Найбільші експортери курятини в 2020 р.

09-квіт-2021

Українські птахівники заробили за 2020 рік $ 560,6 млн, експортувавши всього на зовнішні ринки 435,2 тис. т продукції.

Про це повідомляється в матеріалі «Українські птахівники в 2020 році принесли Україні $ 560 млн експортної виручки: аналіз компаній-експортерів і показників продукції 2021 г.» на AgroPolit.com.

Велика частина експортної продукції складається з м'яса бройлерів - 425 тис. т, що і відбилося на фінансових показниках.

Згідно з матеріалом, найбільшими експортерами м'яса птиці в 2020 році стали:

  1. МХП - 386,6 тис. т на $ 510,3 млн (зайнявши 90,9% експортного ринку);
  2. «Птахокомплекс Дніпровський» - 15,4 тис. т на $ 20,9 млн, (3,6%);
  3. «Агро-Овен» - 6,8 тис. т на $ 7 млн, (1,6%);
  4. «Пан Курчак» - 3,5 тис. т на $ 3,6 млн, (0,8%);
  5. «Західний торговий ресурс» ( «Улар») - 2,5 тис. т на $ 2,6 млн, (0,6%);
  6. «Володимир-Волинська птахофабрика» - 1,2 тис. т на $ 1,6 млн, (0,3%);
  7. «Агро-Рось» - 1,3 тис. т на $ 1,5 млн, (0,3%).

Структура загальної експортної валютної виручки від продажу продукції птахівництва:

  1. Бройлери - $ 553 млн;
  2. Несучки - $ 7,2 млн;
  3. Індики - $ 348 тис;
  4. Качки - $ 16,8 тис.
  5. Гусі- $ 0;

 

Найбільш популярний за кордоном експортний український товар-бройлери-ділиться на товарні позиції, завезені в інші країни в такий спосіб:

  1. Тушка-експортовано 137,3 тис. т;
  2. четвертини-експортовано 110 тис. т;
  3. Філе-90 тис. т;
  4. Грудка -34,4 тис. т;
  5. Крила (частина крила) - 28,5 тис. т;
  6. Субпродукти (печінка, шкіра, лапи) - 13,5 тис. т;
  7. Голень, стегно-8,9 тис. т;
  8. Інше (спини, н / супу, шиї) - 2,4 тис. т;

ТОП-5 країн-експортерів продуктів українського птахівництва

Варто зазначити, що найбільшими споживачами продукції українського птахівництва в 2020 році стали такі країни:

  1. Найбільше було експортовано в Саудівській Аравії - 84,3 тис. т.
  2. На другому місці - Нідерланди, які закупили в України - 53,5 тис. т продукції птахівництва.
  3. Третє місце займає ОАЕ-33 тис. т продукції.
  4. Не на багато від третього місця за кількістю придбаної української продукції відстав Ірак - 23 тис. т.
  5. А замикає п'ятірку лідерів, які завозять до себе українську курятину та інші продукти птахівництва - Казахстан, який в 2020 році придбав 18,3 тис. т продукції українських птахівників.
Більше новин
Зміна стратегії: головне — зменшити витрати, врожайність відклали на потім
01-груд-2022

Через важкі умови роботи, брак обігових коштів та складність експорту аграрії трансформували стратегію «підвищення врожайності» на «зменшення витрат». Повернення до головного фактору — підвищення врожайності — можна очікувати лише після того, як економіка оговтається від війни.

Про це розповіла аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич під час конференції «Український експорт — як отримати вихід до моря?».

«Серед наслідків війни для аграрного сектору хотілося виділити дефіцит і високу вартість засобів виробництва, особливо це стосується мінеральних добрив. Їх нестача позначається на обсягах урожаю. І в нинішньому сезоні це буде ще відчутніше», — зазначає Марина Маринич.

За її словами, зменшення площ озимих культур під урожай 2023 р. загалом по Україні становить 37%. Найбільше скорочення спостерігається на сході, менше — на півдні, на півночі посіви озимих зменшаться на 16% порівняно з минулим роком. При цьому найбільшого скорочення зазнає пшениця.

