Цьогоріч Україна повністю втратила дві породи свиней

За рік Україна збільшила експорт м’яса птиці на 43%. Про це свідчать дані аналітичного відділу Ради з питань експорту продовольства (UFEB), передає УНН.

Так, у лютому 2019 року українські птахівники поставили за кордон 63,9 тис. тонн продукту, що на 43% більше, аніж у лютому 2018 року. У той же час, експорт свинини становив лише 0,14 тис. тонн, експорт яловичини — 6,05 тис. тонн. Вітчизняні виробники свинини просіли з експорту на 69,6%, яловичини — на 12,4%.

Річний імпорт курятини також виріс, але не суттєво. В цілому в лютому в Україну завезли 21,8 тис. тонн м’яса птиці, що на 5,8% більше, ніж у 2018 році.

Для порівняння, імпорт свинини в Україну збільшився одразу на 440,5%, імпорт яловичини — на 33,3%.

Також, за рік Україна суттєво наростила виробництво м’яса птиці — на 6,6% — до 216,8 тис. тонн. За цей же час Україна виробила всього 123 тис. тонн свинини і 33 тис. тонн яловичини. Річний приріст виробництва свинини сягнув 1,4%, яловичини — лишився на рівні минулого року.

Джерело: УНН

Канадське агентство з інспекції харчових продуктів (CFIA) додала до списку продуктів зі свинини, що відкликаються продукцію ще двох компаній-виробників. Нагадаємо, компанії відкликають продукти зі свинини останнім часом після розслідування, пов’язаного зі спалахами кишкової палички в провінції Альберта.

CFIA повідомило, що продовжує проводити перевірки харчових продуктів і відзначило, що дослідження безпеки харчових продуктів може привести до відкликання інших продуктів. Число підтверджених випадків захворювання кишковою паличкою в провінції Альберта за результатами лабораторних досліджень збільшилося з 34 до 36. Канадська влада повідомила про один смертельний випадок через інфекцію E.coli.

PigUA.info за матеріалами meatinfo.ru

Удосконалення державної програми «5-7-9», які відбулися наприкінці минулого року, дозволять користуватися нею середньому бізнесу.

Про це в ефірі одного з українських телеканалів заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко, йдеться у повідомленні міністерства.

За його словами, зміни передбачають підвищення максимального рівня річного доходу до еквіваленту € 20 млн.

«Ми практично пішли ще й у середній бізнес. Ми ввели градальну систему: для більших підприємств — менший відсоток, для менших підприємств — трохи більший відсоток, який може компенсуватися», — прокоментував міністр.

Крім того, було:

лібералізовано умови кредитів;

послаблено вимоги щодо збереження робочих місць і заробітної плати;

встановлено пільгові умови для представників бізнесу з медичного виробництва, торгівлі та оборотного капіталу до 3%;

врегульовано питання можливості поєднання різних видів державної підтримки.

Також міністр акцентував увагу на новому інструменті, який був впроваджений у кінці минулого року, а саме — на портфельних гарантіях.

«Із 5 млрд грн портфельних гарантій минулого року 3,8 млрд грн вже передано банкам. І банки в першому і другому кварталі зможуть розширити програму кредитування», — додав Ігор Петрашко.

У Східній Європі (зокрема, Україні та Росії) циркулює «африканка» генотипу ІІ. Це підтверджують дані міжнародних експертів — Клауса Депнера, Аго Пертеля, Вітторіо Губерті, оприлюднені у жовтні 2016-го (джерело: www.asf.vet.ua).

Чим він відрізняється від генотипу І? І, який вплив це може мати на алгоритм протидії АЧС — пояснив Володимир Поліщук, національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог.

«Встановлено, що із 22 секвенованих, на сьогодні, фрагментів гену p72 Арбовірусу АЧС — Генотип І циркулював в Європі, Південній Америці, Карибському басейні і Західній Африці. Генотип ІІ — в східній і південній частині Африки. Генотип VIII — обмежився чотирма країнами Східної Африки.

Висококонтагіозні (надзвичайно заразні) генотипи вірусу африканської чуми свиней характеризуються високим ступенем заразності та майже 100% смертністю свиней (в Україні реєстрували спалахи у 1982 року в Одеській та Миколаївській областях). Так, якщо збудник АЧС потрапляв у господарство вранці, то вже до вечора всі свині в приміщенні перезаражувалися, за кілька діб мали клінічний прояв і майже всі гинули», — повідомив експерт.

Генотип ІІ — менш контагіозний і проявляється дещо інакше. Низька заразність збудника, за словами пана Поліщука, є підставою для зміни у підходах протидії АЧС в Україні:

«Сьогодні в Україні при боротьбі з АЧС застосовують метод „стемпінг-аут“. Тобто, всіх сприйнятливих тварин (навіть якщо вони здорові) в зоні захисту (радіусом не менше 3 км, але не більше 20 км) за інструкцією забивають і спалюють.

При низькій чи середній ступені контагіозності збудника рекомендовані інші підходи — знищуються лише хворі тварини, а умовно-здорові підлягають щоденному нагляду упродовж інкубаційного періоду. Якщо, за цей час, збудник себе не проявив, це означає, що тварини здорові і потреба їх знищення відпадає».

Детальніше про особливості протидії інфекціям з різним ступенем контагіозності, підстави для зменшення тиску на бізнес і послаблення соціальної напруги пов’язаної з АЧС в Україні Володимир Поліщук розповість в рамках свого виступу під час ІХ Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство», який відбудеться 6 червня 2017-го у ВЦ «АККО Інтернешнл», Київ.