Війна змінює молочні баланси – курс на експорт

23-вер-2022

В довоєнному 2021 році багато аналітиків стверджували, що Україна вже перетворилася в нетто-імпортера молочних продуктів, значно скоротивши експорт та збільшивши імпорт. Озвучувались навіть цифри імпорту на рівні 1 млн т в еквіваленті сирого молока. При цьому аналітики Інфагро тоді були не настільки песимістичними (експорт ще був в минулому в незначному плюсі), хоч і прогнозували втрату статусу нетто-експортера вже у 2022 році.

Про це пише Василь Вінтоняк, директор Інфагро.

І дійсно, до минулого року в Україні спостерігалося стабільне збільшення споживання молокопродуктів, але виробництво більшості їх видів скорочувалось на тлі стабільного зменшення пропозиції сировини. Це спонукало до скорочення обсягів експорту та збільшення імпортних закупівель.

Стимулом до нарощування імпорту була також суттєво вища собівартість вітчизняного виробництва більшості молокопродуктів в порівнянні з показниками в основних країнах-постачальниках в ЄС. Це і не дивно, адже, навіть незважаючи на більш сучасні технології, певний період часу в окремих європейських країнах молоко було дешевшим ніж в Україні.

В результаті, за оцінками Інфагро, експорт молочних продуктів в еквіваленті сирого молока в минулому році скоротився до 0,6 млн. т, а імпорт зріс вже майже до такого ж показника. При цьому в грошовому виразі експорт вже в 2021 році суттєво поступався імпорту, 364 млн. USD проти 396 млн. USD відповідно.

Але в лютому росія з війною напала на Україну і всі попередні прогнози молочних балансів на 2022 рік стали нездійсненними. З початком цієї агресії українська молочна галузь, як і вся економіка країни, пережила справжній шок. Багато заводів призупинили діяльність, ферми не мали змоги продавати молоко, обірвались логістичні ланцюги. Але з часом, завдяки героїзму ЗСУ та наполегливій роботі всіх учасників молочної галузі, ситуацію вдалося дещо стабілізувати.

Проте все рівно остаточно кризу подолати не вдалося. За попередніми оцінками Інфагро, виробництво молока в країні в поточному році скоротиться на 11−12%. Якби не війна, то подібний обвал вважався би вкрай критичним і однозначно спричинив би глобальне збільшення імпорту. Але в умовах демографічної та міграційної кризи споживання молочних продуктів в країні суттєво впало, не виключено, що за результатами року показник знизиться на 20%. Тобто, як це не дивно, в Україні з’явилося багато «зайвого» молока, яке необхідно було експортувати. Інакше заводи були б вимушені ще більш суттєво скорочувати переробку, що безумовно спричинило б масове вирізання худоби в Україні.

Попри сприятливу кон’юнктуру світових ринків, налагодити експорт видалось великою проблемою. Адже до війни левова частка експорту молочних продуктів здійснювалась в країни Азії та Африки через українські морські порти, які росія заблокувала, або ж в пострадянські країни Середньої Азії чи Кавказу транзитом через рф, що, звичайно ж, стало неможливим.

Чи не єдиним шляхом експорту стали поставки в ЄС або в треті країни транзитом через Європу. В перші місяці війни і перший, і другий варіанти були вкрай проблематичними. Нелегкий експорт і зараз, але все ж вдалось напрацювати певні нові логістичні шляхи. Ну і саме головне, ЄС зняв для українських товарів на рік діючі раніше обмеження і зараз немає ні квот, ні мит. Також Європа значно спростила умови транзиту через свою територію.

В результаті, незважаючи на значне скорочення виробництва молока, експорт молочних продуктів в поточному році може бути навіть більшим ніж в минулому. Допускаємо, що з України вивезуть біля 630 тис. т молочної продукції в еквіваленті сирого молока, або ж 20% від всієї переробки сировини.

Тобто дружні країни ЄС, не перебільшуючи, врятували українську молочну галузь від ще більш масової втрати поголів'я корів, за що їм велика подяка.

Більше новин
Потенціал українського сімейного фермерства становить мільйон господарств
27-груд-2019

Сімейні ферми повинні стати основою сталого розвитку територій в Україні.

Таку думку висловив Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН, передає прес-служба інституту.

«Особлива роль сімейних ферм, які використовують більше 90% сільськогосоподарських угідь і виробляють понад 80% продовольства у світі, визнана Організацією Об'єднаних Націй. На знак цього вона проголосила 2019−2028 роки Десятиліттям сімейних фермерських господарств», — розповідає Юрій Лупенко.

