До Державного реєстру потужностей внесено відомості 235 тисяч операторів харчових продуктів

На півночі Фінляндії завдяки фінансовій підтримці ЄС запустили проект по відродженню рідкісної зараз породи лапландських корів.

Білі лапландські корови за розміром менше інших порід, проте на їх самооцінку це ніяк не впливає. Господиня молочної ферми Хелена Імпійо добре знайома з норовливим характером цих тварин.

«Найчастіше лапландські корови стають ватажками в стаді. При цьому вони дуже чутливі і вимагають ніжності і уваги. Практично так само, як собаки. Вони страшенно вибагливі і вимагають особливого ставлення, інакше — образи неминучі», — розповідає власниця молочної ферми Хелена Імпійо.

Якщо ображена корова не дає себе доїти, то повернути її розташування можна, наприклад, обнявши її і погладивши. Також сприяють налагодженню взаєморозуміння лакричні і шоколадні цукерки, які корови цієї породи дуже люблять. Мабуть тому їх молоко набагато солодше і смачніше ніж молоко інших порід корів.

«Молока лапландські корови дають менше, ніж інші, однак воно солодше і смачніше. У ньому високий відсоток жиру і протеїнів. А вміст в ньому амінокислот корисний для організму людини», — заявляє Пяйві Соппела, керівник проекту Lappari.

Головним мотивом проекту, який фінансується з бюджету ЄС є занепокоєння про зникнення породи. Лапландських корів залишилося менше двох сотень. Але переробники не виключають використання такого молока в якості сировини для виготовлення, наприклад, морозива. Уже є перші заявки на поставки сировини.

Підготовленно milkua.info за матеріалами Yle

В Україні перебуває короткострокова місія експертів Європейського Союзу щодо оцінки системи державного контролю, комплексу заходів та підготовки нашої держави до боротьби з заразним вузликових дерматитом (ЗВД) великої рогатої худоби (ВРХ) у випадках занесення цього захворювання на територію країни.

3 квітня 2018 року, з експертами місії зустрівся Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа та представники Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини. Українська сторона представила європейським колегах структуру Держпродспоживслужби, основні функції та обов’язки, законодавчу базу, а також обговорили загальну ситуацію та розповсюдження ЗВД ВРХ у світі.

Під час переговорів був обговорений світовий досвід боротьби із ЗВД та різні системи управління ВРХ, питання ідентифікації тварин та реєстрації ферм на місцях, а також забезпечення вакциною, засобами діагностики тощо.

Голова Держпродспоживслужби зазначив, що Україна дуже чітко усвідомлює всі ризики у випадку занесення на територію України заразного вузликового дерматиту, тому за останній рік було вжито ряд заходів. Зокрема, за його словами, було розроблено та прийнято Інструкцію з профілактики та боротьби із заразним вузликовим дерматитом великої рогатої худоби, розроблено програму моніторингу за ЗВД, закуплені інсектоакарицидні препарати для профілактики цього захворювання, планується проведення закупівлі тест—систем ПЛР, формується реєстр вакцин. Для недопущення збудника на територію України введено обмеження на ввезення живих тварин з країн, де було зафіксовано ЗВД. Також велика увага приділяється роз’яснювальній роботі. Для працівників ветеринарної галузі, великих товарних господарств були проведені семінари та тренінги з питань профілактики та боротьби з ЗВД.

«Під час роботи місії ми маємо можливість зі сторони побачити ситуацію щодо нашої готовності запобігати ЗВД, а також отримати безцінний практичний досвід тих країн, які уже зіткнулися з цією проблемою», — наголосив Володимир Лапа.

У рамках короткострокової місії експертів ЄС також буде проведено зустріч у Державному науково—дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно—санітарної експертизи та семінар для інспекторів та лабораторних спеціалістів. Крім того, представники місії відвідають одну із молочних ферм у Київській області.

Місія працюватиме в Україні з 3 по 6 квітня 2018 року. За результатами роботи під час підсумкової зустрічі з керівництвом та спеціалістами Держпродспоживслужби експерти місії нададуть українській стороні свої рекомендації з цього питання.

consumer

За рік, з серпня 2019 по серпень 2020 року в Україні подешевшала свинина і курятина, а от ціни на яловичину, м’ясопродукти та сало зросли, повідомляє видання AGRI-GATOR з посиланням на дані Державної служби статистики.

За підсумками минулого місяця, середня ціна свинини в Україні склала 119,51 грн за кілограм, це на 1,7% менше, ніж у серпні 2019 року. Курятина (філе) подешевшала на 20,3% і вартувала в середньому 87,39 грн за кілограм. А от ціна на тушки курей знизилась менш помітно – на 16,1% до 52,18 грн за кілограм.

У той же час, яловичина за рік подорожчала на 9,5%. У серпні середня ціна на цей вид м’яса в Україні склала 142,59 грн за кілограм.

Сало в середньому вартувало 73,27 грн за кілограм, що на 0,7% більше, ніж у серпні минулого року. Що ж до м’ясопродуктів, то ковбаса варена першого ґатунку подорожчала на 2,1%. Середня ціна на цей продукт в серпні склала 99,49 грн за кілограм.

Meat-Inform

Про те, що планують вітчизняні виробники свинини у листопаді та з якою проблематикою зіштовхуються, дізнавалися спеціалісти Асоціації «Свинарі України».

На початку листопада Асоціація «Свинарі України» провела регулярний моніторинг настроїв та очікувань вітчизняних свиногосподарств. До вибірки увійшли 111 підприємств з різних регіонів країни, чиє маточне поголів’я на початку року складало близько 200 тис. гол.(близько 90% промислових свиноматок) чи 2,5 млн свиней (≈70% загального промислового поголів’я).

«Опитування показало, що близько 78% респондентів (1,5 млн гол.) підтримують стабільну роботу підприємств. У тому числі ― 5 підприємств (≈10% промислового свинопоголів’я на початок року), які знаходяться в окупації чи на наближених до зони бойових дій територіях. Решта операторів поступово реалізують плани подальшого розвитку: - 6% респондентів (загальне поголів’я близько 330 тис. гол.) нарощують виробництво свинини за рахунок виходу відгодівлі на планові потужності; - 6% опитаних підприємств (понад 160 тис. гол.) планують заміну чи збільшення маточного поголів’я, половина з них частково закупила реммолодняк; - 4% ферм (близько 330 тис. гол.) наразі реконструюють чи будуть нові виробничі приміщення; - 3 компанії мають плани перезапуску виробництва», - констатують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

Асоціація «Свинарі України»