Що трапилось із дотаціями на молодняк ВРХ

Україна в 2022 році може зібрати близько 50 млн т зернових і 16 млн т олійних культур.

Такий прогноз зробили аналітики асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Згідно з оцінкою УКАБ, в 2022 році українські аграрії можуть зібрати наступний врожай зернових культур:

• пшениця — 18 млн т (2021 р. — 32,2 млн т);
• кукурудза — 25,7 млн т (2021 р. — 42,1 млн т);
• ячмінь — 5,2 млн т (2021 р. — 9,4 млн т);
• інші зернові культури — 1,4 млн т (2021 р. — 2,3 млн т).

«Тобто сукупний врожай зернових у 2022 р. становитиме близько 50,4 млн т в порівнянні з 86 млн т в 2021 р.», — прогнозують в асоціації. 

Щодо олійних культур, то в 2022 р. наступні очікування врожаю:

• соняшник — 10,6 млн т (в 2021 р. — 16,4 млн т);
• соя — 3,0 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т);
• ріпак — 2,7 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т).

«Як видно з наведених даних, найнижчі теми зниження валового збору демонструють соя та ріпак. Це пов’язано з відносно невеликою масою врожаю в комбінації з високою ціною на нього, що полегшує логістичні питання при експорті. Тому частина аграріїв збільшила посіви під даними культурами. Звісно, це значно нижчі показники, ніж минулого року, коли Україна отримала рекордний врожай, однак на це є об’єктивні причини. Валовий збір буде зменшено як за рахунок посівних площ, так і за рахунок врожайності», - зазанчає  Світлана Литвин, аналітики УКАБ.

За словами експертки, зменшення посівних площ відбулось за рахунок наступних факторів:

• часткова окупація російськими військами частини територій України;
• територіальна близькість до бойових дій;
• неможливість здійснення посіву через заміновані поля та пошкоджену матеріально—технічну базу на територіях, що були звільнені.

«Водночас і врожайність очікується нижчою на 10% від середніх показників через недотримання всіх технологічних процедур. В будь-якому випадку вирощених зернових та олійних культур буде досить для задоволення внутрішніх потреб українців, а також для часткової реалізації на експорт», — вважає експерт. 

agroportal.ua

Постачання сировини для виробництва комбікормів значно ускладнене в Північно-Західній частині Європейського Союзу (ЄС) через аномально низький рівнь води в місцевих річках і водоймах, в результаті чого багато важливих комерційних артерій втратили свою судноплавність, відзначається в звіті організації GMP + International.

Тривала посуха, яка згідно з рядом прогнозів протримається ще якийсь час, вже зробила негативний вплив на ланцюжок поставок в комбікормовій промисловості, і ситуація може погіршитися найближчим часом.

Поточний стан справ у водному транспорті вже створив небувалий ажіотаж на наземне перевезення цілого ряду продуктів, в тому числі і сировини для виробництва комбікормів. Це штовхає вгору ціни перевізників і підвищує витрати виробників на транспортування їх продукції.

За матеріалами All About Feed

З кінця листопада змінюються вимоги до ввезення на територію України тварин та харчових продуктів тваринного походження, — повідомив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Борис Кобаль на панельній дискусії «Кращі практики та офіційні вимоги щодо карантинування тварин», яка проходила в рамках Міжнародного Дня свиноферми. 

Так, за інформацією Бориса Кобаля, 24.11.2019 набуває чинності наказ Мінагрополітики від 16.11.2018 № 553 «Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки».

Відповідно до цього наказу втрачає чинність наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14.06.2004 № 71 «Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду», яким, зокрема, було передбачено проведення відбору тварин для відправки в Україну за участю представника державної служби ветеринарної медицини України.

Після набуття чинності наказу № 553 ввезення на митну територію живих тварин (крім домашніх, спортивних, експериментальних, циркових тварин, а також тварин, призначених для виставок та розважальних цілей) та їх репродуктивного матеріалу можливе з потужностей (об'єктів), щодо яких встановлено відповідність законодавству України за результатами:

інспектування такої потужності (об'єкта), проведеного компетентним органом України у порядку, встановленому законодавством України;

здійснення оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, проведеної компетентним органом України відповідно до вимог законодавства України;

у разі, якщо з такою країною укладено договір про еквівалентність.

Таким чином, процедуру ввезення на територію України тварин, в тому числі і свиней, буде значно спрощено.

consumer.gov.ua

Аналітична агенція Інфоіндустрія видала річний огляд ринку мінеральних добрив за 2019 р. 

Як вважають аналітики агенції, результат майже по кожному продукту є надзвичайним. Зокрема:

• Зростання виробництва повсіх основних азотних добривах (аміачна селітра, карбамід, КАС) склало від 77 до 87%.
• Річне споживання аміачної селітри перетнуло позначку в2 млн тон, а КАС — в 900 тис. тон.

Не дивлячись на ембарго, постачальники із Росії утримали найбільшу частку на ринку Україні в сегменті фосфорних добрив.

Імпорт фосфорних добрив в Україну збільшився вдвічі, тоді як внутрішнє виробництво скоротилось.

infoindustria.com.ua