В Україні модернізують реєстр ветеринарних документів

Розширення географії українського експорту продукції АПК значною мірою здобуток заступника Міністра агрополітики Ольги Трофімцевої, яка чи не щотижня відвідує якусь країну, де веде перемовини про ринки збуту, розширення галузевої кооперації та спільні проекти. А кожен, хто приятелює із Ольгою в фейсбуці, напевне бачив протягом двох днів статуси в двох різних, часто віддалених одна від іншої країнах. І знає її хештеги #вжиквжик та #сондляслабаків.

*Ми не беремо на себе відповідальність за повноту картини, оскільки за цей період Ольга Трофімцева брала участь у понад 50 міжнародних виставково-ярмаркових заходах, конференціях та форумах. Організувала та провела понад 250 переговорів з керівниками профільних міністерств іноземних країн, представниками дипломатичних місій, іноземних делегацій та представниками ділових кіл.

Аграрний сектор України представлений як пріоритетний напрям співпраці в роботі практично кожної з 65-ти Міжурядових комісій з двостороннього співробітництва. Ольга Трофімцева активно долучається до цієї роботи, більше того за дорученням Уряду очолює Українські частини Комісій з Ліванською Республікою та Австрією.

Робочі органи з питань сільського господарства вже створені з такими країнами: КНР, Німеччина, Грузія, Білорусь, Туреччина, Франція, Угорщина, Нідерланди, Бразилія та Польща.

Плануються з: Грецією, Іспанією, ОАЕ, Катаром, Кувейтом, Індія, Ліван, Іран, Кенія.

ЄС загалом: розширення безмитних квот на експорт

agravery

Основні 6 завдань, якими буде займатися Мінагрополітики після його відділення від Мінекономрозвитку озвучив голова парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський.

Він назвав такі 6 завдань для майбутнього аграрного відомства, які зараз закладаються в нову структуру:

Перше — аналітикою і статистикою того, що відбувається на аграрному ринку. Виходячи з цього міністерство вдало чи невдало формувало програми дотацій, що стимулювати, а що не стимулювати.

Друге — зовнішніми ринками — тому що 90% того, що вирощують аграрії ми продаємо на експорт і це важливо. Але, насправді, ця робота була досить мінімальною, порівняно з тим, чим насправді займалося міністерство, тому що було багато держпідприємств, які входили до сфери управління МінАПК. І МінАПК займалось призначенням цих директорів, контролем, офіційними, неофіційними справами.

Третє — оскільки багато підприємств за підтримки МінАПК зараз готуються до приватизації, я особисто нічого не бачу там такого, що не можна відправити на приватизацію.

Четверте — нам цього року треба поміняти підхід, пов'язаний зі стимулюванням дотацій, не річними їх робити, а на 3−5 років програми. Таке розуміння було у мінекономрозвитку, і я думаю, у нового міністра чи економіки чи АПК таке розуміння також буде. Щоб воно було дійсно ефективним.

П’яте — це важлива робота, яку міністерство разом з Держпродспоживслужбою повинно проводити разом з зовнішніми ринками.

Шосте — земельна реформа. Є багато моментів, які йдуть, не дивлячись на зміни в Кабміні — Держгеокадастр активно проводить свою інвентаризацію, є багато законів, які треба доприймати, окрім земельного, який в найближчий час буде прийнято, що пов’язано з передачею повноважень на місцях. Сьогодні ми рекомендували включити в порядок денний законопроект, пов'язаний з приватизацією земель, які у постійному користуванні. Роботи буде багато.

Сольський додав, що до кінця березня можна очікувати розгляду у другому читанні законопроекту № 2178−10, який має відкрити ринок землі в Україні.

«Щодо 2178−10 лишилось 700 з чимось правок, і комітетських в тому числі, їх вкінці ставлять на голосування, таких менше 10-ти. Якщо ви дивились динаміку до того, то чисто математично до 28−29 березня може відбутись голосування по фінальній версії законопроекту. А які будуть інші фактори, які будуть впливати на це, спрогнозувати важко», — розповів керівник профільного комітету.

На запитання журналістів, хто буде новим аграрним міністром, Сольський відповів так: «Це питання вертикалі, є люди відповідні, хай вони вирішують. Щодо кандидатур — я достовірної інформації не можу дати. Є чутки, але хто конкретно буде очолювати міністерство — я не знаю».

agropolit.com

За останні два тижні травня ветслужба країни повідомила про чотири нові спалахи захворювання у домашніх господарствах, де містилося в цілому близько 800 свиней. По одному осередку зафіксували у Мазовецькому і Підляському воєводствах і два — в Люблінському.

Спалах в Мазовецькому воєводстві стався у господарстві, яке лежало на етапі припинення виробництва. На фермі залишалося тільки 28 свиней, і виконувалися всі вимоги біобезпеки. Однією з основних версій епізоотичного розслідування стало припущення про занесення вірусу посередниками, які скуповують тварин, так як хвороба виникла через кілька днів після візиту.

У Люблінському воєводстві осередки були розташовані в кількох кілометрах один від одного, що також наводить на думку про можливий вплив людського фактора на перенесення вірусу. Обидва господарства, що містили в сумі 676 голів, знаходяться в зоні з карантинними обмеженнями. У такій же зоні перебувала і Подляська свиноферма, де АЧС потрапила в стадо з 82-х тварин.

Нагадаємо, що польським господарствам, що утримують свиней і розташовані в зоні зараження або загрози, встановленої у зв’язку з появою спалаху АЧС, заборонено вивозити свиней з території ферм упродовж 40 днів. Цей термін може бути скорочений до 21-го дня, якщо на основі проведених відповідно до діагностичних інструкцій досліджень проб нові ознаки хвороби не знайшлися.

PigUA.info за матеріалами greenfront.su

У період з 26 квітня по 2 травня 2019-го року в Україні зафіксували 2 випадки африканської чуми свиней (АЧС). Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби. 

А саме:

27.04.2019 — в особистому господарстві громадянина с. Токи Підволочиського району Тернопільської області; 

30.04.2019 — в лісових угіддях Стороженецького УТМР (квартал № 70) Стороженецького району Чернівецької області, де було виявлено три трупи диких кабанів.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при відповідних районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

pigua.info