Нові вимоги до маркування продукції можуть негативно вплинути на бізнес, — ЄБА

Команда дослідників з Університету Токіо довели, що годівля свиней відходами виробництва японського алкогольного напою Сьотю знижає стрес свиней і покращує смак свинини.

Сьотю — дистильований напій, популярний в Японії з вмістом алкоголю від 20 до 40%. Виробляють його з ячменю, картоплі, рису, пшениці або інших крохмалистих інгредієнтів. Залишкову мішанку зазвичай утилізують як промислові відходи, але нещодавнє дослідження зосередилося на старішій технології переробки.

Так, у ході експерименту 6 свиням віком від 3 до 6 місяців згодовували стандартний раціон з додаванням відходів виробництва напою (висушена суміш ячменю, плісняви і дріжжів). Виявилося, що тварини були здоровішими за контрольну групу, яка отримувала тільки стандартний раціон. Крім того, в піддослідних свиней зафіксували нижчий рівень кортизолу (гормон стресу) в організмі, тобто тварини були більш розслаблені.

Оскільки свині були менш схильні до стресу, їхнє м’ясо було смачнішим, соковитішим і ароматнішим, ніж в контрольної групи. Учасники проекту дійшли висновку, що саме харчова добавка таким чином вплинула на настрій тварин і якість свинини.  

PigUA.info за матеріалами newatlas.com

Постачальник кормової сировини Sonac розкрив, що почав здійснювати продаж переробленого тваринного білка (PAP) свинячого походження декільком птахівницьким підприємствам у Нідерландах та Німеччині. ЄС запровадив заборону використання переробленого тваринного білка у складі комбікормів після спалаху коров'ячого сказу в 2001 р. У 2013 р. заборона була знята щодо кормів для аквакультури. Торішнього серпня європейський регулятор також дозволив застосування переробленого тваринного білка у раціоні харчування птиці та свиней. Тим не менш, поки що не було інформації про те, що будь-які компанії відновили практику використання переробленого тваринного білка.

За матеріалами Feed Navigator

20 жовтня в м. Умань відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансової політики і банківської діяльності, в якому взяв участь голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун. Депутати погодилися з головою ВАР, що державна фінансова допомога для аграрного сектору є питанням економічного розвитку всієї держави, тому комітет вирішив створити спеціальну робочу групу, яка працюватиме над оптимізацією фіндопомоги та відповідними пропозиціями до держбюджету 2018 року.

Під час засідання Андрій Дикун наголосив на необхідності зберегти суму державних дотацій для агросектору, як мінімум, на рівні 2017 року — 4 млрд грн, та ознайомив народних депутатів з пропозиціями ВАР та ключових аграрних асоціацій країни виділити на державну допомогу тваринницькій галузі 700 млн грн, а на програму часткової компенсації закупівлі вітчизняної сільськогосподарської техніки — 500 млн грн.

Нагадаємо, Кабінет міністрів пропонує виділити в державному бюджеті на дотації 2 млрд грн, на програму допомоги тваринництву — 2,3 млрд грн, а на компенсацію закупівлі сільськогосподарської техніки — 945 млн грн. Аграрні асоціації пропонують оптимізувати цей проект бюджету. Зокрема, переспрямувати на програму дотацій 1,6 млрд грн з фіндопомоги тваринництву (компенсації будівництва тваринницьких комплексів) та 400 млн грн з компенсацій на аграрну техніку.

За розрахунками профільних аграрних асоціацій, за згаданою спеціальною програмою держдопомоги із запропонованих урядом 2,3 млрд грн тваринники зможуть освоїти не більше 700 млн грн, а, щоб повністю вибрати 945 млн грн на компенсацію закупівлі аграрної техніки, її вітчизняне виробництво має зрости мінімум у 2,5 рази, що неможливо.

Таким чином оптимально було б спрямувати кошти цих програм, що не будуть освоєні у 2018 році, на бюджетні дотації. Вони в першу чергу направлені на допомогу тваринництву, і, за умови приведення формули їхнього нарахування у відповідність до закону та обмеження в 150 млн грн на одну компанію, всі 4 млрд грн зможуть бути освоєні.

Крім того, нарахування та виплата дотацій відбувається без втручання в процес чиновників, що усуває корупційні ризики, які залишаються присутніми для інших форм державної допомоги, в тому числі на компенсацію будівництва тваринницьких комплексів та купівлі сільськогосподарської техніки.

ГС «Всеукраїнська аграрна рада» (ВАР) — ініціативне об’єднання, до якого входять 250 господарств-виробників сільськогосподарської продукції. Головна мета об’єднання — забезпечити сталий розвиток агросектору України. Відтак, до сфери діяльності ВАР входить: інформаційна, аналітична, юридична, фінансова, політична, технологічна підтримка аграріїв, лобіювання інтересів, розвиток експорту тощо.

pigua.info

Визнання еквівалентності законодавству ЄС державної реєстрації кормових добавок в Україні наразі проходить обговорення в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. МЕРТ вже надало ЄС свої пропозиції та отримало відповідь.

«Є відповідь від ЄС. Вона досить об'ємна та знаходиться на перекладі. Десь 13 травня буде вироблена спільна позиція та представлена на обговорення», — уточнюють в уряді.

Питання наявності в Україні системи реєстрації кормових добавок, еквівалентної європейській, вельми актуальне і може бути критичним для такої групи українських експортерів:

• м'яса птиці та м’ясних продуктів;
• молока та молочних продуктів;
• рибної продукції, яєць.

«У разі відсутності ефективної еквівалентної європейській системи державного контролю безпечності кормів Україна може зазнати економічних та іміджевих втрат вже найближчим часом. Насамперед, відсутність такої системи означає, що кормам вітчизняного виробництва просто не будуть довіряти, а відтак і не стануть купувати на ринку ЄС, побоюючись, що такі корми є небезпечними», — вважає також автор дослідження «Реєстрація кормових добавок, зареєстрованих в ЄС: оптимальна модель для України» виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

Тобто ЄС може в будь-який момент підняти питання визнання безпечності продуктів харчування тваринного походження з України, якщо по ланцюгу простежуваності виробник не зможе показати, що тварина споживає безпечні корми. Відтак ЄС може запровадити тимчасові обмеження на експорт відповідних продуктів тваринного походження.

Крім того, якщо Україна не зможе довести, що вона здатна підтвердити безпечність кормів, якими годують тварин, із яких потім отримують харчові продукти тваринного походження, така сама недовіра існуватиме й щодо харчових продуктів тваринного походження, вироблених в Україні. Це також може негативно вплинути на експортні показники харчової промисловості.

Водночас на внутрішньому ринку виробники кормів будуть продовжувати нести зайві витрати на державну реєстрацію кормових добавок, преміксів та готових кормів, адже існуюча в Україні система реєстрації, на відміну від європейської, передбачає реєстрацію однієї і тієї ж самої добавки, преміксу або готового корму кожним виробником. Всі ці витрати на реєстрацію закладаються у вартість відповідної продукції і, врешті-решт, перекладаються на плечі кінцевого споживача, що знижує конкурентність вітчизняного виробника.

 agronews.ua