Чисельність промислових корів зросла вперше за останні п’ять років

2017 рік для молочарів був найприбутковішим за останні 5 років. Прибутковість від виробництва молока по відношенню до 2016 року збільшилась на 32,5%. Такі цифри озвучує на своїй сторінці у facebook Андрій Ярмак, економіст інвестиційного відділу ФАО.

«Що це означає? А це означає, що середній ефективний виробник молока, що має 500 голів ВРХ, отримав додатково2−3 млн грн. прибутку за 2017 рік. По рівню умовної прибутковості виробництва ми повернулися до 2014 року. Однак ефективність за цей період підвищилася суттєво в більшості підприємств. Тому можна сміливо говорити, що 2017 рік для молочників був найприбутковішим за останні 5 років!», — пише Андрій Ярмак.

Також пан Андрій зазначає, що минулий рік був і найстабільнішим. Тому, що загальна сума абсолютних коливань УМІ за рік склала 46%. Іншими словами, прибутковість галузі коливалася в 2,1 рази менше, ніж лише рік тому. Нічого подібного ще ніколи в історії українського молочного бізнесу не було.

«Значить професійність нашого молочного скотарства зростає, сезонність цінових коливань знижується, і це дуже добре. Бо всі ми прагнемо до прогнозованості і стабільності. То ж фіксована ціна на молоко на рік — це вже цілком можлива і не така вже віддалена перспектива. Відповідно, виробництво молока в професійних господарствах, за нашими попередніми оцінками, зросте досить різко вже в 2018 році», — зазначає пан Ярмак.

Світовий ринок за прогнозами Андрія Ярмака, тим часом, після кількох місяців руху вниз, трошки стабілізувався. Аналітики розходяться в прогнозах — хто говорить, що ціни будуть падати, а хтось стверджує, що будуть рости. Тому потрібно орієнтуватися на те, що ми маємо в Україні:

збільшення пропозиції якісного молока від професійних господарств;

здешевлення молока від господарств населення завдяки потенційному вилученню молока другого ґатунку з офіційної переробки;

занадто повільне підвищення ефективності переробки молока в Україні і занадто слабка робота з просування експорту молочних продуктів порівняно з розвитком виробництва.

Тому, якщо нас не підтримає світовий ринок, прибутки виробників молока в 2018 році, з високою імовірністю, знизяться. На думку Андрія Ярмака, варто очікувати зниження УМІ на 10 процентних пунктів. Тому, тим, хто хоче заробити стільки само грошей, як в цьому році, варто пошукати способів підвищення ефективності десь на 10%. Для більшості виробників, що й далі доять 4−6 тонн на корову за рік, це цілком до снаги. Звичайно, якщо є бажання.

milkUa.Info

У світі частішають випадки виникнення резистентності до антимікробних препаратів, Україна вже готується реагувати, повідомляє agravery.

В рік у світі від резистентності до антибіотиків помирає близько 700 тисяч людей, а до 2050 року ця цифра збільшиться у 10 разів, говорить Микола Мороз, генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Міністерства аграрної політики та продовольства України. Проблема пов’язана не тільки із використанням протимікробних препаратів у медицині, а і у лікуванні тварин, м’ясо і молоко яких потім вживає людина. Це також може призвести до резистентності до антибіотиків. Тому, у Європі почали діяти програми по зменшенню використання антибіотиків у ветеринарії. А зараз про це задумались і в міністерстві аграрної політики України, де планують змінити закон про ветеринарну медицину.

Чого досягли в ЄС?

Завдяки забороні використання антимікробних препаратів в якості стимуляторів росту, введенню системи обліку ветеринарних препаратів та застосуванню антибіотиків в ветеринарній медицині виключно по рецепту ветеринара за п’ять років в ЄС зменшилось використання антибіотиків на 20%. «Великобританія зменшила використання протимікробних ветеринарних препаратів на 27%, а Словенія за 6 років знизила використання на 35%, Нідерланди досягли 64% зменшення використання антибіотиків. Схожа ситуація і в Фінляндії, Данії, Швеції. Усі ці країни в національному плані собі ставили задачу за три роки зменшити використання на 20%, а за п’ять на 50% і з часом вони досягли тієї межі нижче якої вони не можуть опуститись. Зменшення кількості використання антибіотиків досягалось покращенням умов утримання, гігієни, дезінфекції, нормальної годівлі і в другу чергу шляхом заборони антибіотиків», — розповів Юрій Косенко, голова національного агентства ветеринарних препаратів та кормових добавок під час круглого столу «Система антимікробної резистентності в тваринництві», що пройшов в Києві 21 листопада 2018 року.

