За останні десять років молочне скотарство кардинально змінилось ― Андрій Дикун

За даними Державної служби статистики України станом на 1 березня 2019 року в Україні налічують 3 млн 517,3 тис. голів, що на 2,6% менше, ніж на відповідну дату минулого року.

Про це повідомляє Яна Музиченко аналітик Асоціації виробників молока.

В промисловому секторі зниження поголів'я склало теж 2,6% — 1 млн 148,4 тис. голів. Наростити ВРХ вдалося лише Тернопільській (30,9 тис.; +6,2%) та Житомирській (56,9 тис.; +1,6%) областям. Скорочення поголів'я в присадибному секторі склало 2,5% — до 2 млн 368,9 тис. Нарощували чисельність Луганщина (40,3 тис.; +25,2%), Вінниччина (169,3 тис.; +4,1) та Сумщина (71,7 тис.; +2,3%).

Загальна чисельність корів станом на 1 березня склала 1 млн 925,4 тис. (-3,3%). 465,5 тис. (-0,8%) з яких сконцентровано в сільськогосподарських підприємствах, а 1 млн 459,9 тис. (-4,4%) в господарствах населення.

Виробництво молока у січні-лютому поточного року скоротилося на 0,6% та склало 1 млн 139,7 тис. т. Вітчизняними підприємствами було вироблено 434,8 тис. т молока (38,2% в загальні структурі), що на 0,5% більше, ніж за аналізований період минулого року. В той же час, обсяг молока виробленого господарствами населення зменшився на 2,9% — до 704,9 тис. т (61,8% в загальні структурі).

Найбільше промислового молока було вироблено у Полтавській (66,1 тис. т.; -2,9%), Черкаській (45,9 тис. т.; -2,8%) та Чернігівській (38,5 тис. т; +1,6%) областях.

milkua.info

Вирубка тропічних лісів в Бразилії завдає значної шкоди екосистемі усього світу, за рахунок збільшення середньої температури повітря, встановили вчені. Парадоксально, але збезлісення завдає шкоди посівам сої, через які відбувається. Підраховано, що в середньому через зростання температури повітря виробники сої втрачають 3.5 млрд доларів на рік.

Відзначається, що за останні 20 років врожайність сої в Бразилії зросла з 1.7 до 3.2 тонни з гектара. При цьому врожайність зросла б ще більше, якби не зміна клімату. На думку вчених, галузі сьогодні необхідно знайти певний баланс з природою, інакше вона може опинитися під загрозою втрати конкурентоспроможності на тлі більш серйозних кліматичних змін.

За матеріалами Feed Navigator

На початку травня Україна отримала дозвіл на транзит м’яса свинини та яловичини, а також м’ясних продуктів територією ЄС. Проте активізації зовнішніх поставок свинини ані в кінці весни, ані на початку червня не спостерігається. Натомість, оператори ринку відзначають пожвавлення імпорту свинини. У причинах такої ситуації розбиралися аналітики Асоціації «Свинарі України».

За свідченнями операторів, відкриття транзитних каналів не вносять істотних змін у ситуацію на вітчизняному ринку свинини. Так, відповідний дозвіл не відміняє експортної ізоляції через АЧС, не відкриває для операторів ринок свинини ЄС. Єдине, що дає ця опція, ― можливість здійснити поставки, які зірвалися через напад рф, і лише у випадку, якщо такі домовленості залишилися в силі. Українські експортери свинини відзначають, що географія зовнішньої торгівлі свининою до війни була вкрай обмежена, а більшість експортних поставок здійснювалося морським транспортом. «За нинішніх обставин українська свинина не буде конкурентоспроможною на зовнішніх ринках, як через вищі ціни закупівлі, так і через більш ніж двократне підвищення транспортних витрат у випадку транзиту через країни ЄС, а також здороження пального. Крім цього, враховуючи це та загальну ситуацію в країні зовнішнього попиту на вітчизняну свинини не відчуваємо», ― коментують трейдери. Експерти Асоціації «Свинарі України» зауважують, що хоча отримання дозволу на транзит свинини та яловичини країнами ЄС є позитивним зрушенням, а перемовини з співдружністю спрямовані на лібералізацію торгівлі, український ринок свинини поки не відчуває позитивних змін.

На противагу «завмерлому» експорту свинини, імпортні поставки істотно пожвавилися. Так, за попередніми оцінками, імпорт свинини за січень-травень перевищив 22 тис. т. Це відповідає 16% промислового виробництва чи 8% загальної ємності ринку свинини та у понад двічі перевищують обсяги зовнішніх поставок свинини на кінець травня 2021-го.

Пожвавленню імпорту свинини сприяла можливість для фізичних осіб-підприємців I-III групи завозити продукцію з-за кордону без сплати імпортних мит та податку на додану вартість. Зокрема, податкові пільги знижують бар’єрну ціну, за якої завезення продукції з-за кордону стає економічно обґрунтованим на 20-32% (на 20% при завезенні в межах річних квот в рамках угоди про безмитну торгівлю з ЄС та на 30-32% при завезенні продукції понад встановлену квоту). «Хоча наразі вплив активності зовнішніх поставок на внутрішній ринок свинини та цінову ситуацію на ньому не критичний, подальша пролонгація таких податкових преференцій для підприємств-спрощенців, затисне вітчизняних операторів ринку свинини у цінові та податкові лещата та поставить під ризик подальшу роботу вітчизняних операторів усього ланцюга доданої вартості свинини», ― переконані в Асоціації «Свинарі України». 

Асоціація «Свинарі України»

Ефективним методом захисту культур від різного роду стресів, зокрема, під час посухи, є підживлення їх кремнієм.

Про це заявив аграрний експерт, доктор наук, професор Уманського національного університету садівництва Григорій Господаренко.

В повідомленні ідеться, що через зміни клімату, сільгоспкультури потребують спеціальних добрив-антистресантів. Ідеться про кремнієві добрива, здатні підвищити стресостійкість рослин та зміцнити їх загалом.

До складу препарату входять кремній та калій, гумінові і фульвокислоти, екстракти морських водоростей та хелатуючий агент (ЕДТА, етилендиамінтетраоцтова кислота), який покращує стабільність добрива в робочому розчині. Завдяки поєднанню легкодоступних елементів мінерального живлення та біологічно активних речовин добриво поліпшує стресо-, посухо- і солестійкість культур, підвищує їх імунітет, забезпечує краще проходження обмінних процесів, активізує процеси фотосинтезу, ріст і розвиток кореневої системи. Крім того, при застосуванні формується захисний біокремнієвий екран, який знижує температуру листкової поверхні на 4 — 5 °C, зменшує транспірацію і навіть запобігає ушкодженням спорами грибів та шкідниками, які мають сисний ротовий аппарат, — наголосив Господаренко.

За його словами, такі добрива показують високу біологічну та економічну ефективність як на зернових і зернобобових культурах, кукурудзі, ріпаку, картоплі, овочевих культурах, так і на плодових, ягідних культурах, винограді та навіть на декоративних деревах, кущах і газонних травах.

cherkassy.today