В Україні розвиток фермерства був започаткований у 90-х роках минулого сторіччя. Втім, згодом частина ферм втратила ознаки сімейних. Нині сімейні господарства функціонують у вигляді малих фермерських господарств та особистих селянських господарств.

«Саме сімейне фермерство, у якому гармонійно поєднуються можливості сім'ї і ферми у розвитку економічних, екологічних, соціальних та культурних функцій, має найбільші можливості у забезпеченні сталого розвитку сільських територій. Вони найбільше зацікавлені у збереженні біорізноманіття, сільського укладу життя та ресурсоощадливої сільськогосподарської діяльності; формуванні сталих продовольчих систем, забезпеченні зайнятості та зростанні доходів сільського населення, — тобто у досягненні проголошених ООН Цілей Сталого Розвитку 2030», — вважає науковець.

За словами Лупенка, останнім часом в Україні формуються сприятливі умови для розвитку сімейного фермерства. Зокрема, до законодавства внесені зміни щодо запровадження визначення сімейного фермерства, розширення його організаційно-правових форм, застосування спрощеної системи оподаткування для сімейних ферм та ін. Урядом започатковано ведення Державного реєстру сімейних фермерських господарств.

Науковцями Інституту аграрної економіки назвали пропозиції щодо ідентифікації сімейних ферм, а саме:

створення спеціальних механізмів фінансової підтримки їх діяльності,

інтеграція їх в організований аграрний ринок,

стимулювання трансформації особистих селянських господарств у сімейні ферми,

визначення параметрів основних їх моделей.

«Потенціал вітчизняного сімейного фермерства складає близько мільйона господарств. Нами розроблені рекомендації щодо створення сімейних ферм на основі визначеного алгоритму та варіантів дій на кожному етапі. Реалізація зазначених пропозицій та рекомендацій прискорить розвиток сімейного фермерства в Україні, а відтак і досягнення Цілей Сталого Розвитку 2030», — додають вчені.

milkua.info

Детальніше
Україна та Молдова поглиблюватимуть співпрацю у ветеринарії та фітосанітарії
21-вер-2017

Україна та Республіка Молдова домовились про поглиблення співпраці в галузі ветеринарії та фітосанітарії, де країни вже мають досить позитивні результати партнерства.

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, повідомляє agravery.com з посиланням на прес-службу відомства.

Кожна зі сторін зацікавлена у проведенні спільних заходів у боротьбі з африканською чумою свиней (АЧС) та іншими інфекційними захворюваннями тварин на територіях обох країн.

«Приємно відмітити, що в аграрній сфері ми знайшли повне порозуміння щодо пріоритетів співпраці — від розширення доступу продукції обох країн на ринки, до питань розвитку сільських територій. Надзвичайно важливими є також домовленості у ветеринарній та фітосанітарній сферах», — зазначила Трофімцева.

За її словами, представники українсько-молдовської Міжурядової комісії домовились про надання відповідних рекомендацій щодо узгодження між Національним агентством з безпеки харчових продуктів Республіки Молдова та Держпродспоживслужбою України графіку проведення інспекційних перевірок українських підприємств, які експортуватимуть свою продукцію тваринного походження до Республіки Молдова.

На сьогодні 85 українських компаній мають право постачати продукцію тваринного походження до Молдови, і 23 молдовських підприємства — до України.

Читайте також: Інструкція щодо боротьби з АЧС: погодження нової редакції

«Окрім цього, наші сторони домовились про основні напрями подальшої співпраці України та Республіки Молдова в аграрному секторі. Йдеться про співробітництво науково-дослідницьких інституцій, особливо в галузі тваринництва, селекції та виноградарства», — відмітила заступник міністра.

За її словами, країни також зацікавлені у розвитку двосторонньої торгівлі аграрними та харчовими продуктами.

«Товарообіг аграрними та харчовими продуктами за 7 місяців 2017 року між нашими країнами склав 123,3 млн дол. США. З яких 114,5 млн дол. — це експорт українських товарів. Але обидві країни мають потенціал для розвитку двосторонньої торгівлі в галузі. Також Україна та Республіка Молдова зацікавлені у створенні спільних коопераційних підприємств з виробництва та переробки аграрних продуктів, таких як овочі, фрукти, бобові, насіннєвий соняшник, у тому числі з метою експорту на ринки третіх країн», — зауважила Трофімцева.

pigua.info

Детальніше
Прогноз: Курятина подорожчає до кінця року
22-вер-2021

Парадоксальна ситуація склалася на ринку м'яса птиці: при зростанні обсягів виробництва, які вже перевищують внутрішній попит, ціни на м'ясо птиці зростають.

