ЄЕК врегулювала питання вмісту антибіотиків в харчових продуктах

Команда Насіннєвої асоціації України зібрала в єдиній інфографіці незакриті потреби аграріїв у період посівної кампанії 2022 року. Так, найменше забезпечені українські агропідприємці пальним — 60,2%. На другому місці азотні добрива — 68%. І на третьому ЗЗР — 70,6%. Краща ситуація з насінням (76,7%) та комплексними добривами (79,8%).

«Ця посівна кампанія, без сумніву, найважча. Аграрії розв’язують низку викликів: від логістики, постачання пального до фізичної безпеки своїх працівників, обмежень роботи у вечірній і нічний час доби та польотів дронами чи безпілотними літальними апаратами. Тобто вагому роль має не лише забезпечення ЗЗР чи добривами, але й сам суттєво ускладнений процес роботи», — коментує ситуацію Сюзана Григоренко.

Для створення інфографіки були використані дані опитування Міністерства аграрної політики та продовольства України та Інформаційно-аналітичного агентства «АПК-Інформ». У них взяли участь понад 3 тисячі агропідприємств з усієї України. Про свої потреби розповідали як великі підприємства, в господарстві яких знаходиться понад 20 тис. га, так і малі й середні, що обробляють від 20 га і більше.

Так, перед початком посівної комплексних добрив не вистачало для 1,2 млн га сільськогосподарської площі, пального — для 1,5 млн га, ЗЗР — 1,1 млн га. Потреба в насінні була для площі в понад 897 тис. га, а комплексних добрив — 802 тис. га.

Серед проблемних ситуацій, зокрема, аграрії вказували оплату насіння, але неможливість його доставки. Це найчастіше спостерігається в господарствах, близьких до лінії фронту, — Дніпропетровській, Кіровоградській, Черкаській, Полтавській, Запорізькій областях. Також з-поміж проблем: обмеження роботи складу з насінням через воєнні дії чи потреба в докуповуванні насіння, яку наразі неможливо задовольнити.

«У цій ситуації ми вважаємо дуже влучними дії уряду та профільного міністерства щодо спрощення процедури сертифікації насіння. При чому як при перетині кордону, так і під час внутрішнього руху Україною. Також підтримуємо дії іноземних партнерів та інших держав, які пришвидшують трансфер своєю територією насіння, добрив, ЗЗР, пального. Адже сьогодні Україна бореться не тільки на воєнному фронті, аграрії теж воюють за майбутній урожай, що забезпечить продовольством українців та весь світ», — додає Сюзана Григоренко.

Пресофіс Насіннєвої асоціації України

Подальше поширення африканської чуми свиней (АЧС) у Китаї може привести до скорочення виробництва свинини на 20%, передає УНН з посиланням на Global Meat News.

"Хоча точний вплив (АЧС - ред.) ще потрібно визначити, ця хвороба може викликати майже 20-відсоткове зниження виробництва свинини в Китаї", - пише видання з посиланням на дані продовольчої і сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (ФАО).

Також прогнозується, що ситуація з АЧС в Китаї відіб'ється на галузі свинарства в усьому світі.

"Глобальний вплив, ймовірно, буде вагомим. З одного боку, за прогнозами, імпорт свинини зросте на 26%. Очікується також зростання імпорту інших видів м'яса, у тому числі м'яса великої рогатої худоби і птиці.

З іншого боку, менша кількість свиней у Китаї має привести до зниження попиту на кормові зерна та олійні культури, зокрема, соєві боби. Китай імпортує близько двох третин усіх соєвих бобів, що продаються на міжнародному ринку. Імпорт вже сповільнився через торгову напруженість зі Сполученими Штатами Америки, він ще більше сповільниться через рішення країни знизити кількість білка при годуванні свиней", - йдеться в повідомленні.

Джерело: УНН

Компанія mOOvement (Нідерланди) розробила інноваційні вушні GPS-бирки, які можна використовувати на великих територіях для спостереження за тваринами й управляти ними  на відстані.

Вушні бирки оснащені невеликою сонячною батареєю і сонячною панеллю. Бирки надсилають сигнал на антену, яка підключена до супутника. Дані потрапляють у хмару, і фермер може побачити, де знаходиться його худоба.

«Фермери в таких країнах, як Австралія, можуть управляти своєю худобою за допомогою цих вушних бирок без необхідності їхати до пасовища кілька годин», — пояснив власник mOOvement Пітер Фогельс. Він хоче розширити технологію за допомогою декількох датчиків.

«Тепер ми можемо також вимірювати рівень води в напувалках. Таким чином фермери можуть перевірити, чи достатньо у тварин води. У майбутньому ми сподіваємося збирати і відправляти більше даних про тварин», — зауважив він.

Вушні бирки особливо популярні серед фермерів у таких великих областях, як у Австралії, Південній Африці і Південній Америці. Також є певний попит із боку Нідерландів, наприклад від Нідерландського товариства охорони природи та від фермера з молодим поголів'ям в заповіднику, зазначив Пітер Фогельс.

Вушні бирки GPS підключені до антени і працюють через так звану мережу LoRA, яка використовує радіочастоти. Відстань досяжності становить 6−8 км, а антена за розмірами не більше коробки для взуття.

Оптимальне положення антени визначається заздалегідь, після чого вона розміщується на висоті 10 м. Кількість антен залежить від площі.

Вартість вушних бирок — 31 євро/штука з річним обслуговування 4,5 євро. В комплект входить необхідне програмне забезпечення. Антена коштує 530 євро.

agrotimes.ua за матеріалами Dairy Global

За результатами січня-червня 2018 року український аграрний експорт становив $8,6 млрд. Загальний зовнішньоторговельний обіг продукції АПК досяг $11,3 млрд, що більше на 3,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, та становить 23% від загального зовнішньоторговельного обігу України.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«За результатами першого півріччя 2018 року український агроекспорт становив $8,6 млрд. В минулому році український аграрний експорт досяг рекордних результатів та становив майже $18 млрд. В цьому році також очікуємо на не менший результат, зважаючи на кон’юнктуру світових ринків таких товарів як зернові», — наголосила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, товарами-лідерами українського аграрного експорту залишаються зернові культури з часткою 36,8%, рослинні олії — 26,2% та насіння олійних культур — 7,5%. При цьому, за перше півріччя поточного року найбільші темпи зростання експорту показали такі товарні групи як: яйця птиці — в 2,1 рази (на $27,7 млн), яблука, груші та айва — в 5,3 рази (на $6,7 млн), бобові овочі, лущені або нелущені — в 58,3 рази (на $11 млн), масло вершкове та інші жири, вироблені з молока — на 65,2% (на $29,2 млн) та інші.

За її словами, регіональна структура українського аграрного експорту не змінилась: перше місце посідають країни Азії з часткою — 43,2%, друге місце — країни Європейського Союзу — 30,4%, а третє місце зайняли країни Африки — 14,6%.

«ТОП-5 наших найбільших покупців в 2018 році очолює Індія, куди було експортовано аграрних та харчових товарів на суму понад $ 1 млрд. Далі йдуть Єгипет — $ 575,9 млн, Китай — $ 526,6 млн, Нідерланди — $ 525,3 млн, Іспанія — $ 470,3 млн», — резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Прес-служба Мінагрополітики