Висоцький розповів, які дотації зможуть отримати аграрії при покупці землі

04-груд-2020

Середня вартість 1 га сільськогосподарських земель на старті земельної реформи в Україні може скласти 50−60 тис. грн. Уряд готує ряд державних програм підтримки при покупці земель.

Про це заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький, передає «Інтерфакс-Україна».

«У нас закон говорить, що не можна продавати землю нижче нормативно-грошової оцінки (НДО), яка в середньому по Україні — 28 тис. грн на га. Ми розуміємо, що ціна буде вище», — сказав Висоцький.

За його словами, розрахунки Мінекономіки показують, що в середньому вартість сільгоспземель з запуском в Україні ринку буде 50−60 тис. грн за га, тоді як продавати землю (як показують опитування) готові не більше 5−7% її власників.

«Зараз діє програма підтримки фермерства. Держава компенсує 1,5 облікової ставки НБУ — 9% за кредитами, залученими під операційну діяльність. Коли будуть залучатися кредити під покупку землі, буде діяти аналогічна програма — 9% буде компенсуватиметься фермерам. Механізм зрозумілий: оформляєте кредит, платите відсотки, подаєте заявку в банк і в наступному місяці отримуєте кошти», — зазначив Висоцький.

Заступник міністра додав, що в цьому році за держпрограмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів в 2020 році» аграріям компенсовано майже 1,05 млрд грн з 1,2 млрд грн, запланованих на цей рік.

«У наступному році будемо закладати на старті 1,2 млрд грн і потім, при необхідності, будемо збільшувати фінансування», — додав Висоцький.

Він звернув увагу, що для фермерських господарств, які отримали землю в постійне користування (в середньому по 50 га, в різних регіонах по-різному), буде передбачений ще один механізм кредитування — вони отримають можливість брати земельні ділянки в кредит на 10 років під 0% .

«Для цього їм після 1 липня 2021 року необхідно буде подати заяву в місцеву громаду і укласти договір — або відразу викупити земельну ділянку по НДО, або з розстрочкою на 10 років безпроцентно», — пояснив Висоцький.

Також, за словами заступника міністра, разом із запуском ринку землі з 1 липня 2021 року запроваджено земельний моніторинг (за даний напрямок відповідає Госгеокадастр), який в розрізі громад буде показувати, скільки продається землі щотижня і за якою середньою ціною.

«Ми готові до запуску ринку землі з 1 липня 2021 року», — підкреслив заступник міністра.

Більше новин
Як на сьогодні виконуються нові вимоги харчового законодавства у молочній галузі
09-лип-2019

На сьогодні один із основних викликів молочної галузі — нові вимоги харчового законодавства: безпечність (виробництво молока екстраґатунку) і простежуваність «від ферми до столу». Гармонізація українського законодавства зі світовим — це доступ на світові ринки та світова ціна, пише MilkUa.info.

«Гармонізація українського законодавства зі світовим потрібна для того, щоб Україну допустили на світові ринки, які можуть запропонувати 0,3−0,4 євро за 1 кг молока», — зазначає Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока із комунікацій.

Нові вимоги харчового законодавства:

ЗУ № 771 «Про основні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів» (04.04.2018)

«Закон передбачає впровадження і виконання двох перших принципів HACCP: аналіз небезпечних чинників і визначення критичних контрольних точок. Насправді це не є чимось новим, молочно-товарні ферми знають, де є моменти, які можуть нести фізичний, хімічний або технічний ризик виробництва потенційно небезпечного молока- коментує Ганна Лавренюк. — Завдання молочно-товарної ферми описати все, запротоколювати, передбачити інструкцію і навчання персоналу та постійно контролювати виробництво у цих критичних точках».

ЗУ № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (04.04.2018)

Згідно нового закону ветеринарна інспекція відвідала вже багато господарств, відслідковуючи безпечність і якість виробництва продукції.

«На сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів кожного листопада попереднього року встановлюють план перевірок на наступний рік, але господарства про це не попереджають. Тому це вже задача самого господарства перевірити план перевірки і відслідковувати себе. Зазвичай інспектор телефонує за короткий час до прибуття на ферму», — пояснює представник АВМ.

Законом передбачено створення так званого «Молочного модуля», тобто системи, яка працює в усьому світі. Вона полягає у тому, що кожне підприємство щомісяця або двічі на місяць здає проби загального молока, а інколи від кожної корови до незалежної повноважної лабораторії. Мета — прослідковування безпечності молока на загальнодержавному рівні.

«На сьогодні в Україні така система вже створена і передана Державній споживчій службі України. Вона діє в 4 областях: Полтавська, Вінницька, Миколаївська та Харківська. Господарства областей вже починають здавати зразки молока до уповноважених лабораторій, прослідковуючи показники кількості соматичних клітин, бактеріальне забруднення, а також наявність інгібіторів та антибіотиків», — розповідає Ганна Лавренюк.

Доступ до бази має тільки переробний завод (тільки той, з яким співпрацює господарство) і ветеринарний експерт, який слідкує за регіоном. Не варто сприймати систему як метод покарання або спосіб оштрафувати, це в першу чергу метод самоконтролю по безпечності виробництва молока, додає вона.

Наказ МінАПП «Вимоги до якості і безпечності молока та молочних продуктів» (чинний з 01.01.2019, перехідний період до 2022р.)

Наказ Міністерства аграрної політики розроблявся 5 років, у цьому році він набув чинності, у документі йдеться про вимоги до гігієни молока-сировини. До 2022 року все молоко в Україні, яке постачається на промислову харчову переробку має бути ґатунку екстра: ≤100 тис. КУО/мл із вмістом соматичних клітин ≤400 тис/мл без залишків інгібіторів і антибіотиків. З 2020 року згідно норм цього закону Україна має перейти на виробництво молока з показниками не вище 500/500.

