Навколо світу з Ольгою Трофімцевою: успіхи та спроби знайти ринки для продукції АПК

З 7 вересня в Україні зафіксували 3 нових спалахи африканської чуми свиней:

• в особистому підсобному господарстві громадянина у смт. Залізничне (Козятинський р-н, Вінницька обл.);
• в особистому підсобному господарстві громадянина у с. Ганнівка (Добропільський р-н, Донецька обл.);
• ПП СП «Успіх» (смт. Сарата, Саратський район, Одеська область).

У кожному випадку діагноз АЧС підтвердили лабораторно у ДНДІЛДВСЕ*, м. Київ.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

*ДНДІЛДВСЕ — Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Метою створення Фонду часткового гарантування кредитів є підтримка малих сільгоспвиробників шляхом надання гарантій за їх кредитними зобов’язаннями.

Про це повідомив заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький під час круглого столу «Як стимулювати та диверсифікувати діяльність підприємств аграрного сектору України? Сприяння інституційному розвитку, іпотечному кредитуванню та доступу до кредитів для малих фермерів після відкриття ринку землі», повідомляє прес-служба Мінекономрозвитку.

Захід відбувся за організації Київської школи економіки та за підтримки Програми ЄС і Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» у співпраці з уповноваженими державними органами. Серед учасників заходу — заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, представники Офісу Президента України, Київської школи економіки, облдержадміністрацій, Укрдержфонду, аграрних асоціацій, фінансових установ, проєкту USAID та міжнародні експерти.

«В питанні запуску ринку землі наголос — на дрібних фермерах, адже вони, на противагу середнім і великим підприємствам, мають обмежений фінансовий ресурс. Метою створення Фонду часткового гарантування кредитів є підтримка малих сільгоспвиробників шляхом надання гарантій за їх кредитними зобов’язаннями. Разом з тим, це має бути комплексна аналітична установа, яка приєднається до мережі сільськогосподарського дорадництва на рівні об'єднаних територіальних громад та консультуватиме фермерів на місцях. Прийняття відповідного законопроекту про створення Фонду передбачається у 2021 році», — зауважив заступник Міністра Тарас Висоцький.

За його словами, іншим дієвим інструментом полегшення доступу аграріїв до державної та інформаційної підтримки є Державний аграрний реєстр, закріплення якого на законодавчому рівні очікується на цьому тижні (законопроєкт № 3295).

Також учасники обговорили питання реалізації земельної реформи та забезпечення інструментами фінансової підтримки аграріїв, кредитування малих і середніх фермерських господарств після запуску ринку землі, спрощення доступу фермерів до фінансових ресурсів, державної підтримки фермерів, перспектив створення Фонду часткового кредитування.

Збільшення вимоги до локалізації для участі в державних закупівлях можна розглядати як велике джерело для підтримки українських виробників.

Про це зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко в інтерв'ю Ліга.Бізнес.

«Локалізація існує в усіх європейських країнах, у США. Про що мова: у змаганні між локальним та іноземним постачальником перевагу має отримувати компанія з локалізацією. Ясна річ, йдеться не про безумовну перевагу: ми ще дискутуємо підходи, щоб зберегти баланс — все-таки ми маємо угоду про асоціацію з ЄС, треба це враховувати. Але зараз цей баланс спотворений, причому не на нашу користь», — прокоментував Ігор Петрашко.

Міністр наголосив, що додатковий критерій локалізації буде вводитися, не міняючи системи Prozorro.

«Система буде продовжувати працювати у рамках діючих алгоритмів, щоб все відбувалося абсолютно прозоро, без жодного ручного управління. Але система повинна враховувати національні критерії. Наприклад, сплата податків. Чому компанія, яка сплачує податки в Україні не повинна мати жодного пріоритету перед конкурентом, який взагалі нічого не платить до нашого держбюджету, при цьому отримуючи від свого уряду кредит під нуль процентів на експорт? Це ненормально. Друге, для великих проєктів дуже бажано, щоб продукція збиралася/вироблялася в Україні. Є приклад Казахстану — чому у них є виробництво локомотивів GE, а до нас їх привозять? Тобто загальна ідея така: хочете отримати держзамовлення, платіть гроші до бюджету України», — роз’яснив Міністр.

За його словами, реформування системи не відбудеться миттєво, зміни будуть поступовими, для початку хотілося б дати сигнал.

Україна і Молдова мають найвищий ризик посухи в світі. Про це свідчать дані дослідження World Resources Institute (WRI). 

У рейтингу WRI були зібрані дані по 138 країнам, які складали з урахуванням трьох показників — сільськогосподарського, промислового і регіонального. Фахівці аналізували інтенсивність минулого посухи, наявність дефіциту води, ураження від посухи, чисельність населення, обсяг посівів і поголів'я худоби.

В першу п'ятірку антирейтингу увійшли Молдова, Україна, Бангладеш, Індія і Сербія.

Найбільш сприятливою ситуація є у Ісландії та Норвегії (Європа) і в Сенегалі (Африка).

Значна частина країн Африки не були проаналізовані через відсутність доступу до даних для аналізу. Також уточнюється, що країни, схильні до ризику посухи, не завжди повинні відчувати великий дефіцит води. Однак наслідки все одно можуть бути серйозними.

agropolit.com