У Харківській області зафіксовано спалах АЧС

21 вересня в Україні зафіксували новий спалах африканської чуми свиней. Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

У м. Свалява Закарпатської області у ФГ «Шнельцер і К» зареєстрували падіж свиней.

При дослідженні проб біоматеріалу у ДНДІЛДВСЕ* м. Києва підтвердили діагноз «африканки».

В осередку захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущенню поширення збудника хвороби.

*Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

pigua.info

Британські вчені взялися за порівняльний аналіз, скільки антибіотиків застосовується в тваринництві США і Великобританії.

Виявилося, що американські фермери застосовують набагато більшу кількість антибіотиків, ніж їх британські колеги. У два рази більше антибіотиків американські фермери застосовують при вирощуванні свиней, в три рази більше — при вирощуванні курчат, в п'ять разів більше — при вирощуванні індичок.

Але найвище дозування антибіотиків застосовується на американських фермах, які вирощують велику рогату худобу на м'ясо. Це, щонайменше в дев'ять разів більше в порівнянні з британськими фермами, де корів утримують на м'ясо.

В даний час ЄС забороняє експорт яловичини США через широке використання гормонів росту в даній галузі. Вважається, що американські фермери-скотарі «масово зловживають» антибіотиками.

Дослідження було приурочено до того, що Великобританія має намір вийти з ЄС, внаслідок чого, як побоюються британські фермери і екологи, у політиків може виникнути спокуса укласти угоди з США на постачання м'яса.

Британські фермери висловлюють серйозну стурбованість тим, що стандарти охорони здоров'я та добробуту держави можуть бути підірвані в поспіху для забезпечення торговельних угод з країнами, такими як Сполучені Штати.

Міністр навколишнього середовища Майкл Гоув наполягає на тому, що Великобританії треба зберегти високі стандарти якості продукції після того, як вона покине Європейський Союз, незважаючи на заяви деяких політиків, які говорять, що не варто ставити перепони тим британцям, які готові споживати м'ясо з США з більш низькими стандартами якості.

milkua.info за матеріалами dairynews

Втрати виробників від африканської чуми свиней уже почали перевищувати початкові оцінки, зазначають аналітики Rabobank. Дефіцит виробництва свинини в Китаї, поряд з дефіцитом у Південно-Східній Азії, створить як виклики, так нові можливості для експортерів м’яса.

Очікують, що у 2019 році втрати китайських виробників свинини становитимуть від 25% до 35%. У деяких регіонах КНР втрати досягнуть 50%.

Значне скорочення племінного стада призведе до затримки відновлення виробництва китайської свинини. Воно буде ускладнюватися ризиком повторного поширення АЧС.

Хвороба вже поширилася на В’єтнам, де за прогнозами експертів ринку, втрати виробників свинини перевищать 10%. АЧС також виявили у Камбоджі, вірус може поширитися далі в Південно-Східну Азію, що спричинить ще більше виробничих втрат.

Зміна світових тенденцій торгівлі, спричинена задоволенням попиту на тваринні білки, буде дуже динамічною. Це створить можливості для тих компаній, які мають надлишок експорту, і доступ до ринку Китаю та Південно-Східної Азії. Це також знизить логістичну ефективність і підвищить витрати.

Свинину на ринку Китаю не вдасться повністю замінити іншими видами м’яса (курятина, качка, яловичина, баранина). За прогнозами Rabobank це призведе до дефіциту м’яса на ринку КНР, що оцінюють у майже 10 млн тонн.

Відновлення поголів’я свиней в Китаї буде повільним і триватиме роки. Виробники залишаються обережними з огляду на ризик повторного зараження та орієнтацію на поліпшення біозахисту. Державна підтримка не зможе переконати виробників прискорити відновлення, оскільки ризики досить високі.

Поширення АЧС в Європі може скоротити обсяги експортних поставок основних виробників ЄС. Це ще більше ускладнить ситуацію в Китаї, який уже нарощує обсяги закупівель в Європі.

 meat-inform.com

В Україні запускають спільний українсько-європейський проект у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин.

Як повідомляє Держпродспоживслужба, проект започатковується з метою забезпечення підвищення функціональності послуг у сфері безпечності харчових продуктів, здоров’я та благополуччя тварин, а також системи контролю та інфраструктури України.

«Діяльність проекту тісно пов’язана із зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема в частині наближення законодавства у сфері санітарних і фітосанітарних заходів», — розповідає Ольга Шевченко, в.о. голови Держпродспоживслужби .

Проект ставить перед собою такі завдання:

посилення законодавчої бази;

навчання спеціалістів;

забезпечення своєчасної поінформованості споживачів та зацікавлених стейкхолдерів у функціонуванні нової Держпродспоживслужби;

підвищення рівня відповідальності влади, бізнесу та громадськості.

«Головною ціллю проекту є сприяння впровадженню всеохоплюючої зони вільної торгівлі шляхом приведення українського законодавства у сфері СФЗ у відповідність до законодавства ЄС. Ми прагнемо підтримувати тісний зв'язок із зазначеними ініціативами задля забезпечення найкращої координації дій та ефективного використання ресурсів», — додає Вікторс Ґрапманіс, керівник проекту.

agravery.com