Топ-експортерів українського сухого молока та масла

23-січ-2018

Згідно останнім даним лідером із експорту сухого молока та масла у листопаді 2017 року став «Вінницький молочний завод „Рошен“».

Про це повідомляє аналітичний відділ Асоціації виробників молока.

У листопаді експорт сухого збираного молока склав 1,7 тис. т. До топ-3 експортерів увійшли: ПАТ «Вінницький молочний завод „Рошен“» (725 тонн), ПП «Білоцерківська агропромислова група» (244 тонн) та ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (180 тонн).

Експорт сухого незбираного молока склав 346 тис. тонн, 260 тонн з яких експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“» та по 42 тонни — ПрАТ «Куп'янський МКК» і ТОВ «Мілкіленд».

Масла на зовнішні ринки було поставлено 3,8 тис. тонн. При цьому 711 тонн експортував «Вінницький молочний завод „Рошен“», 310 тонн ТДВ «Рожищенський сирзавод» та 222 тонн ПАТ «Яготинський маслозавод».

Прес-служба АВМ

Більше новин
Трофімцева: штрафні санкції проти недобросовісних виробників застосовуватимуть уже сьогодні
21-серп-2019

Оператори ринку можуть маркувати товари згідно з правилами, які діяли станом на 5 серпня 2019 року ще 3 роки – до 6 серпня 2022 року. Проте, це не означає, що вони можуть надавати недостовірну інформацію до 2022 року. Про це повідомляє в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева на своїй сторінці у Facebook.

 У випадку введення в оману споживача (наприклад: продукт маркується як масло, а насправді це спред або маргарин), надання неповної або недостовірної інформації щодо інгредієнтів продукту контролюючий орган — Держпродспоживслужба — уже сьогодні може застосовувати санкції.

Розміри штрафних санкцій за невірне маркування суттєво збільшилися і складають 15 мінімальних заробітних плат (майже 63 тисячі грн у 2019-му році) для юридичних осіб та 10 мінімальних заробітних плат (майже 42 тисячі грн у 2019-му році) на фізичних осіб-підприємців.

Нові правила читання етикетки роз’яснив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа. Детальніше читайте за посиланням.

Детальніше
Аграрії внесли пропозиції до Плану відновлення України
13-трав-2022

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) подала пропозиції до Плану відновлення України, який розробляється в рамках роботи Національної ради з відновлення України від наслідків війни, створеної Президентом України.

Пропозиції ВАР передбачають пріоритетні ініціативи як на період війни та післявоєнний період, так і довгострокову стратегію.

У фазу війни головними проблемами визначено обмеження експорту через блокаду портів; загрози втрати частини врожаю 2021/2022 МР; збільшення в рази вартості логістики, дефіцит палива через знищення паливних складів та складну логістику; прогнозований дефіцит зерновозів та автомобілів для переміщення палива; кризу переробки, через неможливість зберегти її побічні продукти. «До прикладу, макуху, шрот — псуються швидше ніж є можливість їх експортувати, або спожити в середині країни», — пояснюють у ВАР.

Рішення ВАР — це активне лобіювання в ООН та НАТО запровадження «Блакитних конвоїв» суден, які заходитимуть в порти України з метою експорту агропродовольчої продукції, квотування пропускної здатності УЗ на різні види продукції, перерозподіл квот на користь товарів з більшою доданою вартістю та короткими термінами зберігання.

«Без збільшення долі експорту зернових та олії з 14% до 44% (довоєнна доля валютної виручки) посівна наступного року опиниться під загрозою», — відзначають у ВАР.

Акценти у пропозиціях до Плану відновлення України зроблено на проблему зрошення та розвиток тваринництва.

У свинарстві головною проблемою на сьогодні є експортна ізоляція, пов’язана з АЧС (африканська чума свиней). Рішення, які пропонуються:

встановлення ДПСС регіонів, які є вільними від АЧС,

заборона подвірного забію та обов’язкова ідентифікація тварин в господарствах населення,

задля прискорення будівництва сучасних великих переробних підприємств включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7-9%».

Як результат очікується збільшення поголів'я на 1 млн голів (до 4,5 млн голів) та зростання до 25 тис. робочих місць у галузі.

Головними проблемами скотарства названо жорсткі тарифні обмеження на експорт в Країни ЄС; руйнування потужностей в регіонах військових дій, експорт племінних нетелів, через міграцію населення та купівельну спроможність накопичення продукції переробки у переробників, низьку ефективність та неконкурентноздатність наявних потужностей до 1000голів та переробних заводів.

ВАР пропонує:

безстрокове скасування тарифних квот на імпорт в ЄС або встановлення графіку їх збільшення;

включення до програми державної підтримки шляхом авансового співфінансування затверджених проєктів,

продовження програми «Доступні кредити 5−7- 9%»,

надання окремої квоти на першочерговий експорт нетелів та продуктів переробки, — прийняти закон про патронажні дивіденди в кооперативах для будівництва великих сучасних кооперативних заводів.

«За умови відкриття експортних ринків країн ЄС, можна очікувати інвестиції ($ 30−80 млн) на будівництво 2−3 заводів із переробки мʼяса, зростання промислового поголівʼя до 1 млн гол (+5−7 тис. робочих місць), плюс 500 млн дол. експортної виручки, а також конверсію 3 млн тонн зерна у тваринництво. Будівництво та реконструкція (відновлення пошкоджених) молочних комплексів ($ 11 млн, 10 тис. корів) із виділенням біометану», — коментують у ВАР необхідність розширення можливостей експорту для галузі скотарства.

