Хто купує українські йогурти?

Україна в липні поточного року експортувала 2,66 млн т зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки (без урахування ріпаку), що на 492,7 тис. т, або 22,7% більше, ніж у попередньому місяці.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Так, експорт пшениці виріс у липні більше ніж у 3 рази — до близько 412 тис. т у порівнянні з 138,4 тис. т, що були відправлені на експорт у червні. Це значно менше 960 тис. т пшениці, експортованої з України в липні 2021 р. за працюючих морських портів, але вплив нового врожаю відчутний.
Україна відвантажила на експорт 183 тис. т ячменю, що на порядок перевищує обсяг в 26 тис. т цієї зернової, експортованої місяцем раніше у з’вязку з початком збиральної кампанії ранніх зернових. Однак це менше ніж 1,1 млн т ячменю, що були відвантажені з країни в липні минулого року.
Фактичний експорт кукурудзи виріс у липні на 84,7 тис. т у порівнянні з червнем і склав 1,1 млн т. Для порівняння, у липні 2021 р. експорт кукурудзи був на рівні 960 тис. т, адже традиційно в цей час сезон української кукурудзи добігав кінця. Кукурудза продовжує домінувати в експорті аграрної продукції, її постачання у липні склало близько 41% від загального експорту зернових, зернобобових, олійних і продуктів їх переробки без урахування ріпаку. Частка кукурудзи почала зменшуватись із початком сезону і збирання нового врожаю.
Українські експортери почали знижувати постачання соняшнику. Так, у липні його фактичний експорт сягнув 362,1 тис. т, що майже на 33% менше, ніж у червні цього року, адже українські переробники почали запасатися сировиною з огляду на початок роботи «зернового коридору». Це все одно майже вдвічі більше, ніж загальний експорт соняшнику в 189,6 тис. т за весь попередній сезон.
Постачання соєвих бобів протягом липня склало 141,55 тис. т у порівнянні з майже 71,3 тис. т у червні 2022 р. та 31 тис. т сої, відправленої на експорт у липні минулого року.
Одночасно експорт соєвої олії знизився у липні до 15,7 тис. т з 18 тис. т у червні. Це також майже на 3 тис. т менше, ніж було відвантажено іноземним покупцям у липні 2021 р.
Фактичний експорт соняшникової олії склав за місяць 307 тис. т, що на 39,4 тис. т більше, ніж у червні. Водночас це на 9% менше, ніж було експортовано у липні минулого року.
Щодо шротів, то у липні на зовнішні ринки Україна відвантажила 141,5 тис. т, що на 48,3 тис. т більше показників червня. Це також суттєво менше показників липня минулого року, коли експорт лише соняшникового шроту склав 233,6 тис. т.

agroportal.ua

З початку війни низка країн скасували торговельні обмеження на український експорт. Насамперед для України було важливим рішення Європейського Союзу про скасування тарифних обмежень, адже втрата морських портів зробила ЄС єдиним шляхом для вітчизняної продукції. І без тарифів, квот, антидемпінгових мит Україна зможе простіше налагодити нові маршрути поставок.

Про це розповів заступник міністра економіки — торговий представник України Тарас Качка під час експертної дискусії «Можливості для українських експортерів на ринках ЄС та світу».

«З погляду експорту в нас є ключове рішення від Європейського Союзу, яке діє від 4 червня 2022 року до 5 червня 2023 року. В нас немає жодних тарифних обмежень, відповідно, це відміняє необхідність оформлення імпортних ліцензій. Про це ще не було технічного повідомлення, але на цей період вони зникають. Також на сьогоднішній день є домовленість з низкою країн-партнерів щодо скасування тарифів на українську продукцію»

За його словами, спрощення умов полегшить організацію та планування торгівлі для експортерів. Також рішення ЄС про відкриття ринку значно спростить транзитний експорт і знизить витрати, пов’язані зі сплатою мит.

У 2021 році експорт української агропродовольчої продукції до країн ЄС в грошовому вимірі склав $8,3 млрд.

При цьому Україна закрила 9 квот на безмитний експорт до ЄС, а саме на такі позиції як: мед, крупи і борошно, крохмаль, оброблений крохмаль, оброблені томати, виноградний і яблучний соки, яйця, м'ясо птиці, оброблена продукція із зернових.

Яка українська агропродукція виграє найбільше

Тарифи та квоти скасовують як на сировинну аграрну продукцію — пшеницю, кукурудзу, ячмінь, так і на товари з доданою вартістю — мʼясо, яйця, молоко, мед, соки, крохмаль. Скасовуються мита на екпорт фруктів і овочів.

Торговий представник України зазначив, що є повне скасування директив з боку Великої Британії — всі мита на товари, що імпортуються з України, будуть знижені до нуля, а всі квоти — скасовані відповідно до Угоди про вільну торгівлю. Ця двостороння угода запрацює наступного тижня і триватиме рік. 

