Україна експортувала понад 40% агропродукції в Азію

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка об'єднує понад 120 компаній-виробників сільськогосподарської продукції, закликає уповноважені державні органи та провідних фахівців сформувати рішення, що змінять принципи взаємовідносин між аграрними виробниками та виконавцями залізничних перевезень і дадуть змогу зберегти життєспроможність аграрного бізнесу в 2023 році.

Приводом стало різке падіння рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції внаслідок стрімкого подорожчання залізничної логістики в Україні, яке спричинили дії державного оператора перевезень «Укрзалізниці»  протягом 2022 року. Відтак зростання дохідності напряму вантажних перевезень зерна «Укрзалізниці»  матиме тимчасовий ефект, оскільки банкрутство аграріїв уже наступного року відгукнеться істотним скороченням обсягу врожаю, що становить значну частину вантажної бази УЗ.  

Як зазначає президент УКАБ, виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник, саме доступ до логістичного ланцюжка є вирішальним фактором конкуренції українських агровиробників на світових ринках. Відтак ті, хто адміністративно керує логістичним ланцюжком або ж викуповує його невіддільні елементи (наприклад, вагони-зерновози), в підсумку і визначають, на яких умовах будуть виконуватися експортні контракти і який рівень рентабельності матиме аграрний сектор України. 

«У воєнних умовах це також означає відповідь на запитання: який обсяг експортної виручки отримає країна та яким буде її платіжний баланс за підсумками року. Здавалося б, здоровий глузд повинен диктувати необхідність змінити систему перевезень, яка ускладнює доступ українських аграріїв до логістичного ланцюжка. Проте головний та єдиний адміністратор залізничних перевезень — «Укрзалізниця» знову створила умови, в яких виробники змушені значно переплачувати за можливість доступу до залізничних перевезень, а саме — за користування вагонами-зерновозами», — констатує Петро Мельник.

Експерт логістичного ринку, радник президії УКАБ Юрій Щуклін акцентує, що внаслідок непрогнозованості залізничної логістики за цінами та термінами доставлення, українські агровиробники втрачають доступ до ринків із привабливими цінами на збіжжя.

«Ціни на світовому ринку залежать від типу контракту. На форвардних контрактах, які укладаються наперед, ціна вища. Проте у нинішній системі, технологіях організації експорту та перевезення неможливо укладати форвардний контракт: адже для цього виробник має наперед знати вартість і терміни доставляння вантажу. Оскільки виробник позбавлений цієї можливості, українське зерно йде з форвардних ринків у спотовий ринок, де дуже великий дисконт. Тобто через непрогнозованість логістики Україна йде з цивілізованого ринку дорогого зерна на інший ринок, де мусить продавати з великою знижкою», — підсумовує радник президії УКАБ Юрій Щуклін. 

З метою вирішення конфлікту інтересів між агровиробниками та постачальниками послуг логістики та створення нової моделі взаємовідносин між ними представники української влади, аграрного бізнесу, логістичного ринку та «Укрзалізниці» зберуться 20 грудня на круглий стіл «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку».

Місце проведення: м. Київ, Столичне Шосе, 103, готель Ramada Encore Kyiv. Початок заходу об 11:00.

Минулого тижня ситуація на ринку свиней забійних кондицій ЄС була здебільшого позитивною. Ціни у Німеччині залишалися без змін.

Згідно з останнім звітом ISN, європейські ціни на свиней були збалансовані через значний попит на свинину з боку Китаю. Це дозволило уникнути сезонного спаду цін, типового для цієї пори року.

В експортно-орієнтованій Данії останні 4 тижні спостерігалося значне зростання котирувань, що суперечить інакше стабільній тенденції. Загалом данські ціни збільшилися на 16 євроцентів за вказаний період. Як наслідок, саме ця країна минулого тижня зайняла перше місце у ціновій структурі 5 найбільших свинарських країн-членів ЄС.

Про збільшення цін на 5 євроцентів після довгого періоду стабільності повідомили Нідерланди. Розрив у ціні між Нідерландами та Німеччиною, що займає нині у вищезгаданій ціновій структурі четверте місце, помітно зменшився.

Про незмінні котирування повідомили Бельгія, Франція, Австрія та Німеччина. Ледь помітне сезонне зниження цін продовжується в Іспанії. Обсяги забою в останній країні залишаються досить великими, а середня забійна вага на 2 кг перевищує минулорічні показники.

Таблицю цін на свиней забійних кондицій у ЄС дивіться тут

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Екстремальні погодні умови в Європі у 2021 році стали причиною підвищення середнього рівня мікотоксинів у кормових культурах, зазначається у дослідженні компанії Alltech, проведеному спільно з SGS.

Для аналізу було взято трохи менше 1200 зразків ячменю, пшениці, кукурудзи, кукурудзяного силосу, трав'яного силосу, сінажу з люцерни, тритикале та цільнозернового силосу. Зразки збирали на території Росії, Іспанії, Данії, Угорщини, Румунії, Німеччини, Нідерландах, Великобританії, Ірландії, Болгарії, Чехії, Литві, Латвії, Греції, Білорусі, Хорватії, Сербії, Словаччині та Україні.

Було встановлено, що 98,5% зразків містили як мінімум один мікотоксин та 86,1% містили два або більше мікотоксинів. Із понад 600 проаналізованих зразків кукурудзи 24% містили афлатоксини, що значно вище, ніж у 2020 році.

Сильна посуха у Центральній та Східній Європі була названа ймовірною причиною високого рівня афлатоксину у зразках кукурудзи у цьому регіоні. У низці протестованих зразків вміст мікотоксинів перевищив нормативні рівні, що несло з собою прямий ризик для худоби, і викликає побоювання за якість м'ясомолочної продукції.

За матеріалами All About Feed

За січень-жовтень 2020 року Україна експортувала 20,1 тис. тонн м’яса ВРХ на суму $69,2 млн.

Про це свідчать дані Державної митної служби.

Зокрема, 18,2 тис. тонн у загальних поставках вітчизняного м’яса ВРХ за кордон склала морожена яловичина — цей обсяг не змінився, як порівняти з січнем-жовтнем 2019 року. На цій продукції Україна заробила $ 63,8 млн, що на 13,3% більше проти аналогічного періоду 2019 року.

Головні імпортери українського мороженого м’яса ВРХ у січні-жовтні — Китай (26,5%), Азербайджан (23,2%), Казахстан (16,4%).

Ще 1,9 тис. тонн у структурі експорту м’яса ВРХ припадає на свіже чи охолоджене м’ясо на суму $ 5,4 млн, що на 86% менше, як порівняти з аналогічним періодом минулого року.

Основними його покупцями протягом 10 місяців цього року були Білорусь (94,7%), Азербайджан (2,8%) і Туреччина (2%).

agrotimes.ua