Про це заявила провідний науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру »Інститут аграрної економіки« к.е.н. Наталія Копитець, йдеться у повідомленні закладу.

За її словами, оптово-відпускна ціна на птицю (тушка куряча) на початку вересня 2021 р. становила 48,00-74,50 грн/кг. За рік — з початку вересня минулого року до початку вересня 2021 року — середня оптово-відпускна ціна на птицю (тушка куряча) в країні зросла на 29% та становила 58,81 грн/кг.

При цьому, за останніми даними Держстату, у липні 2021 року найбільших змін зазнали споживчі ціни на м«ясо птиці (тушку курячу) та філе куряче. Споживчі ціни на тушку курячу збільшилися проти липня 2020 року більш ніж на третину (+34,59%) і склали 69,34 грн/кг, а філе куряче подорожчало на 29,30% — до 109,70 грн/кг.

За результатами досліджень науковців, таке стрімке зростання споживчих цін на м'ясо птиці спричинене кількома чинниками.

По-перше, за період з січня по липень 2020 р. споживчі ціни на тушки курячі знизилися на 17%, а на філе — на 22,3%, нагадала Наталія Копитець. Це було обумовлено карантинними заходами, пов'язаними з Covid 19, які передбачали закриття кордонів. Отже, з одного боку експорт був призупинений, а з іншого — внутрішнє споживання було обмежене низькою платоспроможністю населення.

Тому зростання цін у січні-липні 2021 року обумовлене відновленням їх до рівня 2019 року. Адже у липні того року споживчі ціни на м'ясо птиці (тушку курячу) становили відповідно 61,78 грн/кг, а за 1 кг курячого філе слід було заплатити 109,19 грн/кг, зауважила вчена.

Крім того, важливим фактором зростання споживчих цін у січні-липні 2021 року стало скорочення на 3,5% поголів'я птиці, спричинене зростанням собівартості внаслідок здорожчання зернових культур та комбікормів.

Подальшу цінову ситуацію на м'ясо птиці визначатимуть ціни на вхідні ресурси та платоспроможність населення. За прогнозними оцінками науковців, до кінця 2021 року можливе подорожчання всіх видів м«яса птиці на 3-7% підсумувала Наталія Копитець.

AgroPortal.ua

Детальніше
Україна збільшила експорт м'яса на 50%
20-черв-2017

 Україна за січень-травень поточного року збільшила експорт м'яса і м'ясопродуктів на 50%, - до 154 тис. тонн. Імпорт зріс на 11, - до 71 тис. тонн. Про це повідомляється на сайті Економічного дискусійного клубу.

Частка м'яса птиці в загальному обсязі експорту склала 80% - 124 тис. тонн, або на 42% більше, ніж роком раніше. Високим попитом українська птах користується в Єгипті, Нідерландах, ОАЕ, Азербайджані.

Виріс попит зовнішнього ринку на яловичину і свинину, експорт яких в січні-травні перевищив минулорічний більш ніж в два рази. Найбільші обсяги української продукції надійшли в Білорусь, Азербайджан, Казахстан, Грузію, Молдову.

У січні-травні експортовано 22 тис. тонн яловичини, що становить 18% від її виробництва, і 6 тис. тонн свинини (близько 2% від виробництва).

М'ясний імпорт переважно представлений свининою і м'ясом птиці. При цьому, імпорт птиці в січні-травні зріс на 47%, а свинини - зменшився на 15%. Імпортується м'ясна продукція, в основному, з Польщі та Німеччини. Частка імпорту у внутрішньому продовольчому споживанні в січні-травнем 2017 року склала 8%.

За балансовими розрахунками, за п'ять місяців в порівнянні з відповідним періодом 2016 року наповнюваність внутрішнього ринку м'ясом і м'ясопродуктами майже на 5% нижче, ніж роком раніше (яловичина - "мінус" 3,8%, свинина - "мінус" 5,3%, м'які м'ясо птиці - "мінус" 5,3%).

Середнє споживання населенням м'яса і м'ясопродуктів відстає від торішнього на 4,4% (або 1 кг) і склало за звітний період 20,5 кг в розрахунку на людину.

poultryukraine.com за матеріалами  All Retail

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок