Україна та Молдова очолили рейтинг країн із найвищими ризиками посухи

22-черв-2021

Україна і Молдова мають найвищий ризик посухи в світі. Про це свідчать дані дослідження World Resources Institute (WRI). 

У рейтингу WRI були зібрані дані по 138 країнам, які складали з урахуванням трьох показників — сільськогосподарського, промислового і регіонального. Фахівці аналізували інтенсивність минулого посухи, наявність дефіциту води, ураження від посухи, чисельність населення, обсяг посівів і поголів'я худоби.

В першу п'ятірку антирейтингу увійшли Молдова, Україна, Бангладеш, Індія і Сербія.

Найбільш сприятливою ситуація є у Ісландії та Норвегії (Європа) і в Сенегалі (Африка).

Значна частина країн Африки не були проаналізовані через відсутність доступу до даних для аналізу. Також уточнюється, що країни, схильні до ризику посухи, не завжди повинні відчувати великий дефіцит води. Однак наслідки все одно можуть бути серйозними.

agropolit.com

Більше новин
Підвищення податків для аграріїв знизить ціну на оренду та купівлю землі в Україні – ВАР
04-черв-2021

Всеукраїнська Аграрна Рада закликала Мінагрополітики не підтримувати розроблений Мінфіном законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України з приводу стягування податків із платників податків – суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері сільського господарства». Про це йдеться у зверненні, направленому на адресу міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка, повідомила прес-служба ВАР.

«Норми даного законопроєкту суперечать суспільним і національним інтересам українців, значно ускладнюють роботу агровиробників і ведуть до зниження ціни на оренду та купівлю землі сільгосппризначення», - вважають в асоціації.

Зокрема, запропонована редакція документа передбачає підвищення приблизно в 2 рази податкового навантаження на сільгосповаровиробників – платників єдиного податку четвертої групи. Разом із тим, орендна плата в Україні зараз знаходиться на рівні східноєвропейських країн.

«Це відбувається, незважаючи на суттєву диспропорцію рівня державної підтримки АПК, яка діє в Україні, РФ, країнах Європи, США, а також у середньому за країнами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Так, наприклад, такий показник, як частка державної підтримки у вартості аграрної продукції в Україні коливається від -1% до +2%, в країнах ЄС становить близько 19%, в Росії – 10%, в США – 8%», - ідеться у зверненні.

Крім того, українські агровиробники є донорами державного бюджету, на відміну від своїх іноземних конкурентів, які більше отримують із бюджету у вигляді різних видів державної підтримки, ніж платять до бюджету у вигляді податків.

«За існуючих умов підвищення ставки єдиного податку четвертої групи призведе до падіння рентного доходу, одержуваного від використання сільгоспземель, а отже, і розміру орендної плати та їхньої вартості, що суперечить законним інтересам 7 млн її власників – пайовиків», - наголошується в заяві.

Також законопроєкт містить пропозиції, покликані сприяти поверненню експортерами валютної виручки в Україну. Однак його норми жодним чином не вплинуть на виконання зобов'язань із повернення валютної виручки недобросовісними експортерами, які не претендують на відшкодування ПДВ, у той самий час, як було сказано вище, значно ускладнять роботу аграріїв.

«З урахуванням вищевикладеного ВАР закликає до широкого публічного обговорення даного законопроєкту за участі як представників галузі, так і власників сільгоспземель», - резюмується у зверненні.

apk-inform

Детальніше
До кінця року фермери можуть використати ще майже 4 млрд грн дотацій
29-жовт-2019

До кінця року вітчизняний агросектор може використати ще 3,9 млрд грн коштів, передбачених державним бюджетом на держпідтримку АПК. Про це свідчать дані Мінагрополітики станом на 18 жовтня, передає УНН.

Так, на 2019 рік із загального фонду бюджету на держпідтримку АПК виділили 5,909 млрд грн. Поки що українські фермери витратили лише 2 млрд грн.

"Вільними" залишаються кошти по всім урядовим програмам, а саме:

2,4 млрд грн за програмою підтримки тваринництва;

389 млн грн за програмою підтримки сільгоспвиробників;

127 млн грн за програмою надання кредитів фермерським господарствам;

280 млн грн за програмою підтримки розвитку хмелярства;

647 млн грн за програмою підтримки фермерства;

31 млн грн за програмою фінпідтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів.

Джерело: УНН

Детальніше
Найбільші експортери курятини в 2020 р.
09-квіт-2021

Українські птахівники заробили за 2020 рік $ 560,6 млн, експортувавши всього на зовнішні ринки 435,2 тис. т продукції.

Про це повідомляється в матеріалі «Українські птахівники в 2020 році принесли Україні $ 560 млн експортної виручки: аналіз компаній-експортерів і показників продукції 2021 г.» на AgroPolit.com.

Велика частина експортної продукції складається з м'яса бройлерів - 425 тис. т, що і відбилося на фінансових показниках.

Згідно з матеріалом, найбільшими експортерами м'яса птиці в 2020 році стали:

  1. МХП - 386,6 тис. т на $ 510,3 млн (зайнявши 90,9% експортного ринку);
  2. «Птахокомплекс Дніпровський» - 15,4 тис. т на $ 20,9 млн, (3,6%);
  3. «Агро-Овен» - 6,8 тис. т на $ 7 млн, (1,6%);
  4. «Пан Курчак» - 3,5 тис. т на $ 3,6 млн, (0,8%);
  5. «Західний торговий ресурс» ( «Улар») - 2,5 тис. т на $ 2,6 млн, (0,6%);
  6. «Володимир-Волинська птахофабрика» - 1,2 тис. т на $ 1,6 млн, (0,3%);
  7. «Агро-Рось» - 1,3 тис. т на $ 1,5 млн, (0,3%).

Структура загальної експортної валютної виручки від продажу продукції птахівництва:

  1. Бройлери - $ 553 млн;
  2. Несучки - $ 7,2 млн;
  3. Індики - $ 348 тис;
  4. Качки - $ 16,8 тис.
  5. Гусі- $ 0;

 

Найбільш популярний за кордоном експортний український товар-бройлери-ділиться на товарні позиції, завезені в інші країни в такий спосіб:

  1. Тушка-експортовано 137,3 тис. т;
  2. четвертини-експортовано 110 тис. т;
  3. Філе-90 тис. т;
  4. Грудка -34,4 тис. т;
  5. Крила (частина крила) - 28,5 тис. т;
  6. Субпродукти (печінка, шкіра, лапи) - 13,5 тис. т;
  7. Голень, стегно-8,9 тис. т;
  8. Інше (спини, н / супу, шиї) - 2,4 тис. т;

ТОП-5 країн-експортерів продуктів українського птахівництва

Варто зазначити, що найбільшими споживачами продукції українського птахівництва в 2020 році стали такі країни:

  1. Найбільше було експортовано в Саудівській Аравії - 84,3 тис. т.
  2. На другому місці - Нідерланди, які закупили в України - 53,5 тис. т продукції птахівництва.
  3. Третє місце займає ОАЕ-33 тис. т продукції.
  4. Не на багато від третього місця за кількістю придбаної української продукції відстав Ірак - 23 тис. т.
  5. А замикає п'ятірку лідерів, які завозять до себе українську курятину та інші продукти птахівництва - Казахстан, який в 2020 році придбав 18,3 тис. т продукції українських птахівників.

Детальніше
АЧС «поглиблює» продовольчу кризу
20-вер-2019

АЧС за останнє десятиріччя стала однією з найактуальніших проблем в АПК. Утім найбільший негативний вплив цієї епізоотії став відчутним із серпня 2018-го, коли перші спалахи хвороби зафіксували у Китаї. У 2019-му спостерігається подальша ескалація поширення вірусу АЧС, вплив якої стане відчутним не лише для виробників, перевізників та переробників свинини але й кінцевих її споживачів. Наслідки поширення АЧС у січні-серпні 2019-го року для глобального ринку свинини підсумували аналітики Асоціації «Свинарі України» у вигляді наглядної інфографіки.

 

Згідно із даними Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) з 2016-го року і дотепер — вірус АЧС поширився на 54 країни світу. Наразі вільними від хвороби залишаються американські континенти та Австралія. Хоч перші випадки захворювання і виявили в Африці, однак, найбільші втрати вона заподіяла в країнах Азії. Так, Міністерство сільського господарства Китаю заявило про скорочення поголів’я свинини понад 32,2% в липні у порівнянні із відповідним періодом минулого року. А у В’єтнамі, де перший випадок хвороби виявили вже в лютому 2019-го, в ході ерадикації ліквідували вже понад 4,5 млн свиней.

Сукупні втрати поголів’я свиней, за вісім місяців 2019-го в країнах в цілому перевищують 130 млн гол., що складає 17% від сукупної кількості цих тварин в світі. Такі величезні втрати еквівалентні 19 млн т. свинини забійної маси або ж – середньорічному споживанню свинини для понад 1 млрд людей*.

*середньорічне споживання свинини в світі, за даними OECD-FAO Agricultural Outlook 2019-2028, становить 15,9 кг забійної маси.

pigua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок