Польща: новий сплеск вогнищ АЧС серед домашніх свиней

Основним продуктом в експорті українського м’яса Халяль за підсумками 2021 р. стала курятина.

Про це розповіла директор Центру Сертифікації «Халяль Глобал Юкрейн» Вікторія Нестеренко в колонці на AgroTimes.

«Найбільше партій халяльної курятини, виробленої сертифікованими підприємствами, було експортовано до Саудівської Аравії. Далі у рейтингу Азербайджан, Малі, Кувейт і Мальдіви. Значно збільшився імпорт української курятини В’єтнамом, а Киргизстан став новим імпортером. Цікавим є й той факт, що халяльну продукцію з України купують не лише країни арабо-мусульманського світу, а й деякі європейські, як, зокрема, Нідерланди та територія Гібралтар», — сказала вона, зазначивши, що майже 40 країн Африки і Близького Сходу купували торік українську курятину Халяль. 

Вікторія Нестеренко зауважила, що обсяги експорту минулого року у порівнянні з 2020 р., зменшилися мало не на 20%. 

«Хоча через подорожчання продукції це майже не вплинуло на фінансові показники», — додала вона, ну уточнивши суму, яку вдалося заробити українським експортерами. 

У той же час, зменшилися обсяги постачання української халяльної курятини й до Сінгапуру, Іраку, Афганістану та Лівії. Об’єднані Арабські Емірати у рейтингу на 12-му місці – туди 2021 року відвантажили вдвічі менше продукції, ніж позаторік. Разом із тим, гравців на цьому експортному напрямі побільшало, зокрема отримала реєстрацію компанія «Агро-Овен». 

За словами Нестеренко, щодо відвантажень охолодженого та замороженого м’яса яловичини Халяль, як порівняти з показниками 2020 р, обсяги виробництва й експорту 2021 року не мають вираженої динаміки. Ті виробники, що через пандемію припинили виробляти Халяль продукцію у 2019 році, на жаль, не відновилися. 

«Зупинився імпорт Халяль яловичини українських виробників до Казахстану, але натомість вдалося наростити експорт до Узбекистану. Стабільно експортувалася халяльна яловичина у Китай, а також готова продукція до Йорданії. Крім того, у четвертому кварталі 2021 р. було погоджено реєстрацію Житомирського м’ясокомбінату в ОАЕ, сертифікованого за стандартом країн Перської затоки – GSO 993:2015, завдяки чому на ринку Еміратів з’явилася халяльна українська яловичина», — підсумувала вона.

Україна за підсумками січня-листопада 2017 р експортувала 248,76 тис. т м'яса і субпродуктів птиці на суму $ 355,36 млн.

Про це свідчать дані ДФС.

Основними імпортерами українського м'яса птиці в звітному періоді були Нідерланди (на $ 70,66 млн), Єгипет (на $ 64,61 млн) і Ірак (на $ 36,49 млн). Експорт в ці країни склав 49,45 тис. т, 45,22 тис. т і 25,55 тис. т м'яса птиці відповідно.

Нагадаємо, що українські підприємства за січень-жовтень 2017 року виробили 831 тис. т свіжого та замороженого м'яса птиці.

www.poultryukraine.com

Ринок сирого молока в кінці року схоже переходить в «період тиші». Активізація зовнішньої торгівлі влітку та на початку осені дала можливість візуально розігнати ціни на молоко на внутрішньому ринку. Щоправда, в порівнянні з європейськими вони так і залишаються на третину нижчими.

Та вже з початку листопада, у зв’язку з погіршення світової кон’юнктури та перебоями в електропостачанні, ціновий тренд на молоко екстра ґатунку почав сповільнюватися, а в другій половині практично зупинився. Ціни на молоко вищого та першого ґатунків ще мали ефект підтягування.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Так, станом на 23 листопада середня закупівельна ціна на молоко екстра ґатунку склала 12,14 грн/кг без урахування ПДВ, що лише на 0,6% вище ціни першої декади місяця. Приріст в цей же період жовтня становив близько 2,5%. Ціновий діапазон в залежності від розміру партії коливався від 11,75 до 12,50 грн/кг.

Вищий ґатунок подорожчав на 1,27% в порівнянні з початком листопада — до 11,95 грн/кг. Ціновий коридор був у межах 11,75−12,30 грн/кг.

Перший ґатунок піднявся у ціні на 1,7% — до 11,59 грн/кг. Ціна на таке молоко коливалася від 11,27 до 11,90 грн/кг.

Середньозважена ціна трьох ґатунків піднялася на 1,1% — до 11,89 грн/кг.

