В Україні збільшилась кількість операторів органічного ринку

Поголів'я великої рогатої худоби (включаючи корів) в господарствах усіх категорій України станом на 1 липня 2018 року склало 3,98 млн голів, що на 4,6% менше, ніж на аналогічну дату 2017 року.

Зокрема, також скоротилося поголів'я свиней — на 5,3% до 6,45 млн, овець і кіз — на 4,1% до 1,63 млн. Разом з тим поголів'я свійської птиці збільшилося на 4,7% до 246,53 млн голів.

Загалом станом на 1 липня у сільськогосподарських підприємствах кількість великої рогатої худоби склала 1,18 млн голів, свиней — 3,4 млн, овець і кіз — 206 тис., свійської птиці — 116,99 млн.

В той же час у господарствах населення було 2,79 млн голів рогатої худоби, 3,05 млн свиней, 1,43 млн овець і кіз та 129,54 млн голів свійської птиці.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Поголів'я ВРХ в Україні (без урахування тимчасово окупованої території АРК і зони проведення АТО) в 2017 році склало 3,628 млн, що на 1,5% менше, ніж в 2016 році. Поголів'я свиней скоротилося на 8,2% — до 6,12 млн, овець та кіз зросло на 0,1% — до 1,316 млн голів, птиці збільшилося на 1,7% — до 205,103 млн.

ukrstat

2 вересня у Харківській області ввели тимчасові карантинні обмеження у зв'язку зі спалахом африканської чуми свиней (АЧС), зафіксованої в національному природному парку «Слобожанський». У результаті загинуло 9 тварин.

Встановлені тимчасові карантинні обмеження щодо АЧС в епізоотичному осередку терміном на 72 години. Також визначено межі тимчасової зони захисту радіусом 3 км від епізоотичного осередку, до якого належать територія НПП «Слобожанський», частина населених пунктів с.Оленівське, с.Мурафа, с.Лісове Краснокутської селищної ради. Також визначено межі тимчасової зони спостереження радіусом 10 км від зовнішніх кордонів зони захисту.

Загалом в Україні налічується 547 випадків АЧС з 2012-го року.

pigua.info

Європейська комісія дозволила використання генетично модифікованих організмів (ГМО) у харчових продуктах та кормах (соя MON 87708 x MON 89788 x A5547-127).

Генетично модифікована соя пройшла комплексну процедуру авторизації, включаючи позитивну наукову оцінку Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA). Однак, рішення про авторизацію не поширюється на вирощування.

Всі держави-члени ЄС мають право висловлювати свою думку в Постійному комітеті, а потім в Апеляційному комітеті. З огляду на результат процесу, Європейська комісія зобов'язана продовжити видачу дозволу. Дозвіл діятиме протягом 10 років, а будь-які продукти, вироблені з генетично модифікованої сої, будуть підпадати під строгі правила ЄС щодо маркування та відстеження.

pig333.com

В Україні потрібно якнайшвидше на законодавчому рівні визначити поняття фальсифікованих харчових продуктів і посилити відповідальність за їх виробництво та поширення.

Таку думку висловила голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час круглого столу, присвяченого проблемам, пов'язаним із фальсифікацією харчових продуктів.

«Ситуація сьогодні абсурдна: фальсифікат в Україні є, а ось законодавчого визначення його немає. Однак у найближчий час це може змінитися. Дуже сподіваюся, що народні депутати оперативно змінять законодавство, і отримаємо необхідний для роботи інструмент. Ну, а поки ми будемо робити все, що в наших силах для того, щоб зменшити кількість фальсифікату на ринку України», — зазначила Владислава Магалецька.

Участь у круглому столі взяли також представники Антимонопольного комітету на чолі з Головою Ольгою Піщанською та керівником ГО «Громадський контроль захисту прав споживачів» Владислава Миронова.

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про харчові продукти та інші об'єкти санітарних заходів» (реєстр. №6248 від 01.11.2021). Їм передбачається введення в законодавче поле ряду визначень, зокрема «фальсифікований харчовий продукт» і «харчове шахрайство», а також передбачена відповідальність за порушення законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, у вигляді накладення штрафу.

Голова Антимонопольного комітету України Ольга Піщанська зазначила, що боротьба з фальсифікацією харчових продуктів — це дуже важливий напрямок роботи. Вона наголосила, що не можна ставити поруч безпеку людей, дітей разом із доходами виробників, а конкурувати потрібно якістю продукції.

З початку року Держпродспоживслужба провела понад 12,5 тисяч моніторингів та 2,5 тисячі перевірок діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють виробництво та обіг харчових продуктів. Виявлено та вилучено з обігу 16 тонн неправильно маркованих харчових продуктів.

dpss.gov.ua