Українським аграріям варто шукати альтернативні силосні культури

Кормові добавки з ефірними маслами гвоздики і розмарину в раціоні харчування ВРХ можуть поліпшити смакові параметри яловичини, не змінюючи при цьому її хімічний склад, проте критично важливо, щоб такі добавки були інкапсульовані. До такого висновку в рамках спільного дослідження прийшли вчені з Бразилії і Португалії.

Дослідники виявили, що зазначені кормові добавки не впливають на тип вирощуваних волокон, хімічний склад м'яса і концентрацію жирних кислот. Разом з тим їх використання збільшило довжину саркомера, а також вміст розчинного колагену в тканині. У свою чергу це позитивно позначилося на такий параметр, як ніжність м'яса.

Цей ефект спостерігається при надходженні добавки в організм тварин тільки всередині капсул, а не у вільному вигляді. Необхідні додаткові дослідження для того, щоб краще зрозуміти процеси, які при цьому відбуваються в організмі тварин.

За матеріалами Feed Navigator

Цьогорічний врожай зернових, зернобобових та олійних культур буде на рівні 65 млн т, у тому числі передбачається потенційний експорт в обсязі близько 30 млн.

Такі дані озвучив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, пише Мінагрополітики.

За його словами, наразі врожай очікують на рівні 48−50 млн т зернових та зернобобових: кукурудзи — 24 млн т, пшениці — 18−20 млн т, ячменю — близько 5 млн т, а також інших культур.

«У нас буде до 20 млн т перехідних залишків із попереднього врожаю та потенційно мінімум додатково 30 млн т до експорту з нового. Для того, щоб впоратися з такими обсягами, потрібно експортувати мінімум 4 млн т на місяць», — підкреслив Висоцький.

Він додав, що врожай олійних має бути на рівні як мінімум 15 млн т, з яких близько 10 млн т соняшника, 2,5−2,8 млн т сої і близько 2,5 млн т озимого ріпаку.

latifundist.com

Виробництво молока в світі за попередніми оцінками зросло в 2020 році на 2,3% в порівнянні з 2019 роком. Приріст склав 18 млн тонн, пише The DairyNews з посиланням на інформацію дані IFCN.

Динаміка зростання вище рекордно низьких показників 2019 року, — через попит з боку найбільших країн-імпортерів, непоганих погодних умов і продуманої державної політики щодо підтримки попиту в деяких країнах в 2020 році. На думку аналітиків IFCN пандемія не надто сильно вплинула на світовий молочний ринок.

Зростання попиту на молоко склало близько 2,2% в 2020 році (точніше в діапазоні від +1,6 до + 2,8%). Якщо в 2021 році почнеться економічне пожвавлення і зростання ВВП, це дасть позитивний імпульс споживанню, але поки все дуже невизначено.

Середня ціна на молоко на світовому ринку за розрахунками IFCN в 2020 році склала 36,5 доларів/100 кг, прогноз IFCN на цей рік був 35−38 доларів за 100 кг. І зараз ціни на молоко зростають (так як ростуть ціни на біржові молочні продукти, останні торги GDT це підтверджують), в січні 2021 року ціна на молоко на світовому ринку склала за оцінками IFCN 40,2 долара за 100 кг.

У 2020 році зростали ціни на СЗМ і імпорт СЗМ (зростання цін + 5,8% до 2019 року і зростання імпорту + 0,3% до 2019 року). Знижувалася ціна вершкового масла -14,4% (частково через те, що в попередні роки ціна була дуже високою) і імпорт масла на -3% в порівнянні з 2019 роком.

У 2020 році також були дуже високі ціни на корми (+ 40% до 2019 року). Вони продовжують рости: в січні 2021 року середня ціна на корми за оцінками IFCN склала 30,3 долара за 100 кг.

IFCN виділяє позитивні з точки зору цінової динаміки на ринку молока фактори 2020 року:

зростання продажів в ритейлі,

політика щодо запасів молочних продуктів,

зростання імпорту молочної продукції (зростання попиту з боку країн-імпортерів).

Негативні фактори:

падіння в сегменті громадського харчування,

економічні проблеми — зниження доходів населення,

зниження поставок молока через низькі ціни і більш-менш нейтральні начебто зростання популяції свиней в Китаї (це стимулювало попит на сироватку).

В цілому, 2020 рік був непоганим, 2021 рік залежати від темпів виходу економіки країн світу з рецесії, від попиту з боку імпортерів і динаміки зростання виробництва (яка може бути нижче через дорогі корми).

Статистика вже підбила річні підсумки діяльності молочного комплексу. Які ж основні факти?

Поголів'я ВРХ стабільно продовжує низхідний тренд. За підсумками 2018 року в Україні налічують 3 млн 378,8 тис. голів, що на 4,3% менше, ніж у 2017 році. Чисельність ВРХ в промислових господарствах скоротилася на 2,4% — до 1,14 млн, а в господарствах населення — на 5,3%, до 2,23 млн.

Повідомляє Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока.

Таке падіння в господарствах населення пояснюється новими вимогами до якості молока. Починаючи з 1 січня 2019 року вступив в силу ДСТУ 3662:2018 «Молоко-сировина коров’яче», яким обумовлено надходження на переробні підприємства молока не нижче першого гатунку, а, як відомо, присадибні господарства забезпечують в більшій мірі молоко другого гатунку. Молокозаводи почали готуватися до таких змін ще у 2018-му та скорочувати прийом селянського молока. Це, в кінцевому результаті, вплинуло на статистику поголів'я. У 2019-му така тенденція, швидше за все, збережеться.

З тих же причин, чисельність корів в присадибних господарствах знизилася на 3,3% — до 1,5 млн голів.

В той же час, вперше за останні роки чисельність промислових корів показала приріст — +0,3% — 467,9 тис. корів. Цьому сприяли програми підтримки з боку держави, зокрема дотація на 1 голову в розмірі 1500 грн/рік двома траншами. Основною умовою даної програми було те, що господарство має зберегти чисельність поголів'я. Дану програму планують продовжити і в поточному році, і якщо все вийде, як очікує держава, ми будемо мати незмінне або плюсове значення чисельності корів.

Найбільше наростити поголів'я корів вдалося господарствам Волинської (19 тис.; +8,6%), Миколаївської (7,1 тис.; +6%), Тернопільської (12,3 тис.;+6%) та Хмельницької (27,5 тис.; +3,8%) областей.

Хоча в цій програмі є і недоліки. В більшості нею користувалися невеликі господарства з низькою продуктивністю, що відобразилося на статистиці виробництва молока.

Згідно статистичних даних у 2018 році виробництво молока в Україні скоротилося на 1,2% та склало 10 млн 98,8 тис. т. Частка промислово виробленого склала 27,3%, або 2 млн 760 тис. т, що відповідає показникам минулого року. До прикладу, в 2017-му приріст виробництва промислового молока склав 2,1%. Статистика виробництва молока в присадибному секторі традиційно показує низхідний тренд — мінус 2,3% за аналізований період — 7 млн 338,8 тис. т.

Досить непогана динаміка виробництва промислового молока в розрізі областей — більшість в плюсі. Найбільший приріст показує Миколаївщина — +11,3% (46,3 тис. т.), Тернопільщина — +8,8% (72,3 тис. т.) та Кіровоградщина — +7% (56,5 тис. т.).

milkua.info