Підвищення податків для аграріїв знизить ціну на оренду та купівлю землі в Україні – ВАР

Завершився дослідний етап проєкту ФАО «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)». Наразі аналітики обробляють та систематизують отримані дані для визначення реальної ситуації застосування протимікробних препаратів у тваринництві в Україні.  

За результатами отриманої інформації сформовано «Атлас антибіотиків» — каталог з близько 200 назв препаратів, які найчастіше застосовують українські тваринники. Крім того, відбувається обробка та аналіз даних дослідження щодо вмісту залишків протимікробних препаратів у продукції.

Проєкт Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)» реалізують в Україні з вересня 2020 року. Загалом зібрано 425 зразків продуктів тваринного походження з господарств різних напрямів тваринництва (свинарство, птахівництво — виробники курятини та яєць, бджільництво, скотарство) та представників присадибного сектору. Окрім того, закуплено обладнання для дослідження зразків на вміст залишків протимікробних препаратів, систематизації та аналізу отриманих даних.

Загалом до дослідження залучили більше 600 респондентів — представників тваринницьких господарств, присадибного сектору, ветеринарної медицини та кормовиробництва з усієї України.

Реалізація проєкту дозволить оцінити реальну ситуацію застосування протимікробних препаратів у тваринництві, покращити нормативно-правову базу та політику в Україні щодо цієї проблеми, покращити потенціал національних лабораторій та можливості моніторингу, дослідити кращі практики та схеми використання протимікробних препаратів, перспективи зменшення їх застосування у майбутньому.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеці 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду».

Уряд активно готується до оновлення частини Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема ведеться робота з європейськими партнерами над прогресом щодо отримання «промислового безвізу».

Про це повідомив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр України, передає прес-служба «Урядового порталу».

Так, за перші п’ять місяців цього року експорт України до Європейського Союзу зріс більш ніж на третину. Це додаткові $2,7 млрд виручки для українського бізнесу.

«Зараз такий експорт на рекордному рівні, і звісно, що ЄС залишається нашим основним торговельним партнером. Будемо надалі працювати, аби українські підприємці отримували найбільш повний доступ до ринків Європи», — наголосив очільник уряду.

Крім того, Кабінет міністрів під час засідання схвалив законопроект про внесення змін до Митного кодексу. Уряд продовжує його адаптацію до процедур, які визначені в ЄС та які передбачені Угодою про асоціацію.

«Ми пропонуємо звільнити від оподаткування ввезення обладнання тих підприємств, які переносять свою діяльність на територію України. Цим кроком ми також заохочуємо великі підприємства починати роботу в Україні, інвестувати тут та створювати нові робочі місця», — пояснив Шмигаль.

Слід додати, що від оподаткування пропонується звільнити наукові прилади та обладнання, але за умови, що таке обладнання призначено для некомерційних цілей.

За результатами січня-червня 2018 року український аграрний експорт становив $8,6 млрд. Загальний зовнішньоторговельний обіг продукції АПК досяг $11,3 млрд, що більше на 3,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, та становить 23% від загального зовнішньоторговельного обігу України.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.

«За результатами першого півріччя 2018 року український агроекспорт становив $8,6 млрд. В минулому році український аграрний експорт досяг рекордних результатів та становив майже $18 млрд. В цьому році також очікуємо на не менший результат, зважаючи на кон’юнктуру світових ринків таких товарів як зернові», — наголосила Ольга Трофімцева.

За словами заступника Міністра, товарами-лідерами українського аграрного експорту залишаються зернові культури з часткою 36,8%, рослинні олії — 26,2% та насіння олійних культур — 7,5%. При цьому, за перше півріччя поточного року найбільші темпи зростання експорту показали такі товарні групи як: яйця птиці — в 2,1 рази (на $27,7 млн), яблука, груші та айва — в 5,3 рази (на $6,7 млн), бобові овочі, лущені або нелущені — в 58,3 рази (на $11 млн), масло вершкове та інші жири, вироблені з молока — на 65,2% (на $29,2 млн) та інші.

За її словами, регіональна структура українського аграрного експорту не змінилась: перше місце посідають країни Азії з часткою — 43,2%, друге місце — країни Європейського Союзу — 30,4%, а третє місце зайняли країни Африки — 14,6%.

«ТОП-5 наших найбільших покупців в 2018 році очолює Індія, куди було експортовано аграрних та харчових товарів на суму понад $ 1 млрд. Далі йдуть Єгипет — $ 575,9 млн, Китай — $ 526,6 млн, Нідерланди — $ 525,3 млн, Іспанія — $ 470,3 млн», — резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Прес-служба Мінагрополітики

Україна за 15 днів липня 2022 р. експортувала 1,2 млн т агропромислової продукції, що на 3% менше в порівнянні з аналогічним показником минулого місяця.

Про це говориться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

З цього обсягу зернові культури становлять 670 тис. т (+3%), олійні — 274 тис. т (-14%), рослинні олії — 121 тис. т (-11%) та макуха з рослинних олій — 74 тис. т (-2%).

Основними країнами-імпортерами української агропромислової продукції були: Румунія (31% українського експорту), Туреччина (17%), Польща (11%), Болгарія (9%), Угорщина (7%).

В УКАБ зазначають, що надалі збільшувати експорт української агропромислової продукції не дозволяють такі фактори:

зростання вартості логістики, в основному за рахунок збільшення вартості перевезень «Укрзалізницею» на 70%;

певне насичення внутрішнього ринку ЄС, в тому числі за рахунок нового врожаю;

обмеження логістики портів ЄС на тлі початку надходження власного врожаю цих країн до портів з метою його подальшого експорту.

agroportal.ua