Затверджено порядок проведення арбітражних лабораторних досліджень

Висока ціна на яйця сформована відразу під дією декількох факторів.

Про це під час брифінгу Media Center Ukraine розповів директор Союзу птахівників України Сергій Карпенко.

«Ціна на яйця зазвичай підвищується в осінньо-зимовий період і відповідно зменшується в весняно-літній. Це пов’язано з тим, що 50% яєць виробляється в домогосподарствах. Коли на вулиці холодає, кури несуться менше, тоді збільшується попит на промислові яйця», — зазначає Сергій Карпенко.

Другим фактором він називає втрату близько 30% промислового виробництва за останні 2 роки, яке спричинене закриттям близько 30 підприємств.

«Також варто врахувати, що на окупованих територіях залишилося близько 20% виробництва, а компанії, що працюють на підконтрольній території України, не змогли вчасно оновити своє поголів’я, в них зросла собівартість виробництва», — додає директор Союзу птахівників України.

AgroPortal.ua

За вимогами ЄС українські виробники зобов’язані друкувати на упаковках одиниці вимірювань латиницею. На думку бізнес-спільноти, наказ Міністерства економіки, що згодом дозволив використовувати також кирилицю,  призводить до плутанини та погіршення умов бізнесу. 

Про це повідомляє Європейська Бізнес Асоціація.

На сьогодні, згідно з чинною редакцією, уся продукція, яка буде розміщена на ринку України після 1 січня 2021 року, має обов’язково бути маркована латиницею та може додатково мати маркування, нанесене кирилицею. Однак, таке рішення вдовольняє не всі індустрії.

Водночас, нещодавно Міністерством економіки було опубліковано проект змін до Наказу № 914, які у разі їх прийняття ще більше погіршать ситуацію. Зокрема, нова запропонована редакція передбачає, що абсолютно вся продукція повинна мати маркування одиниць вимірювання — і латиницею, і кирилицею.

На думку компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації, запропонована редакція не лише не вирішує існуючі законодавчі неузгодженості для ряду індустрій (до прикладу, сфери агрохімії, ветеринарних препаратів, тощо), але й суттєво погіршує умови ведення бізнесу для тих індустрій і компаній, які вже змогли виконати вимоги, передбачені чинною редакцією Наказу № 914, та наносять маркування виключно латиницею.

Особливо критичним питання є для компаній, які виробляють невеликі вироби, наприклад, навушники, флешки, камери, мобільні телефони та іншу невелику електроніку, тощо.

Адже, на таких виробах часто фізично неможливо нанести маркування та позначки декількома мовами. Таку вимогу часто можна виконати лише шляхом створення окремої виробничої лінії для товарів, призначених для українського ринку.

А це, в свою чергу, призвело б до зростання собівартості таких товарів для українського споживача та до скорочення асортименту товарів, який легально постачається в Україну.

agropolit.com

У 2020 році молочні господарства планують ввести в експлуатацію 58 об’єктів у галузі скотарства загальною потужністю понад 8000 корів і понад 22 000 голів ВРХ.

Про це, з посиланням на дані Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повідомила віце-президент АВМ Ганна Лавренюк.

«Ця інформація повністю співпадає із першими результатами опитування, яке проводить Асоціація виробників молока серед молочних ферм України. Наші фахівці уже опитали майже 200 молочних господарств щодо підсумків їх господарської діяльності у 2019-му та планів на 2020-ий. Опитування триває, однак із уже опитаних господарств понад 20% планують у поточному році будівництво нових чи реконструкцію існуючих приміщень молочнотоварних ферм. Понад 10% відзначили, що, попри високу ціну на молоко-сировину, продовжать скорочувати поголів'я, зокрема шляхом вибраковки по продуктивності, — на такі кроки господарства штовхає невпевненість у державній стратегії розвитку молочного скотарства і ризики старту обігу земель без пільгових умов для тих господарств, що мають МТФ», — підкреслила вона.

Проте понад 15% опитаних підприємств навпаки планують нарощувати поголів'я. Стільки ж господарств, хоча не розглядають капітальних інвестицій або розширення, однак будуть працювати над підвищенням продуктивності стада і рентабельності виробництва молока. Над покупкою нового обладнання для МТФ роздумують понад 10% опитаних.

«Бек-офіс АВМ продовжує опитування і буде готовий оприлюднити результати під час ХІІІ Міжнародного молочного конгресу, що пройде 3−4 березня 2020. Господарства налаштовані не здаватися і планують, попри складну економічну і політичну ситуацію у галузі, шукати додаткові резерви прибутковості молочнотоварної ферми, як того і вимагає сьогодення», — підкреслила вона.

прес-служба АВМ

Україна в січні-лютому 2018 року експортувала 44,45 тис. тонн м'яса птиці і субпродуктів, що на 40,1% більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Про це повідомила Державна фіскальна служба.

За її даними, в грошовому вираженні ЕКСПОРТ Цією продукції збільшився в 1,6 рази - до $ 68,87 млн. - пише БізнесЦензор

Імпорт м'яса птиці і субпродуктів виріс на 26,2% - до 20,29 тис. тонн, у грошовому еквіваленті - на 36,4% і склав $ 8,76 млн.

За інформацією ГФСА, ЕКСПОРТ по свинині підсумками січня-лютого в порівнянні з відповідним періодом 2017 року скоротився в раз 3,1 - 0,37 до тис. тонн. Ця продукція була поставлена ​​на сумі $ 0,87 $ 2,11 млн противиться млн за січень-лютий 2017 року.

Імпорт свинини в Україну за цей період виріс в 2,2 рази - 0,99 до тис. тонн. В країну цього виду м'яса було ввезено на суму $ 1,59 $ 0,74 млн проти млн в січні-лютому 2017 року.

Україна в 2017 році рік збільшили поставки свинини на зовнішніх ринках в раз 1,6 - 4,92 до тис. тонн, імпорт цієї продукції зріс в два рази - до 5,6 тис. тонн.

Україна в 2017 році році збільшила експорт м'яса птиці і субпродуктів на 13% - до 271.33 тис. тонн. Імпорт цієї продукції зріс на 42% в порівнянні з 2016 роком - до 118,31 тис. тонн.

Джерело - All Retail