Украине пора готовиться к торговой сделке с Британией

Виробники молочної продукції повинні знайти логістичний ланцюжок, який дозволить не конкурувати з іншими за обмежений трафік при експорті.

Таку думку висловив заступник директора департаменту комерційної роботи «Укрзалізниці» Валерій Ткачов під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».*

«Для відправки своєї продукції на експорт виробникам молочної галузі не варто чекати вільного вікна у зерновому чи олійному експорті. Його просто не буде, йдеться про дуже великі обсяги, тому розраховувати на просвіт у логістиці не варто».

Він додав, що молочникам важливо не наслідувати практику інших галузей — не треба всім їхати до Констанци та Гданська, адже саме у ці два порти масово їдуть зерновики. Є десятки портів у Чорному та Середземному морях, які менш завантажені.

«З огляду на те, що експорт молочних продуктів здійснюється в малих обсягах, я б не розглядав Констанцу та Гданськ, оскільки це основні базові порти для зерна, і там черга стоїть на 90 днів. За таких умов ні один вид транспорту не зможе забезпечити вивезення молочної продукції. Експортерам потрібно визначитися, подивитися, які є альтернативні порти, і везти продукцію туди», — радить Валерій Ткачов.

agroportal.ua

* Експертна дискусія «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції» проводилася спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), www.qftp.org.

Наступна, третя дискусія по темі «Молочний експорт в умовах війни. Можливості» відбудеться 15 червня. Детальніше про захід тут.

infagro.com.ua

Соответствующий Закон 22 мая 2020-го года опубликовали в издании «Голос Украины».

Так, ЗУ № 466-ІХ «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно усовершенствования администрирования налогов, устранения технических и логических неувязок в налоговом законодательстве» предусматривает распространение льготы НДС на ввоз племенных чистопородных животных на сельскохозяйственного товаропроизводителя.

В частности, в пункте 197.18 статьи 197 Кодекса слова «субъектами специального режима налогообложения, установленного статьей 209 настоящего Кодекса» заменили словами «сельскохозяйственными производителями» (код льготы по уплате налога на добавленную стоимость 149 согласно Классификатору освобождения от уплаты таможенных платежей при ввозе товаров на таможенную территорию Украины, утвержденного указом Министерства финансов Украины от 20 сентября 2012 N 1011 (с изменениями)).

Пресс-служба Ассоциации «Свиноводы Украины»

Ожидаемого оживления экспорта в июне так и не произошло. Поставки были на уровне мая и обеспечили для Украины 24,5 млн долл, что на 1,4% выше показателей мая, но на 15,6% меньше, чем в прошлом году. Тем не менее, полугодие было закрыто в позитивном ключе за счет высоких показателей экспорта в первые месяцы года — 139,5 млн долл. (+19%).

Больше проседание продаж в июне было по молоку и сливках несгущенных — минус 46% в натуральном выражении — 1,6 тыс. т и минус 46,5% в денежном выражении — 1,2 млн долл. Больше всего продукции было поставлено в: Польшу (344 тыс. долл.), Молдову (303 тыс. долл.) и Ливию (241 тыс. долл.).

Проседание в 23% отмечают также по сыворотке — 1,99 млн долл. Всего было продано 3 тыс. т сыворотки, на 22,9% меньше, чем в мае. Продавали всего, по-прежнему в Китай — 1,1 млн долл.

Сократились также продажи масла на 8% в натуральном выражении — 2,4 тыс. т. Цена тонны масла колебалась в пределах 4,4−4,5 долл./кг. Продавали его больше всего в Марокко и Нидерланды — 2,7 и 2,3 млн долл., соответственно.

При этом, значительно выросли продажи группы молока и сливки сгущенные. Всего было продано 4,4 тыс. т (+36,8%, по сравнению с маем) общей стоимостью 7 млн ​​долл. (+36%). Продавали в: Бангладеш (2 млн долл.), Казахстана (1,3 млн долл.) и Грузию (455 тыс. долл.).

