Введення нових податків на м'ясо розглядатимуть в Європарламенті

Російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі. Про це повідомляється у зверненні народних депутатів України — членів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики з проханням закрити небо над Україною, розміщеного на сайті ВРУ.

Повідомляється, що згідно з останнім аналітичним матеріалом Київської школи економіки — російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі, на пшеницю та кукурудзу припадає майже 30% усіх калорій, тобто всієї їжі (у різних її формах), що споживається у світі. При цьому, пшениця є ключовим товаром для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, і сама лише Україна експортує близько 10% усієї пшениці та майже 16% усієї кукурудзи у світі.

Експерти КШЕ наголошують, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у світі. Відповідно, війна в Україні кидає виклик глобальній продовольчій безпеці, питання якої особливо гостро стоїть нині для Близького Сходу та Північної Африки (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина), які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках. Населення більшості цих країн традиційно відчуває нестачу продовольства, якщо не страждає від голоду, а саме:

• На даний момент експорт зерна з України припинено, що в свою чергу загрожує дефіцитом продовольства у світі. Якщо війна триватиме, Україна не зможе поставити світу решту 6 млн тонн пшениці та 15 млн тонн кукурудзи.
• Таким чином, в умовах війни неминучим є дефіцит виробництва та експорту. Згідно з аналізом КШЕ, на сьогоднішній день озимі культури (зокрема, пшениця) в Україні посіяні та перебувають в хорошому стані, але без своєчасної весняного підживлення врожайність істотно впаде. Лютий і початок березня були вирішальними, і наразі видається, що буде отримано достатні врожаї пшениці, якщо війна закінчиться в найближчі тиждень-два. Але через воєнні дії у більшості регіонів це фізично неможливо.

Як наслідок експерти відзначають:

• Україна не зможе здійснювати експортні операції в найближчі 2-3 роки. Через прогнозоване значне скорочення обсягів врожаю експорт з України в наступному маркетинговому році буде малоймовірним. Втім, якщо війна закінчиться в найближчі кілька тижнів, деякі експортні поставки все ж таки стануть можливими. У гіршому ж випадку (за умови продовження війни) світові ринки недоотримають близько 60 млн тонн пшениці, 38 млн тонн кукурудзи та 10,5 млн тонн ячменю, тобто, обсяги світового експорту зерна різко скоротяться.
• Суттєве підвищення світових цін на зерно вже розпочалося. За короткий проміжок часу, лише за один тиждень російської війни в Україні, ціна пшениці зросла на 26%, або майже на $85 за тонну. У середньостроковій же перспективі припинення експорту може призвести у 2022 році до зростання цін на світовому ринку на 30%.
• Настає велика глобальна гуманітарна криза. Сотням мільйонів людей загрожує нестача продовольства та велика гуманітарна криза, яка загрожує не лише Україні, а й багатьом країнам-імпортерам зерна з низьким рівнем доходу.

«Саме тому, народні депутати України — члени Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики стверджують – українська аграрна спільнота сильна як ніколи, але щоденне перебування російського загарбника на нашій землі вартує життя не лише українцям, а й загрожує голодом сотням мільйонів людей в усьому світі », — йдеться у зверненні.

agroportal.ua

Головний редактор журналу "Корми і Факти" Олена Єфімова   Справжній оптимізм полягає не в переконанні, що все буде добре, а в переконанні, що не все буде погано. (Дютур)

Багатьох з нас, напевно, тільки оптимізм і віра в позитивні зміни підтримують на плаву. Факт - існують люди, які завжди знаходять щось світле в найскладніших подіях. Хотілося б, щоб таких людей ставало все більше. І на сторінках нашого видання ми докладаємо максимум зусиль для цього.

Життя сповнене подіями, проте їх можна тлумачити по-різному. Деякі дивляться на них, як на перешкоди, в той час як інші бачать в них безмежні можливості, і саме в смутні часи в усьому світі народжується найбільш глобальний бізнес. Успіх приходить тоді, коли бажання поєднується з можливістю. Не втрачайте можливості, читайте наш журнал, вивчайте цікаві пропозиції наших партнерів!

За великим рахунком, від самого початку створення журналу, наш редакційний колектив прийняв для себе за аксіому, що це завжди буде позитивний проект, і, читаючи його, люди трохи оптимістичніше будуть дивитися в своє майбутнє, так як крім «негативу» є і хороші новини , неминуче з'являються нові розробки / ветпрепарати / добавки і багато іншого, що покращує / підвищує / економить!

