Поголів'я ВРХ в Україні скоротилося на 4,6%

У вересні зафіксували нові спалахи АЧС у Київській та Миколаївській областях, а з початку 2018 року вже виявили щонайменше 123 спалахи хвороби. Попри складну епізоотичну ситуацію в регіоні та країні, агрокомпанія «Ґудвеллі Україна» не тільки здатна утримувати позиції, але і планує збільшення поголів’я. 

Про це у коментарі AgroPortal.ua повідомив керівник відділу продажу компанії Сергій Генсецький.

«Наше поголів'я повністю чисте від будь-яких стратегічних захворювань, не маємо жодних проблем. Для цього ми не застосовували жодних додаткових заходів — лише чітке дотримання правил біобезпеки. Цю систему ми постійно вдосконалюємо й інвестуємо в те, щоб унеможливити потрапляння збудників хвороб на нашу територію», — зазначив він.

За його словами, у компанії племінне поголів'я залишається незмінним — 14 тис. свиноматок. При цьому відгодівельне поголів'я планують збільшити. 

«Ми уже почали наповнювати стайні, які проходили реставрацію відповідно до вимог сертифікату Global G.A.P. Цього літа усі наші стайні успішно пройшли цю сертифікацію. Крім того, заплановане збільшення потужності становить додатково 7000 голів, а це дозволить нам вирощувати в рік на 30 тис. голів більше», — констатує Сергій Генсецький.

При цьому він додав, що наразі середній приріст ваги на відгодівлі становить близько 1 кілограма на добу. 

Для довідки: «Гудвеллі Україна» (Goodvalley, в минулому «Даноша») — українська сільськогосподарська компанія, яка належить данській Axzon і була створена в червні 2004 р в с.Копанки недалеко від міста Калуша (Івано-Франківська область). Основна діяльність Групи зосереджена в дочірніх підприємствах Poldanor і Prime Food (Польща), Danosha (Україна) і Dan-Invest (Росія).

pigua.info

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України працюють над створенням аграрного реєстру, який включить всіх учасників аграрного ринку.

Про це розповіла заступник міністра Інна Мєтєлєва.

За її словами, аграрний реєстр буде легальною базою даних усіх форм господарювання, які працюють у прозорому полі.

«На сьогодні подібні бази вже ведуться, але загальними масивами. Тож наше завдання — цифровізація абсолютно всієї інформації на регіональному рівні», — додає замміністра.

При цьому Інна Мєтєлєва підкреслила, що коли до інвестора звертаються за фінансуванням, він перевіряє саме такі легальні бази даних.

AgroPortal.ua

Громадська спілка «Всеукраїнський Аграрний Форум» від імені провідних громадських організацій-членів: ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада, ГС «Аграрний союз України», Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, ВГО «Українська аграрна конфедерація», асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням допрацювати утверджений механізм державної підтримки аграрної галузі з урахуванням висновків, які розробила Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) за результатами аналізу порядків розподілу цих коштів.

«Просимо Вас, шановний Володимире Борисовичу, доручити профільним міністерствам врахувати зазначений висновок при доопрацюванні вказаних проектів, а також доручити Мінагрополітики підготувати проект постанови Кабінету міністрів України щодо внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, з метою урахування висловлених зауважень», — йдеться у тексті звернення.

Аграрні асоціації зазначили, що цьогорічні порядки розподілу державної підтримки галузі, які уряд затвердив 7 лютого, викликають значне занепокоєння у учасників ринку, як в частині їх загальної доцільності, так і невідповідності діючому законодавству України. На їх переконання, зазначений механізм розподілу коштів неефективний та розроблений в інтересах конкретних великих гравців ринку.

Для детального обговорення усіх недоліків затвердженого механізму держпідтримки аграрної галузі та визначення подальшого плану дій ВАР проведе круглий стіл за участі виробників м’яса й молока, представників міжнародних організацій, фінансово-кредитних установ та представників міжфракційного депутатського об’єднання «Аграрна Рада». Захід відбудеться у рамках XI Міжнародного молочного конгресу 6 березня у ВЦ «КиївЕкспоПлаза».

Крім того, у середу, 26 лютого, в прес-центрі ІА УНІАН пройде прес-конференція, у ході якої ВАР окреслить основні недоліки в затверджених порядках розподілу коштів.

Довідка. Загалом, цьогоріч уряд збільшив державну підтримку аграрної галузі до 6,3 млрд грн з 5,5 млрд грн у 2017 році.

Зокрема, Кабінет міністрів спрямував 4 млрд грн на підтримку галузі тваринництва, з яких 2,5 млрд грн підуть на здешевлення кредитів для будівництва тваринницьких і молочнотоварних комплексів і ферм, а 1,5 млрд грн — на компенсацію вартості племінних тварин і матеріалів, утримання молочного стада і вирощування селянами молодняку ВРХ. Крім того, уряд направив 1 млрд грн на підтримку фермерських господарств і кооперативів, 945 млн грн — на часткову компенсацію вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва, і 300 млн грн — на підтримку садівництва та виноградарства.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

10 липня на засіданні Кабінету Міністру України схвалено Стратегію розвитку експорту продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості України до 2026 року та затверджено план завдань та заходів з її реалізації.

Стратегію розроблено Мінагрополітики спільно з Офісом підтримки реформ міністерства. З документом можна ознайомитися за посиланням.

Метою Стратегії є визначення довгострокової державної політики, спрямованої на забезпечення стабільного нарощування обсягів експорту продукції (товарів, послуг, технологій) вітчизняного сільського господарства, харчової та переробної промисловості.

Так, стратегічними напрямками розвитку експорту аграрної продукції стане зростання обсягу виробництва та збільшення постачань такої продукції на зовнішні ринки; розширення номенклатури та зміна структури експорту в напрямку збільшення частки продукції з високою доданою вартістю; географічна диверсифікація напрямків експорту (відкриття нових ринків) і розширення експортних можливостей для малих та середніх підприємств.

Прес-служба Мінагрополітики