Рівень смертності телят залежить від ферми

Президент України Володимир Зеленський підписав Закон «Про ветеринарну медицину» № 1206-IX, який парламент ухвалив 4 лютого поточного року.

Про це йдеться в повідомленні на сайті глави держави.

«Документ удосконалює законодавство України в галузі ветеринарної медицини, зокрема визначає основи діяльності в сфері охорони здоров'я і благополуччя тварин, ветеринарної практики, виробництва і застосування ветеринарних препаратів, а також звернення побічних продуктів тваринного походження», — відзначають в ОП.

Закон передбачає ліцензування виробництва та імпорту ветеринарних лікарських засобів, державну реєстрацію виробництва ветеринарних лікарських засобів, їх обігу та застосування.

У документі також визначаються хвороби тварин, що підлягають повідомленню, і передбачений моніторинг хвороб тварин.

Крім того, закон визначає основні принципи забезпечення благополуччя тварин при утриманні та передбачає відповідальність операторів ринку за порушення вимог законодавства про ветеринарну медицину і благополуччя тварин.

«Таким чином створюється комплексна і зручна в користуванні законодавча основа для ветеринарно-санітарних заходів, яка відповідає положенням Угоди про асоціацію з ЄС.

Впровадження цього закону сприятиме поліпшенню ветеринарно-санітарної та епізоотичної ситуації в Україні, підвищення ефективності державного управління системою ветеринарної медицини, поліпшення умов господарювання в галузі тваринництва, нарощування експорту живих тварин, продуктів тваринного походження та ветеринарних препаратів з України», — стверджують в ОП.

Прикінцевими положеннями встановлено, що закон вступає в силу на наступний день після опублікування і вводиться в дію через два роки з дня його вступу в силу. Також передбачаються пільгові та перехідні періоди з дня введення закону в дію.

У другій половині вересня ціни на свинину прискорили падіння. За підсумками моніторингу закупівельних цін на живець середньоринкова ціна опустилася до 45,7 грн/кг, що на 5% нижче ніж тижнем раніше. Про негативну цінову динаміку на ринку свинини повідомляє аналітичний відділ «Свинарі України».

Згідно з результатами опитування представників м'ясопереробки, протягом третього тижня вересня свиней забійних кондицій закуповували по 43-46 грн/кг. При цьому, ціни нижньої половини цього діапазону спостерігалися переважно у Східних областях. У Центрі та на Заході підтримкою цін слугує стриманіша пропозиція живця. Проте окремі оператори відзначають, активнішу пропозицію з боку виробників свинини у наслідок відновлення середньодобових приростів та зменшення терміну досягнення тваринами забійних кондицій через пониження температур. Водночас, переробники відзначають посилення конкуренції і серед колег та сезонне послаблення споживчої активності, що має відчутний тиск на ціну закупівлі.

З огляду на такі обставини, більшість закупівельників очікує консолідації цін на ринку живця наступного тижня у межах 43-45 грн/кг. Відповідні прогнозами поділилися учасники Асоціації «М'ясної галузі».

Дещо раніший ніж зазвичай початок осіннього спаду на думку більшості м’ясопереробників обіцяє відносну стабілізацію цін у жовтні після досягнення нею мінімальної ціни сезону. Проте на якому рівні котирування зупиняться оператори ще спільної думки не мають: частина вважає, що 43 грн/кг відповідає точці рівноваги попиту та пропозиції свинини, втім деякі не виключають ще більшого послаблення цін закупівлі.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019 рр.

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Як повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України», з посиланням на ДФСУ, у січні-жовтні до України надійшло 23,4 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней з-за кордону сукупною вартістю 43,2 млн дол. США. Так, ще до кінця року обсяги імпорту свинини учетверо перевищили минулорічні.

Імпорт свинини цьогоріч пожвавився у наслідок зменшення внутрішньої пропозиції. Як наслідок, внутрішні ціни на цей вид м’яса були вищими за «розцінки» на сировину іноземного походження. «Враховуючи середньомісячну активність завезення свинини упродовж другого півріччя, сукупний річний імпорт такої м'ясної сировини може сягнути 30 тис. т», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

«Так, за даними митної статистики в червні імпортна активність суттєво пожвавилася у порівнянні з початком року, а з другої його половини до України щомісяця надходило 3,5-4 тис. т свіжої, охолодженої та мороженої свинини. З урахуванням цього, за збереження поточного рівня активності імпортерів річні обсяги поставок свинини з-за кордону можуть «впритул» наблизитися до позначки 30  тис. т. З іншого боку, внутрішні закупівельні ціни на свинину живою вагою на початку листопада опустилися нижче «бар’єрної» позначки — прохідної ціни для свинини європейського походження. Це може дещо послабити зацікавленість вітчизняних операторів в імпортній сировині», — зазначають в АСУ.

