В Україні імпорт свинини перевищує експорт у 25 разів

Україна за 2017 р експортувала 88,58 тис. т яєць на суму $ 68,64 млн.

Про це свідчать дані УКРІНФОРМ.

Відзначається, що в грудні експорт яєць склав 8,34 тис. т.

Основними імпортерами українських яєць в 2017 р є ОАЕ (на $ 42,34 млн), Ірак (на $ 11,9 млн) і Катар (на $ 4,95 млн). Експорт в ці країни склав 38,39 тис. т, 15,36 тис. т і 6,38 тис. т яєць відповідно.

Нагадаємо, що за підсумками 2016 року експорт яєць з України склав 50,68 тис. т.

www.poultryukraine.com

Закупівельні ціни на молоко на початку липня розвивалися в різнонаправленому тренді. На ринок продовжують тиснути ціни на виробничі ресурси. Водночас підтримку надає активний експорт молокопродуктів.

Про це повідомляє Асоціація виробників молока.

Так, закупівельні ціни на молоко екстра ґатунку в середньому зросли на 7 коп. — до 10,64 грн/кг без урахування ПДВ. Ціновий коридор коливався від 9,50 до 11,15 грн/кг залежно від регіону та особливо від обсягу партії. Водночас ціни на молоко вищого ґатунку опустилася на 1 коп. — до 10,02 грн. Обвалилося в ціні молоко першого ґатунку — мінус 11 коп. — до 9,80 грн/кг.  

«Як результат, середньозважена ціна на молоко трьох ґатунків опустилася на 2 коп. — до 10,15 грн/кг. Це на 39 коп. нижче довоєнного рівня», — зазначає аналітик АВМ Яна Лінецька.

На думку експерта, зростання експорту молочних продуктів на третину мало б давати більшу підтримку цін. Щоправда, переробники готові піднімати ціни лише на молоко екстра якості. При цьому намагаються здешевити його в сегменті сортів нижчої якості та молока від населення, якого в переробці останнім часом стало більше.  

Лінецька пояснює, що високі ціни на паливо (+71% від початку війни) значно підвищили собівартість нового врожаю грубих кормів, які є основною складовою раціону корів. Водночас падіння цін на зернові та олійні на внутрішньому ринку залишили фермерів без обігових коштів, і вирішення цієї проблеми в найближчій перспективі не очікується. Основний збут зазвичай вони робили в кінці лютого-березня і цьогоріч не встигли через війну. При цьому посівна кампанія цього року була в рази дорожчою, ніж торік.  

За даними асоціації, більшість господарств на підконтрольних Україні територіях намагаються не скорочувати поголів’я корів, а лише надої, тобто витрати на утримання худоби залишаються високими на тлі значно нижчих обсягів реалізації. 

«Якщо ринкові умови не будуть змінюватися в найближчій перспективі, фермери будуть вимушені коригувати розмір стада, адже утримувати його за рахунок нового врожаю, собівартість вирощування якого вже на 70-80% вища від попереднього року, не передбачається можливим», — наголошує експерт.

agroportal.ua

Рентабельність виробництва тваринницької продукції в 2017 р. в Україні прогнозується на рівні 14,6%, що майже вдвічі перевищить показник 2016 року (7,7%).

Про це заявив директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Юрій Лупенко, йдеться в повідомленні ННЦ «ІАЕ».

За його словами, в цьому році прибутковим буде виробництво великої рогатої худоби, свинини, птиці та молока.

Очікується, що вперше за час незалежності України стане рентабельним виробництво м'яса ВРХ. За попереднім прогнозом вчених Інституту аграрної економіки, внаслідок різкого зростання цін на внутрішньому ринку його рентабельність в 2017 р. може скласти 6,7% проти торішнього показника в -24,8%.

Буде зберігатися тенденція збільшення прибутковості виробництва м'яса птиці (без промислової переробки). Його рентабельність зросте до 17,3% - майже в 3,5 рази проти 5% в минулому році, а також прибутковість свинини, виробництво якої в минулому році була збитковою (-4,5%), в 2017 р складе 13,4%, вважає експерт.

Крім того, рентабельність виробництва молока збільшиться до 20,6% проти 18,2% в минулому році.

«Внаслідок прогнозованого зростання собівартості яєць на 20% при незначному зменшенні (-2,1%) ціни їх реалізації виробництво цього виду тваринницької продукції в 2017 р. стане збитковим. Його рентабельність прогнозується на рівні 13,2%. Це перший з 2006 р. випадок збитковості виробництва яєць. Тоді його рентабельність склала -6,8%», — зазначив Лупенко.

milkua.info

Молочна галузь на фоні кризи переживає трансформацію з дрібнотоварної та низькоефективної у промислову, високоефективну та інтегровану на рівні «виробник — переробник». Україна входить до нової ери високопродуктивних молочно-товарних ферм.

Таку думку висловила генеральний директор «Асоціації виробників молока» Ганна Лавренюк під час онлайн-заходу в рамках EuroTier Digital на тему: «Сучасне тваринництво — потенціал для інвестицій в Україні», пише agroportal.ua.

«Молочне скотарство є головним джерелом надходження коштів до бюджету, оскільки близько 12% всіх працюючих у сфері сільського господарства — люди, які залучені в молочне виробництво, і близько 11% всього валового сільгоспвиробництва складає молочна продукція. Також один працівник молочно-товарної ферми генерує робочі місця як мінімум для 10 працівників суміжних галузей і кожен 1 млн т сировини — це близько 1 млрд грн надходжень до бюджетів у вигляді податків із зарплат людей, які працюють на фермі», — зазначає Ганна Лавренюк.

За її словами, розвитку молочного скотарства заважає відсутність кадрового потенціалу та кормової стратегії.

«У 2020-му вперше за останні 20 років ми зіткнулися з тим, що аграрії в південних регіонах не змогли виростити грубі корми, а східні області змогли заготовити лише 40% від їхньої потреби до наступного сезону. Кліматичні кризи не зникнуть, і до 2050 року зона Степу пошириться майже на 70% України», — пояснює Ганна Лавренюк.

Експерт додала, що для виходу української молочної продукції на зовнішні ринки потрібно формування великих партій продукції стабільної якості. І цього ніяк не досягти без потужних, сучасних, ефективних ферм у кооперації з переробними підприємствами.

«За оцінками Світового банку, для того щоб Україна зайняла нішу на зовнішньому ринку, має бути створене переробне підприємство потужністю не менше 500 тис. т молока/рік. Потрібно забезпечити необхідну сировинну базу — не менше 10 промислових молочно-товарних ферм потужністю утримання від 10 тис. корів із відповідним земельним банком», — зазначає Ганна Лавренюк.

Вона додала, що Україні потрібна потужна стратегія розвитку молочної галузі до 2040 року з ключовими факторами, які сконцентровані навколо розвитку кадрового потенціалу, залучення передових технологій, розвитку кооперації у питаннях виробництва і торгівлі, розвитку генетичного потенціалу в молочному скотарстві на національному рівні.