Енергетичний тероризм нездорових сусідів залишається основною проблемою роботи молочної галузі та й економіки загалом. Це досить вагомий стримуючий фактор в роботі як молочно-товарних ферм, так і переробних заводів. Проте, не зважаючи на це попит на молоко наразі залишається активним. Гострої потреби в ньому немає, але й вільних партій також не передбачається. Саме тому, у грудні варто очікувати бокового тренду закупівельних цін на молоко та стабілізацію в розрізі ґатунків.

avm-ua.org

European Milk Board вважає, що ЄС вже зараз повинен мати антикризовий інструмент для зменшення негативних наслідків.

Всі ключові індикатори молочного сектора мають низхідний спіральний тренд. Наприклад, на цьому тижні індекс Global Dairy Trade впав на 3,9% після стійкого зниження протягом останніх тижнів. Подальше значне зниження цін також спостерігається на італійському ринку спотового молока. Вартість молока на вторинному ринку зменшилася майже на 7% в порівнянні з лютим. Ф’ючерси на молочні продукти на Європейській енергетичній біржі (EEX) також значно знизилися. Контракти за травень знизилися на 5,7% в середньому по всім товарам.

У ці важкі часи окремі учасники молочного ринку вже вживають заходів щодо обмеження наслідків кризи, викликаної коронавірусом. Наприклад, Mila, молочний завод в Південному Тіролі, недавно попросив своїх постачальників добровільно скоротити обсяги виробництва, щоб адаптувати поставки молока до цієї кризової ситуації.

За останні кілька днів стало ясно, що для ефективного вирішення виникаючих проблем все повинні діяти узгоджено. Недостатньо реакції окремих регіонів або здійснення заходів, що сильно відрізняються один від одного, які приймають різні установи. Ці заходи повинні бути спрямовані на всіх і користуватися широкою підтримкою — це єдиний спосіб поставити під контроль коронавірусну кризу. В Європі зв’язки вже настільки тісно переплетені, що окремі дії не можуть привести до значних результатів. Завдяки цим тісним зв’язкам — і це добре — є всеосяжні інститути ЄС, які в змозі реально здійснити антикризові дії в молочному секторі.

СПІЛЬНІ антикризові заходи в молочній галузі

Ситуація: У багатьох регіонах кількість молока, виробленого на фермах, занадто велика для існуючої переробки та ємності ринку. Поширення коронавірусу призводить до серйозних труднощів в закупівлях і логістиці в переробній промисловості. Це посилюється нестачею персоналу, а також падінням попиту на певні продукти.

Ефективний спосіб принести реальне полегшення: активно знижувати тиск, викликаний надмірними обсягами молока в ЄС.

Для цього: Європейська комісія НЕГАЙНО повинна почати підготовку до запуску схеми добровільного скорочення обсягу виробництва, як це передбачено Програмою відповідального ринку. Оскільки ситуація продовжує погіршуватися, скорочення обсягів повинно бути активоване негайно.
Таким чином, фермери СПІЛЬНО скоротять виробництво на своїх фермах.

При таких узгоджених діях, скоординованих на рівні ЄС, можна потім адаптувати обсяги виробництва до поточних обставин. Це допоможе контролювати економічні наслідки.

І не робіть помилки: час діяти — зараз. Якщо сільськогосподарське виробництво не відреагує, існує дуже високий ризик того, що в усьому секторі настане глибока криза. Навіть після того, як наслідки коронавірусу на здоров’я людей почнуть зменшуватися, економічний негативний вплив продовжиться. В умовах масштабної молочної кризи 2016 року схема добровільного скорочення виробництва була запущена занадто пізно. Ця критична помилка не повинна повторитися в контексті нинішньої кризи. Тому що сільське господарство і його продукція необхідні для існування всіх громадян ЄС.

Створення необхідних інструментів на рівні ЄС

Програма відповідального ринку як інструмент для сільськогосподарського сектора повинна бути частиною політичного інструментарію ЄС для жорсткої боротьби з подіями, такими як пандемії або економічні і політичні ембарго (наприклад, російське ембарго), а також майбутні наслідки Brexit. Не завжди можливо заздалегідь передбачити такі події, але можна відповідним чином реагувати, як тільки вони стають реальністю.

Тому європейські молочні фермери настійно закликають політиків ЄС: поточна реформа Єдиної сільськогосподарської політики повинна використовуватися для оснащення екстреного реагування ЄС правильними інструментами — НЕ субсидіями, а антикризовим інструментом — Програмою відповідального ринку!

ІНФАГРО за матеріалом European Milk Board