Украина и Молдова возглавили рейтинг стран с самыми высокими рисками засухи

22-июня-2021

Украина и Молдова имеют самый высокий риск засухи в мире. Об этом свидетельствуют данные исследования World Resources Institute (WRI).

В рейтинге WRI были собраны данные по 138 странам, которые составляли с учетом трех показателей — сельскохозяйственного, промышленного и регионального. Специалисты анализировали интенсивность прошедшей засухи, наличие дефицита воды, поражения от засухи, численность населения, объем посевов и поголовья скота.

В первую пятерку антирейтинга вошли Молдова, Украина, Бангладеш, Индия и Сербия.

Наиболее благоприятной есть ситуация в Исландии и Норвегии (Европа) и в Сенегале (Африка).

Значительная часть стран Африки не были проанализированы из-за отсутствия доступа к данным для анализа. Также уточняется, что страны, подвержены риску засухи, не всегда должны чувствовать большой дефицит воды. Однако последствия все равно могут быть серьезными.

agropolit.com

Читайте также:
В 2020 году сельское хозяйство показало наибольший спрос на лизинговые услуги
08-апр-2021

Портфель лизинговых сделок на рынке Украины вырос на 36% в течение 2020 года и достиг 52,9 млрд грн.

Об этом сообщает пресс-служба Ассоциации «Украинское объединение лизингодателей».

Основными источниками финансирования для лизинговых компаний в 2020 году стали авансовые платежи (30%), кредиты банков (28%) и собственный капитал лизинговых компаний (27%). Постепенно появляются и новые инструменты финансирования, такие как выпуск ценных бумаг, доля которых составила 3%.

«Финансовые компании на 56% финансировали свою деятельность за счет выпуска ценных бумаг. Самым популярным предметом лизинга в отчетном году была сельскохозяйственная техника и оборудование, чья доля в стоимости сделок, заключенных за период, составила 27%. Значительные доли также имели легковые автомобили (19%), другой транспорт (12%), грузовой транспорт (10%)», - комментируют в ассоциации.

Обратим внимание, что по отраслям сельское хозяйство также показало наибольший спрос на лизинговые услуги. Соглашения с клиентами в этой области составили 28% от общей стоимости. Весомую долю также имела транспортная отрасль (20%). Другие отрасли заняли менее 10%. Также в 2020 году чаще всего заключались соглашения сроком действия от 3 до 5 лет. Доля таких сделок составила 37% от общей стоимости сделок, заключенных за период. Частыми также были соглашения сроком действия от 2 до 3 лет (26%) и от 1 до 2 лет (23%).

«Согласно данным за 2-4 квартал 2020 года, 56% от общего количества сделок за период, заключались с юридическими лицами, тогда как с физическими лицами - 44%. При этом в портфеле на конец 2020 юридические лица 72% от общего количества сделок», - подытожили эксперты.

Источник: Agravery.com

Узнать подробнее
В Германии распространяется блютанг
04-февр-2019

Катаральная лихорадка коров или блютанг распространяется по Германии все шире, паника среди животноводов растет.

Случаи заражения катаральной лихорадкой начали фиксировать в Германии в прошлом году. Подтвержденный случай заражения привел к расширению области карантина, вирус коснулся Швабии.

Блютанг — вирусное заболевание многих жвачных животных, в том числе крупного рогатого скота. Распространение вируса происходит через кровососущих насекомых, прямой передачи в настоящее время не обнаружено. Болезнь сопровождается воспалительными и некротическими процессами в желудочно-кишечном тракте, отмечается поражение мышечной ткани и венчика копыт. Патология получила широкое распространение в последние годы.
Крупный рогатый скот болеет блютангом, но наиболее восприимчивым видом являются овцы. Коровы (особенно взрослые особи) часто переносят болезнь в легкой форме без ярких клинических изменений. КРС в странах Европы является естественным резервуаром инфекции.

13 декабря 2018 года главный государственный ветеринарный инспектор Германии уведомил Международное эпизоотическое бюро о выявлении вируса блютанга восьмого серотипа у двух голов крупного рогатого скота. Это первый с ноября 2009 года случай обнаружения данного вируса.

agrarheute

Узнать подробнее
Названы два самые прибыльные направления в животноводстве
20-авг-2021

В 2020 году в животноводстве прибыльными были только два направления.

Об этом сообщает директор Национального научного центра «Институт аграрной экономики» академик НААН Юрий Лупенко.

В 2020 году в животноводстве прибыльными были только производство молока и свинины.

