В Україні 38,2% молока забезпечують промислові господарства

За період з 11 по 17 квітня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про реєстрацію 395 вогнищ особливо небезпечних хвороб у світі.

Так, в ПАР зареєстрували 1 спалах ящура. У Таїланді зафіксували два нових вогнища африканської чуми коней. Африканську чуму свиней відзначили ветеринарні служби Угорщини (165 вогнищ), Молдови (5), Польщі (51), Румунії (35), а також Китайської Народної Республіки (2) і Південної Кореї (49). Вогнища блютангу зареєстрували на території Греції (3).

Високопатогенний грип птахів підтипу H7N3 виявили в Сполучених Штатах Америки (1). На території В'єтнаму (10 вогнищ) зареєстрували високопатогенний грип птахів підтип H5N6, а на території Болгарії (2 вогнища) і Угорщини (53 вогнища) — підтип H5N8.

Нові вогнища геморагічної хвороби кроликів відзначили в США (11 вогнищ) і раніше благополучній щодо захворювання Мексиці (1 осередок). Відомості про поширення сказу надійшли з Малайзії (4 нових вогнища).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Завдяки відміні тарифів і квот на експорт продукції до країн Європейського Союзу виграють компанії, які продавали товари, що мали невеликі квоти на експорт без сплати мит. Як правило, щороку такі квоти вибирались у перші ж місяці.

«За окремими товарами, навіть за наявності мит, наш експорт йде у великих обсягах і після вичерпання квот. Йдеться про мед, оброблені томати, виноградний та яблучний соки, ячмінну крупу та борошно, солод та пшеничну клейковину, цукор, крохмаль, овес, м’ясо птиці», — зазначає голова робочої групи з питань міжнародної торгівлі Американської торговельної палати в Україні Анжела Махінова, пише Економічна правда.

Для найбільших українських експортерів повне відкриття ринку може мало що змінити. Через проблеми з логістикою, про які йшлося вище, наростити обсяги продажів до ЄС та сповна відчути переваги вільної торгівлі вони навряд чи зможуть.

Наразі найбільші статті українського експорту до Євросоюзу — чорні метали, залізні руди, зернові та олія, на які припадає близько половини продажів у цьому напрямку.

Переважна частина українського експорту до ЄС — сировинні товари. Натомість звідти Україна імпортує обладнання, машини та інші товари з високим ступенем обробки.

Для розвитку переробки с/г продукції в Україні найголовніше — відкриття ринків на постійній основі та дешеве фінансування с/г товаровиробників. Ці дві базові речі спровокують масовий рух підприємців у переробку.

Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв'ю «Голосу Америки».

«Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15−20 мільйонів, — це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта — це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти», — стверджує він.

У більшості випадків, як говорить Сольський, легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, — це відкриття ринків. «Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: „це не на один рік, а назавжди“. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі. Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися», — зазначив він.

За його словами, ще одна базова річ, яка спровокує масовий рух у переробку, забезпечення з боку держави аграріїв дешевим фінансуванням. Потім це дасть хороший результат, адже той, хто працює в переробці, буде конкурентніший від просто продавця зерна.

«Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні, то там можна вибудувати пріоритети, щоб у першу чергу спрямовувати кошти на переробку. І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне, щоб держава відстояла ринки», — додав Міністр.

minagro.gov.ua

Міністерство юстиції України зареєструвало наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.11.2017 № 606 «Про затвердження Положення про основні вимоги до виробництва ветеринарних препаратів та Правил належної виробничої практики ветеринарних препаратів», розроблений в рамках гармонізації українського законодавства до норм ЄС (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2018 р. за № 106/31558).

Даний нормативно-правовий документ є першим кроком України до створення законодавчої бази із регулювання виробництва ветеринарних препаратів за принципами належної виробничої практики. Тому прийняття цього наказу має важливе значення для забезпечення потреб ветеринарної медицини якісними та ефективними вітчизняними препаратами. Вищезазначений наказ розроблений на основі Європейських правил з належної виробничої практики лікарських засобів для застосування у ветеринарії.

Прийняття нормативного-правового акту має важливе значення для вітчизняної індустрії промислового виробництва ветеринарних препаратів, адже дає можливість українським підприємствам бути конкурентоспроможними на міжнародних ринках.

Належна виробнича практика є частиною системи контролю якості, яка гарантує, що ветеринарні препарати виробляються із забезпеченням їхньої відповідності своєму призначенню, вимогам реєстраційного досьє та із виключенням ризиків для тварин, пов’язаних із недостатньою безпекою, якістю чи ефективністю.

Документ розроблено з метою впровадження галузевої співпраці, зазначеної в Указі Президента України від 11.06.1998 № 615/98 «Про затвердження стратегії інтеграції України до Європейського Союзу», відповідно до Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу», на виконання пункту 62 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 228-р.

consumer.gov.ua