Проте в Євросоюзі на цьому не зупиняються і вже готується новий регламент, який буде регулювати використання антибіотиків. «Наразі в ЕС розробляється новий регламент, який внесе деякі зміни у використання антибіотиків. Планується заборонити декілька видів антибіотиків, а також передбачена заборона імпорту продукції, яка містить у собі заборонені препарати. Цей закон вступить в силу через три роки після його підписання. Бразилія вже підняла питання нового регламенту в СОТ і наразі тривають дискусії з цього приводу», — розповідає Девід Джон, експерт AnimalHealthEurope (Європейської асоціації виробників ветеринарних препаратів).

Що потрібно зробити в Україні?

За словами Юрія Косенко, якщо зараз не прийняти ніяких заходів у боротьбі з резистентністю до антимікробних препаратів, то вже через 10 років вони перестануть діяти як на тварин, так і на людей. Тому потрібно терміново вирішувати цю проблему. У міністерстві аграрної політики усвідомлюють можливі наслідки цієї проблеми і тому готують новий проект закону. В якому, за словами Миколи Мороза, будуть передбачені певні обмеження використання антибіотиків в якості стимуляторів росту, проте, оскільки проект закону ще не пройшов громадських слухань і знаходиться на фінальній стадії розробки, деталі не розголошуються. Також у міністерстві наголошують, що боротьба із резистентністю потребує взаємодії із Міністерством охорони здоров’я та Держпродспоживслужбою.

Найбільшою проблемою галузі є відсутність контролю обігу антибіотиків. В Україні досі немає чіткої системи контролю за дистрибуцією та використанням протимікробних препаратів в тваринництві. Тож експерти радять звернути увагу на досвід Євросоюзу та запровадити електронну систему контролю обігу цих препаратів. Окрім того, потрібно ввести застосування антибіотиків виключно за рецептом ветеринарного лікаря, а сам рецепт зробити електронним. Прив’язати кожного ветеринара до електронної бази даних, в якій він зможе переглянути зареєстровані препарати та виписати на необхідний антибіотик рецепт. Таким чином буде відслідковуватись весь ланцюг обігу протимікробних препаратів. Виробникам та постачальникам також не залишиться нічого, окрім як подавати інформацію про свої препарати до електронної бази, адже ветеринар обирає серед препаратів, що містяться в базі даних. На думку Юрія Косенка, таку систему в Україні можна запровадити за п’ять років, а вже на основі тих даних, що будуть надходити до цієї бази даних вже можна буде змінювати ситуацію із використанням антибіотиків. «У світі вже є практика виписування рецепту в електронному форматі і ми також зараз над цим працюємо. Але швидко цього не зробиш, оскільки до цього не готові кадри та фермери. Також ми плануємо запровадити обов’язкове ліцензування виробництва протимікробних препаратів та їх роздрібну реалізацію. Це дозволить навести порядок на ринку. Правила для дистрибуції мають бути одні, незареєстрованими препаратами не мають права торгувати ані роздрібні ані гуртові реалізатори», — каже Юрій.

Ігор Присяжнюк, ветеринарний лікар Асоціації виробників молока (АВМ):

«Більше 50% діючого закону про ветеринарну медицину наразі не працює, тому зараз розробляється новий проект закону. Останнім часом Україна почала активно адаптувати законодавство до європейського. Було прийнято багато підзаконних актів у різних сферах, здебільшого які стосуються якості продукції і в результаті цих актів сам закон втратив свою силу. У новому законі увага, в першу чергу, буде приділена безпеці та якості продукції. Оскільки від цього також залежить здоров’я людей, які цю продукцію споживають.

Наразі в Україні створюється дорожня карта по зменшенню використання антибіотиків в тваринництві. Передбачається перебудова технології вирощування тварин із акцентом на мінімізацію використання протимікробних препаратів у профілактичних цілях. Планується посилити контроль за використанням антибіотиків у лікуванні тварин та акцентувати увагу на вакцинації. Окрім того, необхідно покращити загальні умови утримання тварин, покращити гігієну та санітарію приміщень та обслуговуючого персоналу. Ці нововведення будуть поступово застосовуватись і в результаті приведуть до зменшення вживання антибіотиків. В кінцевому результаті такі зміни призведуть до економії, оскільки за неофіційними даними 70% усіх продажів ветеринарних препаратів припадає на антибіотики. Тоді як усі затрати на ветеринарію на літр молока складають 6% із яких 4,2% це антибіотики.

В Нідерландах, завдяки введенню обмежень використання протимікробних препаратів, вдалось значно покращити ситуацію із резистентністю до антибіотиків. І перше що вони зробили — це запровадили використання в ветеринарії та медицині різних видів антибіотиків. Тобто, ті групи протимікробних препаратів, що використовуються в тваринництві не будуть використовуватись у якості ліків для людини».

Через агресію РФ 15% аграрного сектору України зруйновано і потребує повного відновлення. Олег Нів’євський, віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки прокоментував:

«Уже 15% аграрного сектору зруйновано і потребує повного відновлення. На це потрібно більше 4 млрд доларів.Непрямі втрати через блокування портів, незручну логістику та через те, що багато зерна нема змоги експортувати, складають майже 50% усіх доходів аграріїв. Це 24 млрд доларів».

Усі збитки зростатимуть, бо війна триває. Важливо документувати ці цифри.

«Слабким місцем до війни була зосередженість на зернових, олійних культурах, морській торгівлі. Росія це використала. Знаючи про цей ризик, зараз можемо диверсифікувати своє виробництво. Йдеться про перероблення, овочівництво, садівництво. Важливо наперед не програмувати, що саме нам потрібно виробляти. Потрібно дати можливість аграрному і переробному бізнесу зрозуміти, де є можливості для нього. Важливо також забезпечити необхідні умови для ефективної діяльності:

• фінансування;
• грантова допомога;
• відсутність певних обмежень».

Подкаст за посиланням: hromadske.radio/podcasts

Єврокомісія погодила фінальний текст Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС.

Фінальні консультації між делегаціями України та Європейської комісії відбулись за участі керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства інфраструктури України, АТ «Укрзалізниця».

Угода передбачає виконання двосторонніх та транзитних перевезень українськими перевізниками без дозволів. Підписання документа заплановане наприкінці червня.

Микола Сольський зазначив під час зустрічі, що сьогодні надважливим для України та ЄС є спрощення та прискорення процедур з логістики. Підписання Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС скасовує необхідність отримання відповідних дозволів на постійній основі та дозволить уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков зазначив, що українська сторона паралельно працює над розбудовою прикордонної інфраструктури, яка б значно збільшила пропускну спроможність на західних кордонах. Зокрема, в рамках проєкту «Відкритий кордон» буде ліквідувано всі вузькі місця на кордоні.

Обмежена кількість дозволів на міжнародні перевезення була достатньо критичною проблемою для українських перевізників впродовж останніх 5-ти років. З моменту підписання Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2016 році товарообіг з країнами Євросоюзу зріс майже вдвічі, а кількість вантажоперевезень автомобільним транспортом – на 42%.

У той же час кількість дозволів на міжнародні перевезення до окремих країн ЄС не тільки не збільшувалась, а навіть скорочувалась. Щорічно це призводило до великих втрат як українських перевізників так і економіки країни загалом.

В умовах повномасштабної війни та блокування українських портів, обсяг експорту автомобільним транспортом і, як наслідок, потреба у дозволах на міжнародні перевезення по деяким напрямам зросли у кілька разів.

У перший місяць повномасштабного вторгнення Україні вдалось досягти домовленостей про тимчасове скасування дозволів на вантажні автоперевезення з 12 країнами ЄС (Австрія, Угорщина, Італія, Латвія, Естонія, Болгарія, Німеччина, Данія, Литва, Румунія, Греція та Словаччина).

minagro.gov.ua