«Щодо товарної структури імпорту свинини, то вона цього року відчутно урізноманітнилась. Зокрема, у 2017-му понад дві третини сукупних обсягів імпорту свинини припадало на морожену сировину, а 60% свинини, яку завозили до України була представлена свинячими тримінгами. При цьому питома вага охолодженої свинини не перевищувала 20%. Цього року охолоджені півтуші складають п’яту частину від імпорту свинини, ще 28% приходиться на охолоджену свинину в елементах. Морожене м’ясо свиней складає в товарній структурі імпорту менш ніж половину. Інша обвалена заморожена свинина (УКТ ЗЕД  0203 29 59) досі користується популярністю серед вітчизняних м’ясопереробників, проте все частіше під цим кодом постачають не тримінги, а обвалені корейка, шия, лопатка чи окіст», — додають аналітики.

Помісячна динаміка імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203) та його товарна структура у січні-жовтні 2018 р.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ, sfs.gov.ua

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info

Якщо експортери молочної продукції не вивезуть заплановані обсяги, то Україна через місяць плаватиме в молоці: профіцит призведе до зниження виробництва молока на внутрішньому ринку, і почнеться вирізання ВРХ. Тож вивіз продукції на експорт — це питання виживання всієї молочної індустрії.

Про це розповів директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine Юрій Шевчук під час експертної дискусії «Логістичні шляхи експорту української молочної продукції».

За словами представника найбільшого українського трейдера молочної продукції — компанії, яка 17 років займається експортом сирого молока, сироватки, масла на ринки країн Азії, Китаю, Північної Африки, — сьогодні ситуація з логістикою катастрофічна.

«Через війну значна кількість нашого товару була заблокована в порту Одеси. Частину продукції планували вивезти контейнерним потягом до Ізмаїлу і звідти баржею до Констанци, а потім — до Малайзії. Та цей логістичний шлях став нереальним, тому що зерновики забрали всі баржі. Був варіант поставити все на колеса і траками відправити контейнери до Констанци. Але логістика складала більше $ 9 тис. до порту Малайзії — це більше $ 400 за 1 т. До війни логістика від заводу до портів Азії коштувала $ 100 за 1 т»

— Юрій Шевчук, директор з розвитку молочного бізнесу компанії Olam Food Ingredients Ukraine

Експортний шлях до Малайзії для Olam Food Ingredients Ukraine є обов’язковим, оскільки компанія — не лише експортер, але й кінцевий споживач сухого молока та сироватки, має виробництво в Малайзії, де переробляє до 12 тис. т сироватки на рік і до 30 тис. т сухого знежиреного молока.

За даними «Інфагро», в Україні профіцит у 200 тис. т сирого молока. В еквіваленті — це 18 тис. т сухого молока, або 9 тис. т масла.

Юрій Шевчук розповідає, що у пошуках логістичних варіантів вирішили везти продукцію через Польщу, адже на сьогоднішній день найреальніший шлях — експортувати через Гданськ, де логістика обходиться в $ 220−230 за 1 т.

«Вже понад два тижні наш обсяг ніяк не виїде з порту ТІС, звідки має бути завантажений на потяг і відправлений до Гданська. Всі чекають, поки перший український контейнер із сухим молоком пройде польський кордон, щоб розуміти, як працює логістика. Проте з початку війни ще жоден контейнер із сухою молочкою не проїхав польський кордон», — зазначає він.

За даними «Укрзалізниці», в 2021 році було відправлено 49 контейнерних вагонів із молочною продукцією. Цього року — лише 3 контейнери з сухим та згущеним молоком відправлено в порт Поті (Грузія)

Трейдери наголошують, що торговим компаніям для роботи на світових ринках потрібно чітко розуміти терміни і ціну логістики. Це впливає на замовлення у виробників молочної продукції. Бо, наприклад, від дати виробництва партії сухого молока до моменту виходу з порту максимальний термін продукції не повинен перевищувати три місяці.

Юрій Шевчук також розповідає, що трейдери сьогодні не можуть здійснювати передоплату виробникам продукції, і, на його думку, в цій ситуації держава має виробити механізми у вигляді держгарантій або виділення коштів від державних банків для акредитивів виробникам молочної продукції.

«Ми також очікуємо від держави лобіювання інтересів молочних продуктів українського походження на ключових ринках країн-імпортерів. Нещодавно обговорювали поставки сухого молока на ринок Алжиру, який є другим у світі імпортером сухого знежиреного молока. Виявилося, що наразі Алжир не видає дозволи на імпорт української продукції. Це та ситуація, де дійсно треба захистити інтереси України. Ми не можемо втратити цей ринок», — переконаний Юрій Шевчук.

За його словами, українські заводи-виробники молочної продукції мають вибудовувати на світових ринках бренд, який включає три складові — ціна, якість, регулярність постачань.

agroportal.ua