В 2021 році товарообіг між Україною та Великою Британією склав $2,2 млрд. Обсяг експорту — понад $1 млрд.

«Канада прийняла рішення про повне скасування мита на товари з України. В них усе проходить через систему централізованого менеджменту щодо м'ясо-молочної продукції. 9 червня було оприлюднено рішення, в якому йдеться, що у випадку вичерпання загальної квоти на молочну продукцію стосовно української молочної продукції далі буде застосовуватися нульове мито», — зазначає Тарас Качка.

В 2021 році товарообіг між Україною та Канадою склали $420,7 млн. При цьому експорт товарів з України до Канади зріс в 11 разів. 

Він додає, що така ініціатива поширюється і з іншими партнерами, зокрема Ісландією, з якою Україна теж має Угоду про вільну торгівлю. 

Паралельно відбувається оновлення угод з усіма західними партнерами та ведуться перемовини з Балканськими країнами. Є готова до підписання угода з Північною Македонією, Чорногорією, теоретично Україна вже вийшла на ратифікацію угоди з Туреччиною.

«На наш погляд, це лише стартовий пункт, оскільки далі працюємо над тим, щоб ці рішення мали стійкий вплив системного відновлення, і очевидно, що для цього 12 місяців замало. Поки діють преференції, у нас є час закріпитися і оновити угоди, щоб і надалі зберегти безмитний режим», — вважає Тарас Качка.

AgroPortal.ua

Внутрішнє споживання м'яса і молока в Україні буде збільшуватися зі зростанням доходів населення, але цього недостатньо, переконані експерти.

Представники тваринницької галузі мають шукати нові канали доступу на міжнародні ринки для того, щоб компенсувати і перевищити колишні обсяги поставок на території Росії та інших країн СНД.

Аналітики зазначають про кількарічну негативну тенденцію в тваринництві — поголів'я корів скорочується в господарствах усіх видів, внутрішньоукраїнське споживання молока впало через зменшення населення і зниження його доходів, а експорт скоротився із закриттям російського напрямку.

Подорожчання утримання корів, невисока продуктивність ферм із застарілою інфраструктурою, недоступність кредитних ресурсів призвели до того, що аграріям іноді вигідніше пустити корів на м'ясо, ніж використовувати за прямим призначенням. В результаті, молочне стадо на початок 2018-го виявилося на 10,8% менше супроти 2015 року.

Так, в 2015-му в Україні утримували 529,2 тисяч голів корів на підприємствах. А вже за три роки ця цифра скоротилася до 466,6 тисяч голів. Водночас в господарствах населення в 2015 році тримали 1733,5 тисяч корів, а до 2018-го їх стало вже 1551,2 тисячі голів.

Експерти вважають — для того, щоб переломити негативну тенденцію, українські тваринники потребують допомоги держави. Зокрема, на 2018 рік у держбюджеті заклали 4 мільярди гривень на потреби галузі. Частину коштів спрямують на 50-відсоткову компенсацію закупівель племінної великої рогатої худоби.

pro-consulting

За січень 2019-го м’ясопереробники випустили 20,6 тис. т свинини. Про це свідчать дані, оприлюдненні ДССУ. Такий доробок співставний з результатами роботи м’ясопереробної галузі у січні минулого року, адже відхилення цьогорічних обсягів менше піввідсотка, додають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Хоча обсяги виробництва практично не змінилися, на відміну від випуску окремих товарних позицій. Так, виробництво замороженої свинини зросло на 6% — до 1,37 тис. т. Скорочення випуску основної товарної групи — охолоджених свинячих півтуш — на 6,5% (до 14,73 тис. т) компенсувало майже двократне зростання випуску охолоджених необвалених свининячих частин. В наслідок цього сукупне виробництво охолодженої свинини у січні співпало з торічним та склало 18,07 тис. т. Натомість, зменшення обсягів виробництва сушеної, соленої та копченої свинини майже на чверть (0,64 тис. т проти 0,85 тис. т у січні 2018-го) скоротило загальний випуск м'яса свиней у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Що стосується запасів готової продукції на складах, то на початок лютого 2019-го запаси свинини на переробних підприємствах складали 2,57 тис. т продукції чи на 16% менше ніж роком раніше. Тим не менш, залишки морожених окостів, лопаток та їх відрубів складають майже п'яту частину згаданих об'ємів та більш ніж удвічі перевищують обсяги їх виробництва за січень. Такий «резерв» може у подальшому вплинути на ціну цих відрубів та на потребу переробників у сировині.

Зазначимо, що загальний випуск свіжого, охолодженого та мороженого м’яса у січні 2019-го склав 143,2 тис. т, що на 1,5% більше ніж рік тому. Виробництво ковбасних виробів, навпаки, «просіло» на 4,8%, недотягнувши до 36 тис. т.

pigua.info