Виявлено майже 300 порушень у виробників харчових продуктів та кормів

Подальші зміни температурного режиму можуть призвести до того, що дві третини території України стануть зоною ризикованого землеробства.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це заявив міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко, відкриваючи публічне обговорення на тему «Дружнє до довкілля виробництво» в межах Національного діалогу з продовольчих систем.

Лещенко зазначив, що сільське господарство дуже вразливе до кліматичних змін, і вже сьогодні в Україні кліматичні зони землеробства зсуваються на північ "на сотні кілометрів".

«Ми бачимо, що температурний режим зріс більш як на 1 градус за Цельсієм за 10 років. І це дуже серйозно впливає на зону землеробства. Якщо говорити об'єктивно, з такою динамікою, як сьогодні, ми можемо дійти до ситуації, коли 2/3 території України стануть зоною ризикованого землеробства», - сказав Лещенко.

На переконання урядовця, глобальна зміна клімату несе дуже великі загрози для сільського господарства - насамперед, зниження продуктивності виробництва, втрати стійкості екосистем, погіршення якості життя людей.

«Ми вважаємо, що нам потрібно переходити до більш ощадливих засобів обробітку ґрунту з точки зору технологій. Збільшити частку органічної продукції. Дуже суттєвою є реалізація політики зрошення і меліорації, стратегія якої була закладена урядом ще в 2019 році", - наголосив міністр.

На його переконання, дуже важливим є питання "про покарання і контроль за незаконне розорювання природоохоронних територій, відновлення лісосмуг", а також група питань стосовно "консервації земель з метою заліснення, залужнення і ревіталізації".

На часі - необхідність повномасштабного перегляду механізмів реалізіації як аграрної, так і екологічної політики, вважає міністр.

За словами Лещенка, "дружнє до довкілля виробництво є визначальним фактором сталого розвитку сільського господарства. Тож Європейський зелений курс визначає дорожню карту, в рамках якої Україна може здійснити трансформацію відповідно до тих кліматичних викликів, які нині виникають".

ukrinform.ua

Згідно останнім даним лідером із експорту сухого молока та масла у листопаді 2017 року став «Вінницький молочний завод „Рошен“».

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

У листопаді експорт сухого збираного молока склав 1,7 тис. т. До топ-3 експортерів увійшли: ПАТ «Вінницький молочний завод „Рошен“» (725 тонн), ПП «Білоцерківська агропромислова група» (244 тонн) та ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (180 тонн).

Експорт сухого незбираного молока склав 346 тис. тонн, 260 тонн з яких експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“» та по 42 тонни — ПрАТ «Куп'янський МКК» і ТОВ «Мілкіленд».

Масла на зовнішні ринки було поставлено 3,8 тис. тонн. При цьому 711 тонн експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“», 310 тонн ТДВ «Рожищенський сирзавод» та 222 тонн ПАТ «Яготинський маслозавод».

Прес-служба АВМ

У 2020 році держпідтримкою не передбачені дотації на вирощування молодняку ВРХ, але людей про це офіційно не повідомили.

До Асоціації тваринників України постійно надходять звернення від власників домогосподарств: люди скаржаться, що в селищних радах їм відмовляють у прийнятті документів на вирощування молодняка ВРХ. Мовляв, дотації відмінено. Але в офіційних джерелах людей про це не повідомили, на сайті Мінагрополітики відповідний розділ про можливість отримання дотацій на відгодівлю ВРХ так і залишився: http://dotacii.minagro.gov.ua/ua/2500-za-telya.

Люди збирають документи, а прийшовши їх подавати – натикаються на відмову: дотації скасовано!

Прес-служба Асоціації тваринників України

Характерною рисою українського експортного ринку за січень-червень 2019 р. стало збільшення обсягів зарубіжних поставок продуктів харчування в країни ЄС, Азії та Африки — на тлі незначного зменшення експорту в країни СНД.

Про це повідомив заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

«Позицію основного імпортера української продукції вже кілька років поспіль утримують азіатські країни, які за І півріччя 2019 р. закупили українських харчів майже на $ 4,3 млрд, практично на 15% перевищивши торішній показник. Частка Азії за цей період склала 41,9% від загального експорту аграрної продукції», — зазначає Микола Пугачов.

За даними вчених, за звітний період сумарна частка зазначених регіонів в загальному експорті агропродукції з України становила понад 97% в грошовому еквіваленті.

Уже традиційно близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції припадає на країни Європейського союзу, які закупили українських харчів на $ 3,4 млрд (+28,7%). Майже на 25% проти відповідного періоду минулого року збільшилися обсяги експорту до країн Африки і склали близько $ 1,6 млрд. Частка цього регіону склала 15,4% від загального експорту аграрної продукції з України.

Після незначного пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яке намітилося в 2017 р. і зберігалося в минулому році, спостерігається незначний спад. Як уточнив Микола Пугачов, країни цього регіону за січень-червень 2019 р. імпортували українського продовольства на $ 0,7 млрд, що склало 7% від загального експорту аграрної продукції.

Визначальними товарами для українського експорту залишилися зернові, олія та олійні культури, залишки і відходи, а також м'ясні продукти. Сумарно вони забезпечили більше 84% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу. Крім того, в I півріччі 2019 р. відбулося збільшення експорту цих груп продуктів в натуральному вираженні відносно минулого року.

Нагадаємо, що за даними Держстата, в січні-червні 2019 року в Україну було ввезено агропродукції на $ 2,8 млрд. Цей показник на 7,5% більше, ніж за 6 місяців минулого року.

latifundist.com