Кукурудза продовжує домінувати в експорті української агропродукції

Показовою за останні роки і, особливо, останні місяці, є зміна географії українського молочного експорту. Василь Вінтоняк, директор Інфагро, на Молочному Бізнесі демонстрував наочний слайд з візуалізацією даної динаміки в грошовому виразі, повідомляє телеграм-канал UA-82.5.

Так, якщо в 2013 році, до початку війни, частка рф разом з іншими країнами СНД+ складала 90% грошових надходжень, в минулому році обсяг регіону прораховувався на рівні 50% (звісно, вже без рф). Якщо аналізувати молочний експорт за 10 місяців поточного року, цей напрям вже не є пріоритетним для української продукції (34%, з яких досить високі показники відзначались в перші місяці року, тобто до повномасштабного вторгнення агресора).

Протилежну динаміку відзначаємо для європейського регіону (ЄС+). Так, в 2013 році його частка в молочному експорті України була незначна (+4%) і формувалась з продажів технічного казеїну. Функціонування «Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі Україна-ЄС» з 2016 року дозволило сертифікувати українські молочні заводи і отримати квоти для продажів наших товарів в ЄС. Навіть попри досить несприятливу цінову кон’юнктуру ринку, в минулому році частка регіону вже складала 14% в грошовому виразі. 

Повномасштабна агресія і блокада портів з боку рф повністю перекроїла логістичні ланцюжки поставок, в тому числі зовнішніх. При цьому зняття квот і тарифних зобов’язань для України з боку ЄС спонукало активізації торгівлі. Як результат, за підсумками 10 місяців поточного року, Європа стала ключовим напрямом для української молочної продукції (з часткою 44% в грошовому виразі, а по результатах календарного року цифри мають ще зрости).

Також треба зазначити, що регіон Близький Схід – Північна Африка (MENA), не дивлячись на зниження частки в поточному році (16% в 2021 => 11% в 10’2022), також лишається серед пріоритетних напрямів для української молочної продукції і має розглядатись для наших експортерів і трейдерів як майбутній потенціал росту.

Котирування акцій українських агропродовольчих компаній наприкінці минулого тижня зросли на тлі угоди щодо розблокування експорту зерна з України через Чорне море.

Про це розповів аналітик Erste Securities Якуб Шкопек у коментарі PAP Biznes.

Він зазначив, що у 2-му та 3-му кварталах результати цих компаній можуть опинитися під великим тиском. Але вони мають шанс розпочати покращення наприкінці третього кварталу і можуть вийти з поточної кризи сильнішими.

Експерт уточнив, що наприкінці минулого тижня котирування «Кернела» зросли приблизно на 14%, «Астарти» — майже на 7%, ІМК — на 1%. Індекс, який об'єднує українські компанії, додав близько 5,6%.

«Якщо компанії за два чи три місяці — саме стільки часу може зайняти розмінування коридорів — зможуть відновити вивіз зерна, то ті запаси, які мають на балансі, вони зможуть перевести в готівку і мати кошти для подальшої діяльності замість використання кредитування. Тим більше, що ціни на зерно високі, навіть незважаючи на нещодавню корекцію», — пояснив Шкопек.

На його думку, фермери захочуть швидко позбавитися своїх запасів, запропонувавши велику знижку до світових цін, щоб забезпечити кошти для посіву та збору врожаю, а також складських потужностей.

Якуб Шкопек також вважає, що потенційно «Кернел» може показати високу маржу в останні місяці року, якщо відновить діяльність із виробництва та експорту олії.

За його словами, кінець третього кварталу, четвертий квартал і початок року — це періоди, коли результати агрокомпаній можуть покращитись.

«У другому-третьому кварталі обсяги, ймовірно, все ще будуть дуже слабкими, а результати будуть під великим тиском», — оцінив Шкопек.

Аналітик зазначив, що хоча ринкова кон'юнктура зараз дуже сприятлива, а інформація про домовленості щодо розблокування портів підтримує акції компаній, через кілька місяців інвесторам доведеться замислитися, чи виконують сторони угоди її припущення. Однак є шанс, що компанії вийдуть із поточної кризи сильнішими.

«Слід зазначити, що якщо ми подивимося на всі кризи, які стосуються України, наприклад, проблему з фінансуванням підприємств у 2008 чи 2014 році, — компанії вийшли з них сильнішими. Достатні складські площі для акумулювання сільськогосподарської продукції та відповідні транспортні ланцюги мають шанс вийти з кризи сильнішими», — зазначає аналітик Erste Securities.

agroportal.ua

Наказом Міністерства аграрної політики № 168 затверджено нові форми заявок для участі у конкурсі на отримання державної підтримки.

Про це повідомляє АgroРolit.com.

Ідеться про такі заявки:

• заявки для участі у конкурсі на отримання фінансової підтримки фермерського господарства для провадження виробничої діяльності та диверсифікації виробництва;
• заявки для участі у конкурсі на отримання фінансової підтримки сімейного фермерського господарства без набуття статусу юридичної особи для придбання землі сільськогосподарського призначення.

Правила надання фіндопомоги врегульовано Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам.

Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

АgroРolit.com.

Китай може знизити імпортний попит на молоко. Про це йдеться в огляді Global Dairy Quarterly Q1 2021, підготовленому Rabobank, пише The DairyNews.

Аналітики відзначають, що в даний момент імпортний попит з боку Китаю підвищено, але він може сповільнитися в другій половині року. Знизити потребу Китаю в імпорті молочної продукції в майбутньому може та обставина, що високі внутрішні ціни на молоко в КНР стимулюють інтерес до розширення внутрішнього виробництва.

Також, на думку експертів Rabobank, виробництво молока в 7 провідних регіонах-виробників у 2021 році збільшиться на 1,1%. Таким чином, темпи зростання знизяться в порівнянні з 2020 роком, проте це дозволить підтримати ринки.