Україні час готуватися до торговельної угоди із Британією

24-груд-2019

Нова Угода про ЗВТ між Україною і Британією (після виходу країни з ЄС) буде вибудувана на основі умов вже діючої Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Таку думку виловила Ольга Трофімцева, громадський діяч, в.о. міністра аграрної політики та продовольства України.

«Усю раніше затверджену текстову частину угоди з мінімальними правками і змінами перенесуть в новий договір. Що ж стосується тарифної частини, тут не варто очікувати багато нового. Слід пам’ятати, що при владі Сполученого Королівства консерватори, тому не варто чекати повної торговельної лібералізації, а швидше за все аграрна торгівля між країнами буде лімітована тарифними квотами та імпортними тарифами», — вважає Ольга Трофімцева.

Варто зазначити, що Україна знаходиться в списку пріоритетних країн, з якими в першу чергу будуть підписані нові торговельні угоди після виходу Британії з ЄС.

«З 2018 року між Україною та Британією проходять неформальні консультації щодо підписання нової угоди. Варто не забувати, що після виходу Британії з ЄС необхідно буде перепідписати торговельні угоди з СОТ і всіма її учасниками, країнами ЄС, G20, країнами Співдружності націй, до якого входять Великобританія і майже всі її колишні домініони, колонії і протекторати, в цілому нараховуючи 53 країни», — додає Трофімцева.

Фахівці прогнозують, що після виходу Британії з ЄС обсяги тарифних квот, прописані за умовами ПВЗВТ, для українських підприємців, які експортують в ЄС, залишаться без змін.

«На додаток до цього, ми отримаємо додаткові можливості при виході українських товарів на ринок Британії. У сформованих реаліях рівень цих можливостей буде залежати в тому числі і від уміння представників нашого профільного міністерства переконувати своїх британських візаві в необхідності розширювати і зміцнювати торговельне співробітництво між країнами», — переконана Ольга Трофімцева.

На думку політика, подальша еволюція відносин з Великою Британією має забезпечити подальший розвиток двосторонньої торгівлі та більш глибоку економічну інтеграцію, як і у випадку з ЄС.

«Українські компанії мають отримати такі ж права і обов’язки, як і європейські компанії на європейському ринку. Наразі з обов’язками зрозуміло, а от з правами та відповідним захистом прав — тут Україна, як держава, мала би ще докласти зусиль», — підкреслила Трофімцева.

agravery.com

Більше новин
Виробництво кормового борошна з комах стартувало в Болгарії
07-лют-2018

 Ринок кормових компонентів в Болгарії скоро почне отримувати перші комерційні партії борошна (шроту) з чорного солдата. Проект з заявленим обсягом виробництва, що варіюється в межах 10-50 тис. тонн, буде реалізований місцевою компанією Nasekomo. Настільки великий діапазон пояснюється відсутністю ясних перспектив попиту на національному ринку. Практично весь обсяг виробництва буде призначатися для комбікормової галузі, причому, як заявляють автори проекту, частина продукції буде експортуватися. Найбільший потенціал споживання борошна з комах інвестори бачать в індустрії аквакультури, яка в даний час переживає бурхливий розвиток в цій частині Європейського союзу.

Компанія планує експортувати частину продукції на ринок Греції, де місцеві підприємці вже висловили зацікавити у придбанні інноваційного кормового компонента. За умови своєчасного залучення фінансів, компанія розраховує запустити промислове виробництво в середині 2019 року, ставши, таким чином, першою компанією з фермою по виробництву комах в Болгарії.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Пташиний грип виявили поблизу українського кордону
16-січ-2020

Після того, як на початку року у Польщі було виявлено спалах пташиного грипу, Румунія та кілька інших країн ввели обмеження на імпорт птиці з Польщі. Утім, заходи безпеки не допомогли країні вберегтися від вірусу. Цього тижня спалах високопатогенного пташиного грипу штаму H5N8 вияили на птахофабриці в регіоні Марамуреш, що межує з Україною.

За словами Роберта Чьовеану, голови ANSVSA, румунського ветеринарного наглядового органу, власник ферми повідомив місцеву владу, що частина птахів загинула. Популяція птахів у постраждалому господарстві становила 18 тис. голів.

