Україна: можливість змінити підходи до боротьби з АЧС

На українському молочному ринку ситуація досить складна.  І складною вона буде ще довго. 

Цього року великі проблеми будуть вже не тільки у переробників, як це було досі, а й у виробників сировини.  До недавнього часу прибутковість виробництва молока в країні була досить високою.  А ось у другому кварталі деяким аграріям-молочникам можливо навіть доведеться попрацювати без прибутку.  Ціни на сире молоко знижуються, а собівартість його виробництва зростає (подорожчали корми).  Після тривалого періоду відмінних заробітків змиритися з цим важко.

Зараз на українському молочному ринку відбувається наступне:

Зростає пропозиція сировини за рахунок молока, виробленого в господарствах населення.  При цьому закупівельні ціни знизилися, але поки не настільки, щоб масово виробляти продукцію для експорту.

Після суттєвої активізації продажів в березні, помітно знизився внутрішній попит майже на всі молокопродукти.  Слід зазначити, що падіння попиту було б більш істотним, якби в Україну не повернулися з Європи сотні тисяч трудових мігрантів, збільшивши кількість потенційних споживачів.

 Закриття каналів збуту HoReCa і ринків підірвало бізнес ряду операторів, що мали налагоджені канали реалізації для цих категорій споживачів.

Внаслідок рецесії світових ринків, обвалилися ціни зовнішнього попиту на експортоорієнтовані товари.  Зовнішні продажі зараз беззбиткові в основному лише при поставках в пострадянські країни, і то вже не по всіх товарах.

Незважаючи на березневу девальвацію гривні, імпорт молокопродуктів продовжує збільшуватися.  У першому кварталі поточного року ввезення більшості товарних позицій у багато разів вище показників 2019 року.

ІНФАГРО

7 грудня у Польщі стартував страйк працівників сільського господарства. Акція протесту, в якій, за словами організаторів, можуть взяти участь близько 3 тис. фермерів, є відповіддю на кризову ситуацію, що склалася в галузі тваринництва через АЧС. Бездіяльність влади в цьому питанні завдала багатомільйонних збитків селянам, багато підприємств опинилися на межі банкрутства.

У листі, направленому напередодні прем’єр-міністру країни Беате Шидло, аграрії вимагають:

відставки міністрів сільського господарства та навколишнього середовища Кшиштофа Юргеля і Яна Шишко;

об’єднання згаданих міністерств в одне відомство;

вироблення ефективної кредитної політики для фермерських господарств;

ліквідації АЧС у Польщі шляхом санітарного відстрілу диких кабанів;

відмови від масової ліквідації сімейних свинарських підприємств;

створення платформи закупівель готової продукції тваринників.

Загальнонаціональна акція протесту триватиме до 15 грудня і носитиме попереджувальний характер. Якщо уряд не виконає висунуті профспілкою вимоги, страйкарі планують перейти до рішучіших дій: розіб’ють наметове містечко в будівлі міністерства та заблокують всі під’їзди до столиці.

PigUA.info за матеріалами myaso-portal.ru

Україна займає 5-у позицію в рейтингу найбільших експортерів пшениці в світі за підсумками 2020 р. поступаючись лише Російській Федерації, США, Канаді та Франції.

Про це йдеться в повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Основними країнами-імпортерами української пшениці є Єгипет (11% українського експорту), Індонезія (10%) і Бангладеш (5%).

На кожному з перерахованих ринків в 2020 р. українські постачальники займають лідируючі позиції. Структура імпорту пшениці в розрізі основних країн-постачальників виглядає наступним чином:

- Єгипет: Російська Федерація (62%), Україна (23%), Франція (6%);

- Індонезія: Україна (26%), Аргентина (26%), Канада (23%);

- Бангладеш: Російська Федерація (35%), Україна (27%), Канада (21%).

«Пшениця має найбільші обсяги торгівлі в світі серед зернових і вони постійно зростають. Тому і надалі дана культура залишатиметься однією з ключових в експортному портфелі України », - прогнозують аналітики.

ptichki.net

Кабінет міністрів України вніс зміни до постанови (№ 1102 від 25 серпня 2004 р.) щодо надання безвідсоткових кредитів сімейним фермерським господарствам без набуття статусу юридичної особи, збільшивши фінансування і строк кредитування удвічі — до 1 млн грн до 10 років.

Як говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України, на наступний рік на цю програму підтримки закладено суму в 100 млн грн з можливістю збільшення бюджету.

«У рамках відкриття ринку землі безвідсоткові кредити сімейним фермерським господарствам без статусу юридичної особи для купівлі сільськогосподарських земель є вагомим внеском уряду для підтримки малих фермерів. У сімейних фермерських господарств здебільшого відсутня кредитна історія, що стає перепоною для залучення коштів через банківські установи. Ці кредити будуть спрямовані на купівлю до 20 га землі сільськогосподарського призначення через Укрдержфонд», зазначили у міністерстві.

Кабінет міністрів України постановою визначив:

- зміни підходу до розподілу коштів між регіонами для надання фінансової підтримки на поворотній основі;

- збільшити розмір фінансової підтримки до 1 млн грн на одне фермерське господарство;

- сімейним фермерським господарствам без набуття статусу юридичної особи надати фінансову підтримку для придбання землі сільськогосподарського призначення;

- процедуру перерозподілу коштів, якщо фермерське господарство-переможець конкурсу відмовляється від фінансової підтримки або укласти договір неможливо;

- надання безповоротної фінансової підтримки фермерським господарствам через Укрдержфонд.

agroportal.ua