Цей номер журналу напередодні весняно-літніх виставок вийшов різноманітним за тематикою, дуже насиченим. Адже різноманітність - це здорово, так як дає широку можливість вибору. Ми завжди намагаємося дати максимум найсвіжішої і цікавої інформації наших партнерів, щоб на виставках ми могли звернути на неї особливу увагу наших відвідувачів, відповідаючи на їхні запитання. Нас очікують 27-29 квітня «AGROPORT LVIV 2017», 6 червня - «Прибуткове Свинарство», 7-10 червня - «АГРО 2017»! Ми самі неодмінно візьмемо участь і вас запрошуємо. Це завжди позитивне довгоочікуване спілкування з читачами і нашими партнерами - рекламодавцями, авторами. Нам завжди є, що обговорити, поділитися хорошими новинами і планами.

Ось такий «передвиставковий» журнал у нас вийшов ... Що ж, і це добре. Будемо спілкуватися, дізнаватися нове і дивитися в майбутнє з оптимізмом!

Зниженням мит у межах дії зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом та поява нових безмитних тарифних квот, нетарифне регулювання, доступ українських аграріїв та виробникыв харчової продукції до ринків країн Балканського півострова, Близького Сходу, Африки — це три наслідки дії зони вільної торгівлі з ЄС для України.

Про це заявив директор брюссельського офісу «Української асоціації бізнесу і торгівлі» (УАБТ) Назар Бобицький, пише AgroPolit.com

«По-перше, це прямий ефект від лібералізації торгівлі, пов'язаний зі зниженням мит у межах дії ЗВТ та появою нових безмитних тарифних квот. До 2014 року — року підписання Угоди та її одностороннього виконання ЄС щодо автономних преференцій, ці можливості були недоступними. Можна припустити, що найбільший економічний ефект відчули ті товарні позиції, за якими Україна найшвидше вибирає тарифні квоти: зернові, соки, цукор, оброблені томати, м'ясо птиці та інші», — сказав він.

Експерт додав, що за даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Україна у 2019 році забезпечила $ 63,7 млрд надходжень валютної виручки від експортної продукції, що на 5,8% більше, ніж за аналогічний період 2018 року. Це однозначно позитивний результат дії ПВ ЗВТ.

Бобицький зазначив, що серед товарів АПК, експорт яких зріс упродовж 2019 року, перше місце посідає кукурудза (+$ 3,4 млрд); далі йде пшениця (+$ 1,3 млрд); насіння свиріпи (+$ 543 млн); соєві боби (+$ 670 млн); макуха (+$ 287 млн); олія (+$ 321 млн).

Друге досягнення — це нетарифне регулювання. Яскравий приклад — Держпродспоживслужба, яка доклала титанічних зусиль, щоби забезпечити досягнення відповідності вимогам європейських санітарних і фітосанітарних стандартів та отримати доступ до європейського ринку, куди постачається наша молочна продукція, яйця, курятина, аквакультури, мед та інші товари. І третє, непряме досягнення - українські аграрії та виробники харчової продукції з правом експорту на ринок ЄС одночасно отримали доступ до ринків інших країн (країни Балканського півострова, Близького Сходу, Африки). Відповідність українських товарів нормам ЄС стає для багатьох третіх країн своєрідним знаком якості, — сказав Бобицький.

За вісім місяців м’ясопереробні підприємства України випустили на 3,8% більше м’яса свиней ніж у січні-серпні 2020-го. При цьому приріст виробництва свинини за сім місяців був помітнішим — перевищував 8%, зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

За даними Держстату за січень-серпень 2021-го м’ясопереробна галузь випустила 211,6 тис. т охолодженої, мороженої свинини та сушених, копчених чи солених виробів з неї. Це на 7,8 тис. т чи 3,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляють аналітики АСУ. 

«Місяцем раніше фіксували більший приріст випуску свинини — понад 8%, тоді як у першому кварталі та за підсумками чотирьох місяців 2021-го різниця сягала 12-14%. У липні та серпні обсяги переробки свинини лише незначно — на 0,5-1% — перевищували доробок відповідних місяців 2020-го. Тож такого відхилення було недостатньо, щоб забезпечити значний «відрив» від торішніх результатів. Отже, нині спостерігаємо уповільнення темпів приросту переробки свинини», — відзначають в Асоціації.

В АСУ звертають увагу і на зменшення перехідних залишків свинини на початку осені.«Обсяги перехідних залишків свинини у станом на кінець серпня менші ніж місяцем раніше, зокрема через скорочення запасів охолодженої свинини на складах — 2,2 тис. т проти майже 3 тис. т у кінці липня. Це стало одним з чинників підтримки для внутрішніх цін закупівлі живця свиней забійних кондицій на рубежі сезонів», — вважають в аналітичному відділі профільної асоціації.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ.