Єврокомісія дозволила використання генетично модифікованої сої

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.

З травня 2016 року, коли Національна Асоціація свинарів Великобританії (NPA) опублікувала тези Програми по зниженню застосування антибіотиків в свинарстві, британське свинарство активізувало свої зусилля щодо рішенням проблеми застосування антибіотиків у вирощуванні свиней. Як показав останній звіт NPA, свинарям Великобританії вдалося досягнути великих успіхів у цьому питанні.

Згідно з даними, представленими в доповіді NPA, у 2016 році обсяг антибіотиків, що застосовуються у виробництві свиней у Великобританії, знизився на 34% у річному обчисленні, з 278 мг/PCU (одиниця поголів'я) до 183 мг/PCU. За цим послідувало подальше зменшення у 2017 році — ще на 28%, до 131 мг/PCU. В цілому, сектор свинарства Великобританії більш ніж в два рази скоротив використання антибіотиків упродовж останніх двох років. Крім того, критично важливі антибіотики представлені лише в обсязі 0,08% від загального застосування антибіотиків у свиней в 2017 році.

Якість води і корму надзвичайно важливі для підтримки біобезпеки свинячого поголів'я, йдеться в повідомленні NPA. Навчання і деякі інші програми в області гігієни і біозахисту були представлені фермерам повсюдно в Великобританії. «Фермери і ветеринари спільно працюють над поліпшенням біологічної безпеки і боротьби з хворобами на фермах для підвищення загального стану здоров'я національного поголів'я свиней. Комбікормова промисловість також підтримує роботу з виробниками, щоб забезпечити оптимальне харчування для здоров'я свиней на різних етапах вирощування», — йдеться у доповіді NPA.

Новою метою британського свинарства є зниження загального використання антибіотиків на 62% упродовж п'яти років, до 99 мг/PCU до 2020 року.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), яка об'єднує понад 120 компаній-виробників сільськогосподарської продукції, закликає уповноважені державні органи та провідних фахівців сформувати рішення, що змінять принципи взаємовідносин між аграрними виробниками та виконавцями залізничних перевезень і дадуть змогу зберегти життєспроможність аграрного бізнесу в 2023 році.

Приводом стало різке падіння рентабельності виробництва сільськогосподарської продукції внаслідок стрімкого подорожчання залізничної логістики в Україні, яке спричинили дії державного оператора перевезень «Укрзалізниці»  протягом 2022 року. Відтак зростання дохідності напряму вантажних перевезень зерна «Укрзалізниці»  матиме тимчасовий ефект, оскільки банкрутство аграріїв уже наступного року відгукнеться істотним скороченням обсягу врожаю, що становить значну частину вантажної бази УЗ.  

Як зазначає президент УКАБ, виконавчий директор компанії Agricom Group Петро Мельник, саме доступ до логістичного ланцюжка є вирішальним фактором конкуренції українських агровиробників на світових ринках. Відтак ті, хто адміністративно керує логістичним ланцюжком або ж викуповує його невіддільні елементи (наприклад, вагони-зерновози), в підсумку і визначають, на яких умовах будуть виконуватися експортні контракти і який рівень рентабельності матиме аграрний сектор України. 

«У воєнних умовах це також означає відповідь на запитання: який обсяг експортної виручки отримає країна та яким буде її платіжний баланс за підсумками року. Здавалося б, здоровий глузд повинен диктувати необхідність змінити систему перевезень, яка ускладнює доступ українських аграріїв до логістичного ланцюжка. Проте головний та єдиний адміністратор залізничних перевезень — «Укрзалізниця» знову створила умови, в яких виробники змушені значно переплачувати за можливість доступу до залізничних перевезень, а саме — за користування вагонами-зерновозами», — констатує Петро Мельник.

Експерт логістичного ринку, радник президії УКАБ Юрій Щуклін акцентує, що внаслідок непрогнозованості залізничної логістики за цінами та термінами доставлення, українські агровиробники втрачають доступ до ринків із привабливими цінами на збіжжя.

«Ціни на світовому ринку залежать від типу контракту. На форвардних контрактах, які укладаються наперед, ціна вища. Проте у нинішній системі, технологіях організації експорту та перевезення неможливо укладати форвардний контракт: адже для цього виробник має наперед знати вартість і терміни доставляння вантажу. Оскільки виробник позбавлений цієї можливості, українське зерно йде з форвардних ринків у спотовий ринок, де дуже великий дисконт. Тобто через непрогнозованість логістики Україна йде з цивілізованого ринку дорогого зерна на інший ринок, де мусить продавати з великою знижкою», — підсумовує радник президії УКАБ Юрій Щуклін. 

З метою вирішення конфлікту інтересів між агровиробниками та постачальниками послуг логістики та створення нової моделі взаємовідносин між ними представники української влади, аграрного бізнесу, логістичного ринку та «Укрзалізниці» зберуться 20 грудня на круглий стіл «Агросектор + залізниця: відкритий діалог заради спільного виживання та розвитку».

Місце проведення: м. Київ, Столичне Шосе, 103, готель Ramada Encore Kyiv. Початок заходу об 11:00.

Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) дало зелене світло виробництву та продажу нової кормової добавки від компанії DSM під торговою маркою Bovaer, яка знижує викиди молочної худоби кишкового метану. За результатами досліджень, нова добавка була визнана безпечною для тварин та споживачів.

Новому продукту пророкують серйозне майбутнє у боротьбі з викидами метану як у Європі, так і за її межами. Добавка тестувалася у 45 випробуваннях у 13 країнах на 4 континентах, і на сьогоднішній день вважається одним із найперспективніших засобів контролю метану у сільськогосподарських тварин.

За матеріалами FeedNavigator