В частности, рентабельность производства молока в прошлом году была 20,4% — практически на уровне 2019 (20,6%); свинины — 2,6% против 4,7% в 2019 году.

Производство мяса крупного и мелкого рогатого скота, птицы, а также яиц, как и в 2019 году, было убыточным, отметил Юрий Лупенко.

Как сообщалось, себестоимость производства свинины в Украине близка к европейской.

Узнать подробнее
Регулювання сфери ГМО в Україні потребує осучаснення з урахуванням європейського досвіду
21-окт-2022

19 жовтня в Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики відбулося обговорення проблеми державного регулювання ринку генетично-модифікованих організмів (ГМО). На круглому столі були присутні: керівництво Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров'я, експерти та фахівці галузей, які є дотичними до вирішення цієї проблеми.

Регулювання ринку ГМО в останні роки набуло гострої необхідності, оскільки чинний Закон України від 2007 року «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» є недосконалим. Зокрема, він не містить механізмів контролю у сфері поводження з ГМО, має велику кількість неузгодженостей та неточностей, а значна частина норм — розмиті.

У підсумку за 15 років існування такого документа в Україні не було зареєстровано жодної ГМО-продукції. Тобто, де-юре ГМО у нас відсутнє: не виробляється, не вирощується і не використовується. А де-факто в останні роки в країні сформувався тіньовий ринок ГМО-продукції, яка перебуває в обігу поза будь-яким контролем. Це порушує інтереси й права споживачів, які не знають, що саме вони споживають. Також це загрожує репутації і статусу нашої держави як великого експортера сільськогосподарської продукції рослинного походження. Україна повинна гарантувати чесні торговельно-економічні відносини.

Перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький наголосив: «Ні в кого немає сумніву, що треба встановити чіткі, прозорі, зрозумілі правила гри на цьому ринку. Хотів би зауважити, що новий законопроект, який був презентований народним депутатам на минулому тижні, є урядовим, і тому опрацьовувався усіма причетними центральними органами влади, — не лише Мінагрополітики, а й МОЗу, Міндовкілля, Держпродспоживслужбою, Держекоінспекцією. Ми спеціально зібрали стейкхолдерів із різних сфер: приватних, державних, наукових, законодавчих, — аби ще раз ґрунтовно обговорити всі деталі».

За його словами, у світі є різні моделі регулювання ринку ГМО, але оскільки Україна має мету стати членом Європейського Союзу, то новий законопроект № 5839 «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» був написаний на базі європейської моделі.

«У країнах Європи ситуація з ГМО різна, вони мають право приймати індивідуальні рішення. Наприклад, є країни, в яких заборонено вирощування ГМО, але дозволено його використання. В інших може бути дозволено і перше, і друге, але певних видів. Наша ціль, передовсім, полягає в тому, щоб чітко прописати процедуру, а потім вже приймати політичне рішення — які обмеження чи запобіжники, обов'язки чи заборони встановлювати. Процедура має бути чітко прописана, всі мають розуміти, які діють правила з точки зору випробування, оцінки впливу та загроз, прозорості, простежування», — відзначив перший заступник Міністра агрополітики.

Він додав, що навіть, якщо в Україні буде ухвалено рішення неготовності впровадження ринку ГМО і відтермінування цього процесу, процедуру все одно треба погодити. «Це буде нашою, так би мовити, євроінтеграцією, і це означатиме, що в нас правила адаптовані, процедура відповідає європейській і вона дозволяє оцінити всі ризики», — резюмував Тарас Висоцький.

Заступник Міністра охорони здоров’я, Головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін зазначив, що МОЗ всіляко підтримує необхідність оновлення регулювання сфери ГМО. «Розуміємо, що поточні діючі норми є фрагментованими і недієвими та не відповідають законодавству ЄС. Для нас важливо оцінювати рівні ризику та відповідно забезпечувати моніторинг можливого впливу ГМО на здоров'я людей. Ця норма прописана в проекті Закону і саме від МОЗ вона вимагатиме ще цілої низки підзаконних документів», — підкреслив Ігор Кузін.

minagro.gov.ua

Узнать подробнее
Мы в соц. сетях

Подписывайтесь на нас в Facebook и узнавайте первыми самые свежие новости журнала и агросектора. Анонсы мероприятий, мнения специалистов, зарубежный опыт и инновации – вся актуальная информация теперь еще ближе!

Контакты

Мы с удовольствием ответим на все Ваши вопросы!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандеры, д. 6, г. Киев
Заказать обратный звонок