Поступово за 3 роки треба переорієнтуватися виключно на сорт екстра. Це не просто вимога безпечності харчової продукції і авторитету на світовому ринку, це економічна перевага, тому що виробляти молоко не екстраґатунком — не вигідно.

MilkUa.Info

Детальніше
Виробництво молока в світі за попередніми оцінками зросло в 2020 році на 2,3%
26-січ-2021

Виробництво молока в світі за попередніми оцінками зросло в 2020 році на 2,3% в порівнянні з 2019 роком. Приріст склав 18 млн тонн, пише The DairyNews з посиланням на інформацію дані IFCN.

Динаміка зростання вище рекордно низьких показників 2019 року, — через попит з боку найбільших країн-імпортерів, непоганих погодних умов і продуманої державної політики щодо підтримки попиту в деяких країнах в 2020 році. На думку аналітиків IFCN пандемія не надто сильно вплинула на світовий молочний ринок.

Зростання попиту на молоко склало близько 2,2% в 2020 році (точніше в діапазоні від +1,6 до + 2,8%). Якщо в 2021 році почнеться економічне пожвавлення і зростання ВВП, це дасть позитивний імпульс споживанню, але поки все дуже невизначено.

Середня ціна на молоко на світовому ринку за розрахунками IFCN в 2020 році склала 36,5 доларів/100 кг, прогноз IFCN на цей рік був 35−38 доларів за 100 кг. І зараз ціни на молоко зростають (так як ростуть ціни на біржові молочні продукти, останні торги GDT це підтверджують), в січні 2021 року ціна на молоко на світовому ринку склала за оцінками IFCN 40,2 долара за 100 кг.

У 2020 році зростали ціни на СЗМ і імпорт СЗМ (зростання цін + 5,8% до 2019 року і зростання імпорту + 0,3% до 2019 року). Знижувалася ціна вершкового масла -14,4% (частково через те, що в попередні роки ціна була дуже високою) і імпорт масла на -3% в порівнянні з 2019 роком.

У 2020 році також були дуже високі ціни на корми (+ 40% до 2019 року). Вони продовжують рости: в січні 2021 року середня ціна на корми за оцінками IFCN склала 30,3 долара за 100 кг.

IFCN виділяє позитивні з точки зору цінової динаміки на ринку молока фактори 2020 року:

зростання продажів в ритейлі,

політика щодо запасів молочних продуктів,

зростання імпорту молочної продукції (зростання попиту з боку країн-імпортерів).

Негативні фактори:

падіння в сегменті громадського харчування,

економічні проблеми — зниження доходів населення,

зниження поставок молока через низькі ціни і більш-менш нейтральні начебто зростання популяції свиней в Китаї (це стимулювало попит на сироватку).

В цілому, 2020 рік був непоганим, 2021 рік залежати від темпів виходу економіки країн світу з рецесії, від попиту з боку імпортерів і динаміки зростання виробництва (яка може бути нижче через дорогі корми).

Детальніше
За браку сировини відмова від молока другого ґатунку може стати окозамилюванням, — думка
08-лип-2021

Відмова від приймання молока другого ґатунку за браку сировини перетвориться на окозамилювання. Так вважає голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський, пише agrotimes.ua

«Так само, як і в 2020 році обсяг молока першого ґатунку несподівано зріс у 800 разів», — пояснив він.

На думку Вадима Чагаровського, для того, щоб боротися з низькою якістю молочної сировини, яка надходить від особистих селянських господарств, по-перше, треба відбудувати зовсім іншу логістичну систему заготівлі молока.

«А по друге, необхідно дійсно створити умови переходу одноосібних селянських господарств у сімейні молочні ферми, — наголосив він. — У нас утримується 1,68 млн корів, це приблизно 1 млн господарств. Необхідно, щоб за кілька років відбулися зміни, і одне господарство утримувало б щонайменше 25 корів. Фактично 1 млн одноосібних селянських господарств перетворити на 40 тис. сімейних молочних ферм».

Це — завдання держави, яка повинна створити умови, підтримати проєкт сімейних молочних ферм, додав Вадим Чагаровський.

Нагадаємо, з 1 січня 2020 року в Україні розпочався перехідний період із наближення до європейських вимог шляхом поетапного підвищення граничних значень для критеріїв до сирого молока. З 1 січня 2023 року припиняється приймання молока другого ґатунку на харчові цілі.

Детальніше
Уряд збільшив фінансову підтримку для малих фермерських господарств
21-квіт-2021

21 квітня на засіданні Уряду прийнято постанову, яка розширює та вдосконалює державну підтримку фермерських господарств. Документ розроблено на підставі Указу Президента України в частині підвищення фінансової спроможності фермерів та малих сільськогосподарських виробників.

«Саме малі фермерські господарства, які мають в обробітку невеликі площі та обмежений фінансовий ресурс, найбільше потребують посиленої підтримки з боку держави. Щоб стимулювати розвиток малого фермерства, ми збільшили фінансову підтримку новоствореним фермерським господарствам, а також додали виплати на дорадництво», - прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Зокрема, розмір бюджетної субсидії новоствореним ФГ збільшено з 3000 грн до 5000 грн на одиницю оброблюваних угідь (1 гектар). Також запроваджено виплати у розмірі 36 тис. грн за сільськогосподарську дорадчу послугу. Крім того, розширено види корів, за які надаватиметься бюджетна дотація фермерським господарствам. 

Документ усуває адміністративні перешкоди при отриманні державної підтримки (зокрема, зменшується кількість поданих документів; скорочується час їх розгляду та прийняття рішення).

Детальніше про бюджетну програму за посиланням.

Прес-центр Мінекономрозвитку

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок