В Україні триває проект із протидії поширенню африканської чуми свиней

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.

Члени Європарламенту запрошені на цьому тижні на засідання для обговорення «істинної ціни м'яса» — ініціативи, запущеної організацією True Animal Protein Price Coalition (TAPP Coalition). На думку деяких членів коаліції, поточна зоотехнічна система в ЄС є нестійкою і потребує корегування.
 

За підтримки кількох депутатів Європарламенту від зелених, дебати можуть привести до нового формату оподаткування м'ясного сектора в ЄС, починаючи з 2022-го року. Передбачається, що державам-членам ЄС варто ввести так званий податок на «стійкість м'ясного виробництва», який би склав від 47 євроцентів на 100 г для телятини/яловичини, 36 євроцентів на 100 г свинини і 17 євроцентів на 100 грамів домашньої птиці. Це призвело б до скорочення споживання м'яса курки, свинини, яловичини на 30%, 57% і 67%, відповідно, до 2030-го року.

Також доходи від нового податку за рік могли б досягти 32 млрд євро, і ці гроші можна було б спрямувати на те, щоб допомогти фермерам інвестувати в більш стійкі методи ведення сільського господарства, що особливо актуально в умовах зміни клімату.

У доповіді TAPP Coalition також говориться, що новий податок на м'ясо в Європі може призвести до скорочення викидів CO² до 120 млн т на рік. В останні кілька років ідея нового оподаткування для м'ясного сектора обговорювалася в ряді держав-членів ЄС, але без чітких результтів.

meatinfo.ru

Оператори, які здійснюють первинне виробництво продукції, зокрема і свинарі, мають дотримуватися низки гігієнічних вимог, прописаних у Законі «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Але у документі вони викладені у загальних рисах. Щоб уникнути можливих складнощів із застосуванням Закону виробниками, виникла потребу у розробці «Настанов щодо виконання гігієнічних вимог до операторів ринку, які здійснюють первинне виробництво».

За це завдання узялися фахівці Асоціації «Свинарі України» та експерти Проекту USAID «Агросільрозвиток». Його реалізація стала можливою завдяки грантовій підтримці Проекту USAID «Агросільрозвиток».

«Настанови щодо виконання гігієнічних вимог — той документ, який має на меті конкретизувати вимоги законодавства і вкаже операторам ринку можливі шляхи його виконання. Їх розробка сприятиме імплементації Закону, гарантуючи кращий захист споживачу та підтримуючи розвиток аграрного бізнесу в Україні, при цьому забезпечивши гуманне поводження з тваринами, як того вимагає ЄС», — коментують в Асоціації «Свинарі України».

Серед основних етапів роботи над документом — обговорення із представниками бізнесу та галузевих об’єднань.

Виконання цього завдання буде першим етапом, другий — забій та переробка м’яса, тобто впровадження системи НАССР для м’ясопереробних потужностей.

Проект «Підтримка аграрного і сільського розвитку» («Агросільрозвиток») фінансує Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Він має на меті сприяння комплексному і стійкому економічному зростанню шляхом розвитку сільського господарства України. 

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 35 господарств, маточне поголів’я яких становить 35% від загальнодержавних обсягів. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій. Крім того, об’єднання виступає організатором освітніх та інших галузевих подій.

pigua.info

Агрохолдинг МХП у листопаді поточного року виробив 64,9 тис. т курятини, що на 1% менше аналогічного місяця 2021 року і на 9% більше жовтня поточного року.

Про це свідчать дані щомісячного звіту МХП.
Обсяги продажів на 1% більше торішнього рівня — 60,7 тис. т. Причому експорт зріс на 5% — до 38,4 тис. т, а внутрішні продажі скоротились на 12% — до 22,3 тис.
У той же час МХП майже подвоїв продажі соняшникової олії відносно листопада минулого року — до 51,2 тис. т, а соєвої зменшив на 64% — до 841 т.
Реалізація продуктів м’ясопереробки та напівфабрикатів скоротилась на 43% — до 2,5 тис. т.

agroportal.ua