14 січня наявність вірусу на підприємстві була підтверджена лабораторно. Щоб запобігти поширенню грипу H5N8, влада наказала знищити все поголів’я птахів у господарстві в Марамуреші. Було вжито ряд інших заходів для підвищення рівня біобезпеки в господарствах, що розташовані поблизу постраждалого підприємства. Перевезення птахів у районі спалаху також обмежено.

Румунія є четвертою країною в Південно-Східній Європі, яка повідомила про спалах пташиного грипу після виявлення вірусу H5N8 у Польщі, Угорщині та Словаччині.

Meat-Inform

Детальніше
Україна недоотримала на експорті продовольства $1,5 млрд
30-бер-2022

Раніше з України експортували до 5 млн т сільськогосподарської продукції у місяць через порти Одеси та Миколаєва. Через війну зараз фактично експорт заблоковано. Наразі спроможність поставок за кордон впала до 0,5 т зерна в місяць, через що Україна втратила уже $1,5 млрд.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький виданню Forbes.

За словами Тараса Висоцького, є три способи для експорту — це порти Дунаю, залізниця та автошляхи. Але з кожним із них є свої проблеми.

Так, на дунайські порти припадає приблизно 30% експорту. Вони мають обмежену спроможність, оскільки немає достатньої кількості барж, причалів та терміналів. Раніше Україна практично не користувалася цим способом експорту своєї продукції, тому в ці потужності ніхто не інвестував.

«Із залізничним сполученням, яким можна відправити близько 70% продукції, також є проблеми. Раніше європейська залізниця не використовувалася активно для перевезення зернових. В Україні та росії, як відомо, різна ширина колій та рухомий склад. Тому потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Наразі ми активно працюємо з європейськими партнерами над цим питанням, адже інакше експортні залишки, які є на наших складах, ми можемо експортувати три роки», — розповів Тарас Висоцький.

На сьогодні щоденно залізницею відправляється до 30 тис. т вітчизняної зернової продукції.

«Тим не менше, наразі спільно з нашими партнерами ми робимо все, щоб процеси експортних перевезень продукції були інтенсифіковані. Як світовий лідер продовольства ми відповідаємо не тільки за себе. Через розв’язану росією війну десятки країн опиняться не на межі, а в епіцентрі голоду. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш уже констатував, що увесь світ стоїть напередодні краху всієї глобальної продовольчої системи. Працюємо, щоб цього не допустити», — резюмував Тарас Висоцький.

agroportal.ua

Детальніше
Перші гранти на переробку отримають виробники ковбас і консервів
11-серп-2022

Уряд погодив виділення 44,3 млн грн з резервного фонду для фінансування перших переможців програми грантів на розвиток переробного бізнесу.

Вже найближчим часом учасники програми, які набрали найбільшу кількість балів за свої бізнес-проєкти, отримають кошти на обладнання, матеріали, сировину тощо, говориться у повідомленні Міністерства економіки України.
Серед проєктів, у які будуть спрямовані кошти, — запуск лінії з виробництва дроту, розширення виробництва дитячих іграшок, закупівля сучасного обладнання для розширення виробництва м’ясоковбасних виробів, придбання лінії електрооптичного сортування для переробки і консервування фруктів та овочів та інші.
Реалізація перших проєктів у сфері переробки дозволить забезпечити роботою 150 людей.
«Створення близько 75 тисяч робочих місць протягом року та поява нових підприємств, які створюватимуть якісну українську продукцію — таких результатів очікуємо від втілення програми грантів для розвитку переробної промисловості. Підтримуємо українського виробника, чиї товари мають шанс посісти своє місце у світовій торгівлі та довести свою відповідність міжнародним стандартам якості», — підкреслила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.
Загалом з початку запуску програми грантів для переробних підприємств українці подали 574 заявки на участь через портал «Дія». 65% заявників планують витратити кошти на обладнання, 22% — на введення устаткування в експлуатацію, 13% — на доставку техніки.
Серед найпопулярніших напрямів, у яких підприємці реалізують свої проєкти: виробництво товарів та оптова торгівля ними — 4,5%, лісопильне та стругальне виробництво — 4,1%, переробка зернових, бобових і насіння олійних культур — 3,8%, виробництво м'ясних продуктів та м’яса — 3,2%.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок