Виробництво молока в світі за попередніми оцінками зросло в 2020 році на 2,3%

1 листопада 2020 року запаси зернових і зернобобових культур в Україні склали 20,4 млн т, що на 33% менше, порівняно з  аналогічною датою минулого року (30,6 млн т).

За даними Державної служби статистики в розрізі культур запаси зернових за рік зменшилися таким чином: насіння соняшнику на 17% — 7,2 млн т; пшениці на 19% — до 7,9 млн т; ячменю на 32% — до 1,6 млн т; кукурудзи на 44% — 9,9 млн т. Однак, запаси жита зросли на 97% — до 222 тис. т. Зазначимо, що в аграрних підприємствах зберігається 13,5 млн т зернових і зернобобових культур, що на 29% менше, ніж у минулому році, а на підприємствах із переробки і зберігання зерна — 6,9 млн т (-41%).

agravery.com

Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики пройшла зустріч з представниками громадськості — зоозахисної спільноти, керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо обговорення законопроекту № 8150 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

Міністерство аграрної політики та продовольства України разом з експертною робочою групою, представниками державних органів (Держпродспоживслужба, МОЗ) та профільних асоціацій (Ліга виробників харчових продуктів, Європейська бізнес асоціація, Американська торгівельна палата в Україні та ін) ретельно працювали над цим документом. Основна мета — забезпечення ефективного державного контролю в галузі безпечності та якості харчових продуктів та захист прав споживачів.

Зокрема, пропонується демонополізація ринку ветпослуг, спрощення для малого бізнесу (дозвіл виробляти харчові продукти тваринного походження на малих потужностях без отримання експлуатаційного дозволу). Пропонується спрощення реєстрації кормів та можливість ввезення кормових добавок, зареєстрованих в ЄС без їх додаткової реєстрації в Україні.

Низка норм дозволить споживачам отримувати безпечну продукцію, зокрема завдяки посиленню гігієнічних вимог та точнішого маркування. Документ містить євроінтеграційні норми, які сприяють виконанню міжнародних та євроінтеграційних зобов’язань України.

Певні норми законопроекту викликали занепокоєння громадськості. Захисники тварин, зокрема Асоціації зоозахисних організацій України, Благодійного фонду «Мяу-гау», UA Animals, Київського еколого-культурного центру, які були на зустрічі, висловили застереження, що виключення норм, які стосуються заборони жорстокого поводження з с/г тваринами, призведуть до послаблення законодавства у цій сфері.

Автори законопроекту, експерти детально ознайомилися з цими застереженнями.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що законопроект розроблявся довгий час, і Мінагрополітики долучилося до цього процесу з квітня 2022 року. На жаль, до презентації цього законопроекту зауважень ніяких не було, тому певний момент у виключенні норм міг бути пропущеним.

«При розробці законопроекту ми спиралися на нормативні акти та закони, і напевно не врахували цього, що є такі випадки з жорстоким поводженням саме з сільськогосподарськими тваринами. Українські фермери завжди добре ставляться до своєї животини. Тому абсолютно згоден, що не потрібно вносити зміни в законодавство щодо захисту тварин», — зазначив Тарас Висоцький.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду підкреслив, що даним законопроектом не малось на меті послаблювати норми, які регулюють поводження з тваринами, у тому числі і сільськогосподарськими.

«Вислухавши усіх учасників, розуміємо, що основним застереженням є можливі ризики щодо такого послаблення. Якщо такі ризики є, то ми маємо зробити все можливе, аби їх не допустити. Гуманність не має бути жодним чином піддана сумніву. Як перший автор законопроекту і голова профільного комітету пропоную напрацювати та зареєструвати інший законопроект без вказаних громадською спільнотою норм, аби зняти напругу та зайві застереження і конструктивно рухатися далі для підтримки наших аграріїв, виробників та споживачів», — наголосив він.

Ціни закупівлі живця свиней у другій половині квітня послабилися. Реалізацію очікувань операторів галузі підтверджують результати моніторингу закупівельних цін на свиней забійних кондицій, який проводить Асоціація «Свинарів України».

Так, якщо у післявеликодній тиждень послаблення котирувань мало епізодичніший характер, то цього тижня пониження цін було відчутнішим. Зокрема, за підсумками минулотижневих торгів деякі виробники свинини втрималися на досягнутих позиціях, окремі оператори послабили планові ціни реалізації упродовж поточного тижня на 0,5-2 грн/кг.

За відгуками м’ясопереробників, у більшості випадків заготівлю свинини живою вагою здійснюють по 48-51 грн/кг, хоча подекуди зустрічають і такі котирування, що виходять за межі цього діапазону. Серед представників м’ясопереробки переважають мінорні настрої через суттєве послаблення реалізації свинини у післявеликодній період. Так, сприятливі для пікніків погодні умови не компенсують дестимулюючий вплив цін на збут м’яса свиней. Водночас, наявні на ринку та очікувані обсяги імпортних півтуш та елементів як європейського, так і канадського походження посилюють тиск на ціни закупівлі. Особливо — у західних областях, де частина м’ясопереробників переключилася на імпортоване м’ясо свиней та суттєво скоротила обсяги закупівлі живця. Аналогічно вчинили і деякі переробники з інших регіонах: їх обсяги заготівлі скоротилися на 30-50%. Крім цього, м’ясопереробники відзначають посилений тиск з боку торгівельних мереж, які відчули послаблення споживчої активності.

З огляду на це, переробники одностайні щодо подальшого послаблення котирувань. Щоправда, чи відбудеться консолідація цін в усіх частинах країни, чи їх мінімальний рівень і надалі «диктуватиме» Захід України — стане відомо у кінці тижня.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2015-2018 рр.

pigua.info

В умовах поширення африканської чуми свиней для свиногосподарств першочерговості набуває питання біозахисту. Великі підприємства інвестують мільйони в захист від АЧС. Крім дезінфекцій, контролю кормів та пропускного режиму на фермах є ще кілька важливих аспектів, які слід врахувати.

На думку директорки ТОВ «Зоотехнологія» Юлії Жельніо, перш за все треба звернути увагу на інформування та навчання персоналу.

«Біобезпека дорога. Максимальний бюджет на заходи біобезпеки — було виділено 2,5 млн грн. Наразі в нас до 2021-го року розроблений план щодо біобезпеки і ми працюємо у цьому напрямку, щороку традиційно закладаємо в бюджеті деяку суму. В першу чергу, кошти направляємо на навчання працівників, на контроль та покращення умов у санпропускнику, щоб у працівників було бажання його пройти», – говорить пані Жельніо.

Підприємство ФГ «Пан Продукт» у 2019 році вже виділило 3 млн гривень на запровадження заходів біобезпеки. Утім у господарстві залишились «слабкі місця», говорить директорка Мирослава Чайківська.

«Великий ризик у нас є при завезенні поросят і це питання ми зараз опрацьовуємо. Незабаром мають приїхати фахівці, які нам допоможуть розв’язати цю проблему», – зазначила пані Чайківська.

Meat-Inform