Щодо меліорації, заходи, які пропонують запровадити у ВАР, дадуть змогу залучити 4 млрд дол. США інвестицій у галузь та здійснити енерго- та водомодернизацію меліоративних систем, будівництво нових систем, будівництво та реконструкцію насосних станцій, наблизити галузь до екологічних стандартів, а також отримати плюс 11 млн тонн додаткового валового виробництва та плюс 135 млрд грн вартість валової продукції.

uacouncil.org

Детальніше
НБУ прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%
26-вер-2022

Овочі, які б мали з настанням осені дешевшати, вперше за історію продавців продовжують набирати в ціні.

Національний банк України прогнозує інфляцію до кінця року на понад 30%. Це означає, що все, що ми звикли купувати в магазинах здорожчає в середньому на третину, йдеться в ТСН.

На продуктових ринках про інфляцію говорять усі — і покупці, і продавці, бо що ціни б'ють по кишені, то бачать усі. Раніше на овочі-фрукти вистачало і двохсот гривень, сьогодні і півтисячі мало.

Найскладніший період вже позаду, кажуть у Міністерстві економіки. «Липень і серпень — інфляція уповільнюється. Відповідно ця хороша новина і для підприємств і для споживачів. Оскільки ціни стабілізуються і життя економічне потроху приходить до норми», — переконує перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін.

Кілька чинників, які включає в себе продуктова інфляція? Перший — обмінний курс. «На імпортні товари найбільше впливає курс долара. Коли Національний банк України зробив кероване послаблення курсу гривні по відношенню до долара, то там був навіть, ну таке дослідження, Національного банку, що на 25% от падіння курсу гривні до долара, воно вплине на інфляцію, десь на рівні 2−3 відсотки. В середньому на рік», — доповнює доктор економічних наук Василь Фурман.

Одночасно із курсом гривні до долара, зросла, приміром, і вартість бананів. «Якщо вони минулого року коштували в межах 50 гривень за кілограм, то сьогодні 70 і ми можемо визначити, що якраз безпосередньо наскільки обезцінилась гривня — так і подорожчали імпортні продукти», — каже голова асоціації українських банків Андрій Дубас.

Продукти, які вирощують в Україні, теж дорожчають, але не через стрибки долара. Українська націнка включає — вартість палива, яке використовують для доставки, та вартість мінеральних добрив. Борошно, яке коштувало минулоріч 18 гривень, а сьогодні продають по 25 за кілограм. Або цукор, який з 28 гривень зріс до 36. «І цукор, і борошно — це товари, які виробляються в Україні, в них є складова подорожчання і впливу, оскільки транспорт, витрати на логістику, подорожчання палива, вплинули на це, але не настільки, як безпосередньо імпортні товари», — додає Андрій Дубас.

Є і окремі випадки — всім відома соледарська «Артемсіль» через бойові дії зникла з полиць, а турецька значно дорожча. Або соняшникова олія, яка загалом дорожчає вже кілька років і це загальносвітова тенденція. Інша аномалія, яку спостерігають на ринках та у рітейлі — це несезонні коливання цін. Деякі овочі навіть попри початок осені продовжують дорожчати, каже Олег, який багато років продає перець та баклажани з Одещини. «Цей перець два роки тому коштував 14−15 гривень. А восени дешевшав до 10−12-ти. А зараз піднімається і піднімається», — каже продавець Вадим.

Окрім цін на пальне та курсу долара, на здорожчання продуктового кошика добряче вплинула паніка, кажуть економісти. Порожні полиці магазинів навесні — це був суто людський фактор. Але у Мініекономіки прогнозують, для паніки приводів вже не буде. «Тобто ми з вами уже відчули це подорожчання, відповідно подальших значних стрибків цін ми не прогнозуємо», — кажуть в міністерстві.

milkua.info

Детальніше
Держбюджет-2020: вкотре аграрний комплекс недоотримує державних коштів
15-лист-2019

Агропромисловий комплекс України отримає 4 млрд. державних коштів замість обіцяних близько 9 млрд. грн..

Про це заявив народний депутат України Сергій Лабазюк на брифінгу в Верховній Раді 14 листопада.

14 листопада Верховна Рада ухвалила закон «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Цей законопроект підтримали в цілому 280 народних депутатів.

«Напередодні бюджетний комітет і Міністерство фінансів обіцяли, що буде дотримано норму, яка передбачена в законі, а саме 1% ВВП виділятиметься на державну підтримку агропромислового комплексу України, близько 8,4 — 9 млрд. грн. По факту галузь отримала 4 млрд. грн. І це прописано однією строчкою, без розподілу, на які програми ці кошти будуть виділятися. Вкотре аграрний комплекс недоотримає, на жаль, і те що обіцяє влада — не виконує», — констатував Сергій Лабазюк.

Він додав, що у поєднанні із відкриттям ринку землі варто говорити про те, що держава повинна підтримувати вітчизняних виробників, дати їм можливості працювати на землі і у тому числі допомогти у випадку придбання землі.

«Аграрна галузь створює робочі місця і генерує валюту в державний бюджет, тому вона потребує додаткової державної підтримки», — зауважив він.

MilkUa.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок