Собівартість нового врожаю скоротить поголів’я корів

Комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав законопроєкт 4397 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері ідентифікації та реєстрації сільськогосподарських тварин».

Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

«Даний законопроєкт дасть змогу реалізувати основні стратегічні завдання у сфері охорони здоров'я населення, контролю епізоотичної ситуації в державі, забезпечення населення країни безпечними для здоров'я продуктами харчування тваринного походження, а також забезпечення конкурентоспроможності тваринницької продукції на європейських та світових ринках», — зауважив він.

Виробництво яловичини піддається все більшому контролю щодо його впливу на навколишнє середовище. Також дедалі більше уваги звертають на благополуччя тварин. Виробники реагують на запит споживачів на більш сталі методи господарювання.

Згідно з останнім звітом Rabobank, за останні 12 місяців оцінка ланцюгів поставок яловичини з точки зору стійкості зросла. Старший аналітик ринку м’яса Ангус Гідлі-Бейрд вважає, що темпи змін у цьому секторі найближчим часом пришвидшаться.

Запити на ринку і надалі залишатимуться головним рушієм змін у більшості куточків світу, підтримуючи дії урядів, громадських організацій, груп впливу, а також інвесторів.

Основні зміни відбулися у виробництві яловичини в Новій Зеландії та Австралії, і, швидше за все, способи господарювання продовжуватимуть вдосконалюватися, оскільки пропозиція посилюється через збільшення попиту на азійських ринках. Тим часом, зниження цін на яловичину на американському ринку в поєднанні з постійною пропозицією буде спричиняти повільний темп змін у регіоні.

Бразилія також збільшує виробництво яловичини завдяки збільшенню обсягів експорту до Китаю та Близького Сходу, але пожежі в Амазонії можуть вплинути на угоду між ЄС та країнами Меркосур. Наразі Франція, Ірландія та Фінляндія висловили бажання відмовитися від цієї угоди.

Meat-Inform

Одним з пріоритетів України є розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри до стандартів безпеки продовольчих продуктів.

Про це заявив Президент Володимир Зеленський у відеовиступі на Саміті ООН з продовольчих систем у Нью-Йорку (США), повідомляється на сайті глави держави.

«Україна є одним із глобальних лідерів на ринку продовольства. Ми усвідомлюємо свою відповідальність у гарантуванні продовольчої безпеки. Україна — надійний партнер і навіть у найбільш панічні періоди поширення COVID-19 не створювала жодних обмежень для постачання продуктів харчування», — зазначив Президент.

За його словами, наша країна усвідомлює, який внесок може зробити в забезпечення більш сталого та справедливого споживання, і активно працює над цими завданнями.

«Нашим пріоритетом залишатиметься розвиток системи ефективного сільського господарства та формування глобальної довіри щодо застосування напрацьованих стандартів безпеки продовольчих продуктів. Важливим є подальший сталий розвиток національних продовольчих систем. Маємо значний потенціал для збільшення своєї ролі у формуванні сталого постачання харчової продукції», — наголосив Президент.   

Володимир Зеленський нагадав, що Україна вже здійснила низку важливих і успішних кроків на шляху реалізації цього амбітного плану. Зокрема, наша країна приєдналася до Комітету з всесвітньої продовольчої безпеки та очолила Міжнародну раду по зерну. Крім того, з 1 липня в Україні запрацював повноцінний ринок землі.

Також, за його словами, серед пріоритетів напрацьованого в Україні проекту національної дорожньої карти трансформації продовольчих систем — ініціатива «Здорове харчування для всіх».

Серед інших важливих завдань Зеленський назвав рух у бік кліматичної нейтральності виробництва. На думку глави держави, цієї мети реально досягти у горизонті 2050 року. 

«Однак її досягнення не повинне перетворитися на надмірні субсидії для заможних аграріїв із розвинутих країн. Допомогу мають отримувати ті, хто справді цього потребує: фермери з країн, що розвиваються. Кліматична політика не повинна призводити до подальшої економічної нерівності», — наголосив Володимир Зеленський.

Крім того, переконаний Президент, необхідно зміцнювати внутрішній ринок і стимулювати експорт.

«Наша мета на цьому шляху — забезпечення продовольчої безпеки, перехід до стійких моделей виробництва та збуту, а також розвиток необхідних фінансових інструментів», — зазначив глава держави.

В Україні напрям м’ясного скотарства не є досить популярним, проте, лідери галузі активно експортують живу худобу до широкого кола країн. Так, наприклад, підприємство «Баффало», що входить до складу агропромислового холдингу МХП, продає велику рогату худобу до 6 країн: Саудівської Аравії, Лівану, Молдови, Йорданії, Єгипту та Узбекистану.

«Підприємство «Баффало», що спеціалізується на вирощуванні бичків, розташоване на Волині. Засноване воно в 2006 році, до складу агрохолдингу увійшло вже через рік після створення. Спеціалізується на розведенні таких порід, як шароле, лімузин, герефорд, абердин-ангуська, симентальська і волинська м’ясна», – повідомляє Latifundist.com з посиланням на МХП.

Річні обсяги експорту від «Баффало» складають близько 5,5 тис голів. Компанія займає друге місце за поголів’ям м’ясної ВРХ в Україні. На першому ж місці – «Агрікор Холдинг» з поголів’ям близько 6 тис. Також порівняно великими гравцями на українському ринку м’ясної ВРХ є Ukrlandfarming з близько 5 тис. голів ВРХ та «Ратнівський аграрій» (більше 2 тис. голів ВРХ м’ясних порід).

Meat-Inform