виробництва — 5 млн грн», — зазначає Людмила Хомічак.

За її словами, розроблений Мінекономіки проєкт використання коштів для державної підтримки виробників органічної сільськогосподарської продукції вже надісланий на\ облдержадміністрації для опрацювання та внесення пропозицій.

«Така державна підтримка розрахована приблизно на виплату 300 виробникам за напрямком на одиницю оброблюваних угідь, субсидія з розрахунку на одну голову ВРХ передбачає виплати на 3 тис. голів, і відшкодуванням вартості витрат проведення сертифікації зможуть скористатися близько 300 виробників», — повідомляє Людмила Хомічак.

Вона відзначила, що абсолютні показники, які характеризують органічне виробництво, незначні, але в динаміці за два роки площі земель під органічним виробництвом збільшилися на 62%, а загальна кількість операторів — на 55%.

«Це досить динамічний рух, враховуючи, що в Україні не була завершена законодавча база для функціонування повноцінного ринку органічного виробництва. Впевнена, що завершення формування законодавства дасть поштовх для більш прискореного розвитку органічного сектору», — переконана Людмила Хомічак.

Для довідки: відповідно до експертної оцінки в Україні під органічним землеробством знаходиться 468 тис. га, що складає 1,1% від земель сільськогосподарського призначення. Працює 618 операторів і 470 сільськогосподарських виробників.

Детальніше
Rabobank: ціни на м'ясо птиці виростуть, оскільки ціни на корми залишаються високими
08-лип-2021

Згідно з останнім квартальним прогнозом Rabobank, перспективи світової птахівничої галузі продовжують поліпшуватися.

Це в основному обумовлено відкриттям економіки в міру підвищення рівня вакцинації в розвинених країнах і зростання на ринках, що розвиваються. Це допоможе відновити глобальний, регіональний попит і особливо в сфері громадського харчування, який в середньому становить одну третину світового попиту на птицю. Оскільки пропозиція зазвичай повільно реагує на таке збільшення, можливий значний ріст цін у другій половині 2021 року, особливо в зв'язку з тим, що ціни на корми залишаються високими, а пташиний грип порушив світову торгівлю племінним поголів'ям. Глобальні торговельні потоки зміщуються: менше уваги приділяється Китаю (через зростання місцевих поставок) і Близькому Сходу (через амбіції в області продовольчої безпеки), а більше уваги - Північно-Східної Азії і Європі.

Стабільне виробництво м'яса птиці очікується в США, Мексиці, Японії та Росії, в той час як в Європі і Південній Африці очікується зростання виробництва завдяки більш високому попиту а, в Європі, більш низькому виробництву в попередній період. Хвороби і раніше роблять сильний вплив на міжнародні ринки. Так, пташиний грип зробив величезний вплив на виробництво птиці в Північно-Східній Азії і Європі і призвів до падіння виробництва в Японії, Південній Кореї, Росії та ЄС. Обмеження на імпорт також вплинули на обсяги експорту з Європи (курка і інкубаційні яйця) і Росії (курка), що позначилося на постачання на Близький Схід і в Африку (MEA).

Очікується, що ціни на корми залишаться високими, хоча і трохи нижче, ніж очікувалося раніше. У звіті говориться, що високі ціни на корми сповільнять розширення виробництва на багатьох ринках через високі вимог до оборотного капіталу.

Covid-19 сильно вплинув на світову торгівлю: квартальні обсяги торгівлі знизилися на 5-10%. Поліпшення ринкових умов в Європі, Північно-Східній Азії і Мексиці допоможе відновити торговельні потоки в цих регіонах. Це повинно компенсувати більш складні умови торгівлі в Китаї і регіоні MEA, викликані відновленням після АЧС і амбіціями в області продовольчої незалежності, відповідно.

ptichki.net

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок