Фермери не прийшли на зустріч щодо держдотацій в Мінагрополітики

Нове дослідження Corteva Agriscience та Financial Times Group демонструє, що споживачі готові до застосування нових технологій у сільському господарстві.

Про це повідомляє прес-служба Corteva Agriscience.

Дослідження показало, що європейські споживачі та фермери вважають сталий розвиток головним пріоритетом, вони також відкриті до інноваційних технологій, які можуть сприяти виробництву більш поживних та корисних продуктів.

Дослідження «Сталі продовольчі системи Європи» було проведено на замовлення Corteva Agriscience. За результатами дослідження у наступні п'ять років понад дві третини опитаних фермерів планують використовувати продукти, отримані завдяки новим методам селекції рослин, в той час як більше половини споживачів позитивно ставляться до застосування цих технологій в цілому.

Дослідження базується на двох опитуваннях, в яких взяли участь 600 власників та керуючих фермерськими господарствами з Франції, Німеччини, Італії, Румунії, Великобританії та України, а також 2500 споживачів з цих же країн.

Результати дослідження показали, що купуючи продукти харчування, виготовлені сталим методом, споживачі перш за все дбають про скорочення відходів, надання підтримки дрібним фермерам та зменшення кількості синтетичних засобів захисту рослин. Також дослідження підкреслює виклики, з якими зіштовхуються фермери під час впровадження більш сталих практик, наприклад, фінансові витрати.

Крім того, дослідження демонструє, що більше чверті фермерів вважають задоволення потреб споживачів найбільшим викликом у найближчий час, порівнюючи його по важливості з боротьбою з великою кількістю шкідників. Також фермери визнають, що суспільство стало більше довіряти новим методам селекції рослин, таким як редагування генів. Фермери вірять, що майже дев'ять з десяти споживачів готові платити більше за товари, виготовлені з використанням інноваційних технологій.

«Це дослідження показує, що існує реальна потреба в більш сталому виробництві продуктів харчування в Європі. Corteva Agriscience володіє хорошим потенціалом для підтримки двостороннього діалогу про сталий розвиток сільського господарства, надаючи фермерам не лише бачення зі сторони споживачів, а також можливість бути почутими. Приємно усвідомлювати, що споживачі та фермери готові до використання нових методів селекції рослин, що мають багатообіцяючий потенціал вирощування більш поживних продуктів, які можуть збагатити життя виробників та споживачів. Споживачі готові платити більше за продукти, виготовлені сталим методом, і зараз — це можливість для всіх зацікавлених сторін, включаючи промисловість, відгукнутися та показати свою підтримку», — зазначив Ігор Тесленко, президент Corteva Agriscience в Європі.

milkua.info

Туреччина продовжила дію квот на імпорт живих тварин і м'яса з нульовими тарифними ставками до 31 грудня 2019 року.

Про це повідомила прес-служба Мінагрополітики.

Обсяг нульових тарифних квот передбачає імпорт:

живої великої рогатої худоби — 500 тис. голів;

живих овець і кіз – 475 тис. голів;

свіжого або охолодженого м'яса ВРХ — 75 тис. тонн.

milkua.info

У Держпродспоживслужбі представили результати пілотного проєкту із запровадження «Програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення „Молочний модуль“» у 2021 році.

Про це інформує Держпродспоживслужба.

Зазначимо, що 17−18 лютого 2022 року відбувся вебінар щодо результатів оцінки пілотного проєкту із запровадження «Програми контролю сирого молока на базі програмного забезпечення „Молочний модуль“».

«„Молочний модуль“ перш за все допомагає бізнесу бути кращим. Навесні 2021 року ми завершили перший етап пілотного проєкту, підвели підсумки та спланували подальші кроки. До кінця 2021 року було зроблено дуже багато, зокрема майже у двічі зросла кількість лабораторій, що можуть проводити дослідження сирого молока міжнародно визнаними методами. Підприємства із 22 областей регулярно користуються програмним забезпеченням „Молочний модуль“. Користувачі програмного забезпечення надали доповнення та зауваження щодо покращення процесів», — розповідає Анатолій Вовнюк, т.в.о. голови Держпродспоживслужби України.

За його словами, разом з партнерами планується у 2022 році перейти від пілота до повномасштабного впровадження. Адже всі хто зацікавлений у зростанні свого бізнесу, націлені на вихід на зовнішні ринки, хочуть продавати якісну продукцію активно користуються «Молочним модулем».

«Багато років тому все починалося із мозкового штурму щодо пілотного проєкту, а сьогодні ми вже бачимо реальні результати. За останні роки було докладено багато зусиль, а у 2021 році ми побачили вагомі досягнення і я пишаюся бути частиною цього. У рамках цього проєкту було розроблено дорожню карту для розгортання пілотного проєкту на національному рівні», — додав Марко Ді Нарді, головний міжнародний експерт SAFOSO AG.

Зауважимо, що під час результату були представлені ключові результати впровадження пілотного проєкту в розрізі областей. Загалом дослідження в рамках пілоту у 2021 році були проведені у 32 лабораторіях Держпродспоживслужби регіонального (16) та міжрайонного рівнів (14) у 18 областях України. Кількість операторів ринку в пілотному проєкті у 2021 році значно зросла. Загалом це понад 490 потужностей, що були зареєстровані адміністраторами в областях у «Молочному модулі», що більше, ніж у 8 разів перевищує показники 2020 року та більше, ніж у 27 разів показники 2019 року.

«Всього за результатами аналізу витягу з „Молочного модуля“ „Відбір зразків та транспортування/АВЗ“ у 2021 році за 369 операторами ринку було належним чином зареєстровано, збережено та відправлено до лабораторії актів про відбір зразків», — підкреслюють у відомстві.

Звернемо увагу, що лабораторні дослідження зразків сирого молока в рамках другого етапу пілотного проєкту виконувалися за показниками, регламентованими наказом Мінагрополітики № 118/2019 з наступною періодичністю:

• загальне бактеріологічне забруднення (ЗБЗ) — кількість мікроорганізмів (КУО) в 1 мл за температури 30 °C — щонайменше двічі на місяць;
• кількість соматичних клітин (КСК) в 1 мл молока — щонайменше один раз на місяць.

Дослідження на виявлення інгібіторів та вимірювання точки замерзання виконувалися на замовлення оператора ринку за визначеною ним періодичністю. Кількість зразків для дослідження показників ЗБЗ та КСК у 2021 році зросла у сім разів.

Зі збільшенням кількості залучених господарств з виробництва молока та пунктів його збору середні показники рівня ЗБЗ та КСК зростають, проте залишаються нижчими за допустимі рівні для критеріїв відповідності сирого молока від корів, встановлені наказом Мінагрополітики № 118/2019, а саме:

• ЗБЗ — не більше ніж 500 тис. КУО/мл;
• КСК — не більше ніж 500 тис. клітин/мл.

«Вдосконалення функціоналу „Молочного модуля“ за результатами реалізації другого етапу пілотного проєкту та подальша його інтеграція до Головної інформаційної системи Держпродспоживслужби є наступним ключовим завданням», — інформують у службі.

Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Всеукраїнською асоціацією громад та Всеукраїнським конгресом фермерів провело онлайн-семінар для спеціалістів територіальних громад, відповівши на найбільш поширені запитання щодо практичних аспектів реєстрації в Державному аграрному реєстрі (ДАР).

Так, до 15 листопада триває подання заявок для отримання субсидії на одиницю оброблювальних угідь та дотації для агровиробників, що утримують від 3 до 100 корів.

Станом на сьогодні вже надійшло понад 15 тис. заявок більш ніж на 1 млрд грн, із них опрацьовано більше 5 тис. заявок.

«Подібні державні аграрні реєстри на сьогодні існують у кожній європейській країні. Цей інструмент робить нас ще на крок ближчими до євроінтеграції саме в аграрній сфері. У майбутньому ми хочемо доопрацювати ДАР таким чином, щоб для технічної звітності не потрібно було, як раніше, заповнювати документи в паперовому вигляді, а все можна було подавати через кабінет у два-три кліки», — зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.

Нижче відповідаємо на найбільш поширені питання, пов’язані з подачею заявок на участь у вказаних програмах.

Як відбувається погодження заявки?

Укрдержфонд перевіряє подані заявки від потенційних отримувачів. До 10 числа кожного місяця він формує відповідний перелік отримувачів. Мінагрополітики затверджує пропорційний розподіл бюджетних коштів та перераховує їх до Укрдержфонду, який, перераховує їх отримувачу — після підписання ним у ДАР договору на отримання бюджетних коштів

Хто може подаватися на ці програми?

Субсидії на оброблювані землі надаються тим агровиробникам, які мають землю у власності, в оренді або в обробітку (ключова вимога — земля має оброблятися), та не розташовані у районах проведення бойових дій, не перебувають у тимчасовій окупації та оточенні (ця ж вимога стосується агровиробників, які утримують корів). Перелік таких громад оновлює Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України — із останнім погодженим документом можна ознайомитися тут.

Отримує кошти той, хто обробляє землю. Тобто, якщо земля перебуває в оренді, на підтримку має подаватися саме її орендар.

Обмежень щодо форми власності немає: брати участь у програмах може і фізична особа, і юридична, і комунальне підприємство тощо.

Чи можна вносити зміни до заявки?

Якщо заявка вже підписана, зміни до неї вносити не можна. Якщо її відхилили чи відправили на доопрацювання, можна внести зміни і подаватися заново.

Чи можна подаватися одразу за двома напрямами?

С/г виробник, який відповідає критеріям обох напрямів, може податися лише за одним з них. Тож потрібно обрати за них більш актуальний.

На що треба витрачати отримані кошти?

Кошти можна буде використати на провадження сільськогосподарської діяльності та утримання ВРХ (корів).

Чи може орган місцевого самоврядування зареєструватися у ДАРі та стати учасником програми?

Функціонал для такого підключення існує. Для цього потрібно, щоб такий орган був учасником конкретної програми.

Яку інформацію слід подавати у розділі «діяльність та активності»?

У цьому розділі важливо вказати основний напрям роботи с/г товаровиробника, а також описати специфіку своєї діяльності: вказати площі посівів, розподіл посівів за культурами та врожайність за попередній рік, а також ту, яка є на сьогодні. У майбутньому ця інформація стане корисною при подачі заявок на участь у програмах підтримки від держави та міжнародних партнерів.

Чи може інша особа замість мене підписати заявку?

Кожна заявка підписується тільки особистим ключем КЕП (кваліфікований електронний підпис).

Якщо у Вас виникли додаткові запитання, звертайтеся до контакт-центру ДАР за номером 044−339−92−15, на ел. пошту support@dar.gov.ua або у месенджер сторінки ДАР у Фейсбук.

minagro.gov.ua