Прирост экспорта также был зафиксирован при продаже кисломолочной продукции — на 60,8% в денежном и 18,2% в натуральном выражении. Всего было продано 584 т кисломолочных продуктов на общую стоимость 1,37 млн долл. Основными импортерами были: Казахстан (1 млн долл.), Молдова (176 тыс. долл.) и Грузия (102 тыс. долл.).

Экспорт молочных продуктов в 2017—2018 гг., млн долл.

Источник: АВМ по данным ГФСУ

Оператори м’ясопереробки повертаються до роботи в непростих обставинах.

Про це свідчать результати опитування ключових гравців м’ясопереробної галузі аналітиками асоціації «Свинарі України».

Так, представники підприємств назвали ТОП-5 основних бар’єрів для повернення ринку м’яса у звичне русло:

1. Платоспроможність населення залишається одним із найбільш «болючих» питань для операторів м’ясопереробки. Так, «застій» економіки та зниження реальних доходів населення загрожує істотним зниженням споживчої активності, оскільки м’ясо — перша позиція в раціоні, споживання якої скорочують при погіршенні економічних обставин. Зокрема, попит на яловичину вже втратив свою еластичність, адже зниження цін на цей вид м’яса не викликало пожвавлення торгівлі. В результаті цьогоріч традиційний «шашличний» сезон може оминути вітчизняний ринок свинини.
2. Дебіторська заборгованість для багатьох операторів залишається найболючішим питанням. Так, з початку війни затримку платежів низка торговельних мереж пояснювала активними бойовими діями на Київщині та Чернігівщині, фактичним руйнування магазинів чи їх закриттям. Проте «зависла» заборгованість за продукцію, яку поставили задовго до війни — на початку лютого. З іншого боку, протягом квітня та на початку травня ситуація з розрахунками ритейлу поркащилася: низка мереж погасила значну частину заборгованості. Окрім того, низка постачальників охолодженого м’яса в центрі України має вагому частку безнадійної дебіторської заборгованості. Хоча зараз деякі з них відновлюють роботу і намагаються погашати заборгованість частинами, окремі підприємства через понесені руйнування та збитки просто зупинилися. Така дебіторська заборгованість автоматично скорочує обіговий капітал підприємств-постачальників.
3. Посилення конкуренції та переорієнтація. Відповідну проблематику наразі відзначають оператори в усіх регіонах країни, проте найгостріше її наразі відчувають оператори сходу та центру. Так, по мірі повернення населення на Київщину та Чернігівщину, низка виробників м’ясної продукції, які брали вимушену паузу в діяльності, поступово повертаються до роботи. При цьому ємність ринку, хоча і дещо відновилася порівняно з березневою, проте все ще далека від довоєнного рівня. Тож м’ясопереробники відзначають загострення конкурентної боротьби. Водночас підприємства сходу постають перед питаннями забезпечення регіону свининою через ризик повної втрати низки вагомих свиногосподарств. Регіон ризикує залишитися з мінімальним локальними постачанням свинини. Сировинний вакуум може викликати чергову перебудову виробничо-збутових зв’язків.
4. Здороження пального та проблеми його закупівлі істотно ускладнюють логістичний процес на всіх ланках ланцюга доданої вартості ― як при закупівлі живих тварин на забій, так і при здійсненні постачання готової продукції.
5. Імпортні можливості операторів, які перейшли на спрощену систему оподаткування, наразі створюють неоднорідні ринкові умови. Так, «спрощенці» мають можливість завезти істотно дешевшу сировину для глибокої м’ясопереробки (виробництва ковбас, м’ясних консервів тощо), що зменшує їхню потребу в закупівлі вітчизняної охолодженої свинини та/чи живою масою. Крім цього, підприємства-постачальники охолодженої свинини західних областей відзначають ціновий тиск з боку покупців, які апелюють наявністю на ринку дешевшої на 20% пропозиції імпортного м’яса.

agroportal.ua