Марина Маринич, аналітик зернового ринку компанії «УкрАгроКонсалт»

Загальні площі під ярими культурами скоротяться, і міра їх скорочення залежатиме від подальшої роботи зернового коридору. Цього року майже всі культури показують нульову або від’ємну маржинальність. Винятком є соняшник, тому саме цій культурі аграрії можуть надати перевагу під час планування площ посівів у 2023 р. Але остаточні рішення прийматимуться сільгоспвиробниками ближче до весни, адже планування стало можливим лише в короткостроковій перспективі.

Аналітик зазначає, що попит на кукурудзу та ячмінь з боку Китаю залишається слабким, тож площі під цими культурами в Україні скоротяться. 

Менш затратні культури можуть залишитися на попередніх рівнях. 

В «УкрАгроКонсалт» прогнозують, що в поточному сезоні вдасться експортувати: 

  • пшениці — 12,5 млн т; 
  • кукурудзи — 25 млн т; 
  • соняшникової олії — 4,3 млн т. 

Темпи експорту на початку сезону дають надію на реалізацію потенціалу в повному обсязі.

«Зміни торкнулися і переробної галузі. Цьогоріч спостерігаємо значне скорочення експорту олії на користь насіння соняшнику. Це пояснюється тим, що потужності для переробки певний час знаходились на окупованих територіях. Тому навіть за умови роботи зернового коридору очікується зменшення експорту олії на 4%, а експорт соняшнику може досягти нового рекорду — близько 2 млн т», — зазначає Марина Маринич.

Вона додає, що в умовах скорочення врожаю більше ніж на 30% такі показники можуть бути досягнуті за рахунок високих перехідних запасів.

Також у компанії додають, що блокування портів погіршило баланс кукурудзи. 

За оцінками аналітиків, заблокованими, пошкодженими чи непрацюючими залишаються елеваторні потужності загальним обсягом зберігання понад 6 млн т. І хоча є альтернативні варіанти зберігання — рукави, але повільне збирання кукурудзи свідчить про те, що вони не вирішують проблеми.

Тож у найближчому майбутньому експерти очікують на редистрибуцію інвестицій в логістику та зберігання, а також зростання інвестиційної привабливості переробної галузі.

AgroPortal.ua

Детальніше
Відкрите звернення об’єднань та підприємств харчової промисловості України
03-бер-2022

Асоціація «Свинарі України» разом з іншими галузевими асоціаціями звернулися до виробників з проханням координації з метою забезпечення діяльності у період війни в Україні.

Україна зазнала нечуваного у сучасному світі неспровокованого військового нападу з боку російської федерації. Вже тиждень (!) наша Країна мужньо обороняється, країна б’ється за кожен метр нашої території, за кожне місто і кожне село і ми перемагаємо! І ми, виробники харчових продуктів України б’ємося разом з нашими воїнами, нашими захисниками, інколи на межі можливостей, але забезпечуючи наших людей продовольством.

Нестача сировини, збої в постачанні ресурсів, дефіцит енергоносіїв, нестача робочих рук, ракетні та бомбові удари, обстріли, порушення логістики. Проте наші співробітники щодня виходять на роботу, наші водії під обстрілами розвозять необхідні харчові продукти. Ми разом з усім українським народом усвідомлюємо свою відповідальність. Працюють млини, працюють пекарні, працюють молоко- та м'ясо- переробні підприємства та багато інших харчових виробництв. І зараз, як ніколи важливим є продовження роботи та координація діяльності в областях. Закликаємо всіх виробників тримати зв'язок із координаторами, з відповідальними заступниками Голів обласних військових адміністрацій.

Наші Співвітчизники, наші Громадяни, наші Воїни, ми зробимо все можливе та неможливе щоб хліб і до хлібу були щодня у кожного з вас!

Ми не зупинимося.

Ми вистоїмо та переможемо.

Руський воєнний корабль, ти знаєш дорогу.

Асоціація «Свинарі України» кожного дня комунікує з профільними відомствами, свиногосподарствами і переробниками, щоб оперативно доносити інформацію і вирішувати проблеми забезпечення виробництва та збуту продукції. 
Телефон гарячої лінії: 068 86 29 496

Асоціація «Свинарі України»

 

Детальніше
Збільшилась частка молока екстраґатунку в структурі українського виробництва в цьому році
04-груд-2017

Сьогодні значного зменшення виробництва молока та молочної продукції в Україні не відбувається. За результатами січня-жовтня 2017 року ці обсяги становили майже 9 млн тонн. Таким чином, за результатами року Мінагрополітики очікує виробництво молока на рівні 10387 тис. тонн. У 2018 році можливе незначне зниження виробництва молока до 10100 тис. тонн при одночасному збільшенні у структурі виробництва молока від сільськогосподарських підприємств.

Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева під час Х Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2017».

«За результатами січня-жовтня 2017 року, виробництво молока зменшилось на 1% порівняно з відповідним періодом минулого року: господарствами населення зменшилось на 1,7%, а сільгосппідприємствами напроти було збільшено на 1,8%. Приємно відмітити, що помітно збільшилась частка молока екстра ґатунку, до 15% або 318 тис. тонн, отриманого від сільськогосподарських підприємств», — наголосила заступник Міністра з питань євроінтеграції. Вона додала, що питома вага молока, закупленого переробниками для подальшої переробки в сільськогосподарських підприємствах, становить на сьогодні 60,5%, а в господарствах населення — 29,6%.

«Експорт українських молокопродуктів до інших країн за цій період становив 112,3 тис тонн. Наприклад, ми значно збільшили експорт масла — в 3,5 рази, до $69 млн», — відмітила Ольга Трофімцева. Вона розповіла, що, окрім масла, українські компанії активно експортували в поточному році сири та молочні сироватки. «Головними покупцями українських молочних продуктів поки що залишаються країни СНД, але також в цьому році активізувались поставки до країн Азії та Європейського Союзу. На сьогодні майже повністю вичерпані тарифні квоти ЄС на вершкове масло та молочні пасти, а також на 34,5% вичерпано квоту на сухе молоко. Вперше цього року наші експортери почали використовувати квоту на молоко та вершки, станом на кінець жовтня квота була заповнена на 3,8%», — наголосила Ольга Трофімцева.

За її словами, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба продовжують свою активну роботу для відкриття нових ринків для експорту українських молочних товарів. Пріоритетними є такі країни, як: Ліван, Єгипет, Корея, Китай та інші. «Для розвитку галузі українського молочного скотарства є необхідним створити секторальну комплексну програму. І починати треба з розвитку селекції та генетики, технологій для виробництва та інше. Окрім того, надзвичайно важливою є кооперація між виробниками та переробниками, тому що це є найефективнішим шляхом формування повноцінних галузевих ланцюгів», — резюмувала заступник Міністра з питань євроінтеграції.

Довідково: Виробництво основних видів української молочної продукції у січні-жовтні 2017 року, за даними Держстат: молоко оброблене рідке — 711 тис. тонн, масло вершкове — 84,2 тис. тонн, сир свіжий неферментований та кисломолочний — 50,2 тис тонн, сир жирний — 91,1 тис тонн, йогурт, ферментовані чи сквашені вершки та молоко — 310 тис. тонн, спреди та суміші жирові — 17 тис тонн, продукти молоковмісні — 708,2 тис. тонн.

Прес-служба Мінагрополітики

Детальніше
ЄС розробляє наземні шляхи експорту української продукції
11-трав-2022

Європейський Союз завершує розробку плану сприяння наземному експорту українських запасів харчових продуктів, поки порти України заблоковані.

Європейська комісія має розглянути 11 травня стратегію, яка включатиме технічні та бюрократичні ініціативи щодо прискорення доставки рослинних олій, кукурудзи та пшениці та інших ключових експортних товарів України. Про це пише Bloomberg.

За даними видання, попри поступове усунення торгових бар'єрів з Києвом, у ЄС стурбовані логістичними «вузькими місцями», що може перешкодити спробам використовувати альтернативні наземні маршрути через сусідні країни.

ЄС та Україна працюють, щоб знайти рішення до літа. Європейські чиновники наголошують, що пошук рішення щодо експорту продовольства з України має бути пріоритетом не лише для пом’якшення поточної глобальної продовольчої кризи, а й для забезпечення надходжень для покриття нагальних фінансових потреб Києва.

agroportal.ua

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок